“Депутати втомилися”: як Київрада (не) провела пленарне засідання

Новий секретар Київради

Відколи колишній секретар Київради Володимир Бондаренко написав заяву про усунення від проведення пленарних засідань, ця роль перейшла столичному міському голові. Так від початку квітня Віталій Кличко займається підготовкою, формуванням порядку денного та проведенням засідань Київради, Президії та Погоджувальної ради. 

У Регламенті йдеться, що секретаря Київради обирають з-поміж депутатів за пропозицією міського голови або ж за пропозицією більше ніж половини депутатів — у разі, якщо міський голова не вніс кандидатуру на розгляд. Тож у середу 11 червня Віталій Кличко повідомив, що після консультацій внесе в сесійну залу кандидатуру депутатки від фракції “Голос” Зої Ярош. 

Відповідно до аналізу ЧЕСНО, Зоя Ярош підтримала 14 із 15 так званих “туалетних схем”, які фігурували у “справі Комарницького”. Нагадаємо, що під час розгляду проєктів зі скасування зазначених “схем” на пленарному засіданні 15 квітня серед депутатів розпочалася дискусія про те, чи не зникне склад злочину, якщо ухвалити їх. Натомість Зоя Ярош виступила з підтримкою ініціатив:

“Якщо ми прийняли це рішення, якщо ми виявили факти, які говорять про незаконність цього рішення, про неврахування певних обставин, то зараз треба прийняти кожному на себе відповідальність і виправити власні помилки. Для того, щоб в подальшому це не відображалося на житті всього міста”.

Читайте також: “Я проти, але голосую за”: як депутати Київради імітують боротьбу з “туалетними схемами”

Серед інших скандальних голосувань Зої Ярош було подовження у липні 2024 року договорів оренди із ПрАТ “Київська овочева фабрика” в урочищах Самбурки та Болгарське, передача в експлуатацію “дворику з воронами” на вулиці Рейтарській та затвердження ДПТ (детального плану територій) у Голосіївському районі, згідно з яким річку Либідь мали загнати в колектор.

Нагадаємо, що голосуванню стосовно поновлення договорів оренди з “овочевою фабрикою” передувала петиція про збереження Китаївського археологічного комплексу, що зібрала рекордні майже 9 тисяч підписів. Про ризики інших проєктів рішень неодноразово наголошувала громадськість, зокрема на їхньому зв’язку із постаттю забудовника Вагіфа Алієва, який цікавився зазначеними ділянками та виступав кінцевим бенефіціаром. 

Читайте також: Річку Либідь — у колектор, заповідний Китаїв — забудувати. Слова і діла столичних депутатів

Підкреслимо, що озвучення кандидатури міським головою ще не гарантує затвердження Зої Ярош безпосередньо на посаді секретаря Київради. Ймовірно, вже наступного засідання в сесійній залі розпочнеться хвиля обговорення, а фракції почнуть просувати своїх представників. Натомість реакція в соціальних мережах поки що неоднозначна — містян насторожують деякі голосування Зої Ярош, що не сприяли розвитку та благополуччю Києва. 

Знову порушення домовленостей?

На початку пленарного засідання депутати Київради не дійшли згоди щодо порядку розгляду ініціатив. Так, зокрема, фракція “Слуга народу” наполягала на тому, щоб внести питання про звільнення посадовців КМДА до порядку денного та розглянути його першим серед проєктів рішень. Міський голова, своєю чергою, апелював до домовленостей Погоджувальної ради, згідно з якими першими в черзі були питання бюджету. 

Примітно, що нещодавно сам Віталій Кличко був одним із тих, хто так званих “домовленостей” не дотримувався. Нагадаємо, що на пленарному засіданні 15 травня кілька проєктів так і не набрали потрібної кількості голосів, оскільки, як зазначав Ваган Товмасян із “Єдності”, депутати чекали спочатку розгляду “невідкладних”, а не продовження порядку денного.

Читайте також: Засідання Київради: порушені домовленості і бойкот, перевірки та ”безпрецедентний тиск” 

“В мене питання: для чого ми проводимо консультаційні ради? Для чого обговорюємо питання? Для чого затверджуємо, тиснемо одне одному руки? Для того, щоб проведення засідання було максимально ефективним. Після цього порушуються домовленості, які були досягнуті на Погоджувальній раді і починаються дійсно політичні питання”, — йшлося у виступі міського голови. 

Річ у тому, що наразі домовленості Погоджувальної ради не сприяють ефективності засідання. Вони радше використовуються як виправдання обраної черговості розгляду питань. І тут, залежно від порядку денного, розходяться погляди депутатів і міського голови. 

Зрештою в сесійній залі оголосили перерву. Після неї Віталій Кличко озвучив нову послідовність ухвалення ініціатив: Програма соціального та економічного розвитку, проєкт про висловлення недовіри працівникам КМДА та зміни до бюджету. Вагомим кроком стало те, що пленарне засідання таки продовжилося, адже в Київраді було чимало випадків, коли подібні дискусії між депутатами чи оголошені перерви призводили до подальшої нестачі кворуму. 

Недовіра Миколі Поворознику 

Депутати Київради ухвалили рішення про висловлення недовіри працівникам КМДА, які фігурували на “застіллі” 25 квітня на території комунального підприємства. Щоправда, з десяти посадовців, про яких ішлося в проєкті рішення, залишився тільки перший заступник голови КМДА Микола Поворозник — усіх інших “компромісно” виключив правкою суб’єкт подання та очільник фракції “Слуга народу” в Київраді Андрій Вітренко. 

Нагадаємо, що раніше зареєстрували й відповідну петицію, яка набрала необхідні для розгляду 6000 голосів. У ході обговорення Андрій Вітренко також додав пункт про заборону користування будь-яким майном комунальної власності (службовими приміщеннями, транспортними засобами, офісною технікою тощо). 

Саме “висловлення недовіри”, згідно зі змістом проєкту рішення, означає звільнення Миколи Поворозника з посади та, відповідно, притягнення його до дисциплінарної відповідальності. “За” проголосували 74 депутати Київради. Тож незабаром очікується поява на сайті КМДА відповідного розпорядження — хоча попередні, навіть тимчасові усунення з посад (як було, зокрема, із Володимиром Прокопівим), подекуди так і не були реалізовані. 

Конфлікт інтересів Москаля

У своєму виступі на пленарному засіданні депутатка “Європейської Солідарності” Вікторія Пташник звернулася до міського голови з проханням надати протокольне доручення Регламентній комісії виконати рішення від 28 березня. Йдеться про те, щоб перевірити, чи немає конфлікту інтересів у діях депутата “Батьківщини” та очільника екологічної комісії в Київраді Дениса Москаля. 

Нагадаємо, що в січні 2024 року Дениса Москаля помітили біля офісу компанії Stolitsa Group Владислави Молчанової, яка забудовує територію екопарку “Осокорки”. Крім цього, сам депутат є її давнім бізнес-партнером та очолює профільну комісію в усіх питаннях, що стосуються цієї зеленої зони. Натомість сама Молчанова виступала довіреною особою Юлії Тимошенко на президентських виборах у 2019 році та є однією зі спонсорів партії “Батьківщина”. 

Читайте також: Природний парк проти бетонних джунглів: що обере Київ?

Питання про конфлікт інтересів депутата розглянули ще кілька місяців тому. Відповідний протокол підписав голова комісії Леонід Ємець. Проте цей процес направлення звернення до НАЗК надалі блокує секретар комісії — депутат УДАРу та заступник міського голови Вячеслав Непоп, який також заявляв, що бажає відкликати свій голос у цьому питанні.

Бюджетні питання

На розгляді в депутатів також перебували два бюджетні питання: Програма соціального та економічного розвитку і, відповідно, зміни до міського бюджету. Нагадаємо, що їхній розгляд переносився вже кілька засідань поспіль з різних причин. Відповідно до Програми, частину коштів мають спрямувати на будівництво та капітальні ремонти інфраструктурних об’єктів, реконструкцію та їхнє технічне переоснащення, будівництво систем інженерного захисту та облаштування споруд цивільного захисту. 

Зокрема, на останню категорію мають додатково спрямувати 1,2 мільярда гривень. Зазначимо, що питання укриттів у Києві незмінно є проблемним із самого початку повномасштабного вторгнення. Окрім скандалу з укриттями влітку 2023 року, питання посилилося й у межах дискусії про зупинку громадського транспорту, адже частина споруд цивільного захисту й надалі перебувають у неналежному стані або ж відсутні зовсім. 

Читайте також: Тривожний колапс: як зупинка громадського транспорту блокує Київ

Згідно з поточним розподілом у Програмі, найбільшим розпорядником бюджетних коштів є департамент транспортної інфраструктури, на який закладено більше ніж 6 мільярдів гривень. На другому місці розташований департамент житлово-комунальної інфраструктури, де обсяг фінансування складає орієнтовно 3 мільярди. 

“Депутати втомилися” 

Попри те, що деякі рішення ухвалювалися фактично рекордною сотнею голосів “за”, пленарне засідання тривало недовго. Вже о 13:00 співголова фракції “Батьківщина” Володимир Слончак зазначив, що подальший порядок голосувань не узгодили, і всі важливі питання вже проголосували:

“Ми проводили декілька Погоджувальних рад, і насправді не визначили про порядок нашої роботи. Вже 13:00 майже, і ми проголосували, колеги, на сьогоднішній день всі важливі для міста питання. Може, тоді є пропозиція, щоб ми всі нерозглянуті питання перенесли на наступне пленарне засідання, а це засідання закрили?”.

Проти виступив голова комісії з питань власності регуляторної політики Михайло Присяжнюк та підкреслив, що низка питань переносяться із одного засідання до іншого та є не менш важливими. Водночас проєкти рішень необхідних голосів не набирали, попри присутність депутатів у залі, і з третьої спроби таки завершили засідання. В голосуванні не взяли участь депутати УДАРу, натомість інші фракції голосували переважно “за”. 

Всього за пленарне засідання 10-го червня Київрада ухвалила 7 рішень. Окрім раніше згаданих бюджетних питань і недовіри Миколі Поворознику, на розгляді були ініціативи про належне утримання доріг Голосіївського району, план діяльності Київради з підготовки регуляторних актів, міська цільова програма “Столична культура” та впровадження ініціативи “Партнерство «Відкритий уряд»”.

Раніше ЧЕСНО вже писав про те, що ефективність Київради в 2025 році стрімко падає. Натомість пленарні засідання стають поверховими, а порядок денний досі тягнеться з 3 квітня. І хоч сьогодні відбувається зрушення з “мертвої точки”, вже незабаром Київрада може повернутися до сценарію “земельних пакетів” і хаотичних голосувань. 

Читайте також: Крайнощі Київради: від “земельних пакетів” до відсутності кворуму

На початку пленарного засідання Віталій Кличко оголосив, що серед відсутніх депутатів — Михайло Терентьєв, який є одним із ключових фігурантів “справи Комарницького”. Очікувано, що на порядку денному вже кілька засідань поспіль немає земельних ініціатив, проте збіг у тому, що паралельно якісних засідань не відбувається також — точно невтішний. Натомість фігуранти земельного скандалу так і не були повноцінно притягнуті до відповідальності, а Київрада здійснює кроки до “перезапуску” роботи — або, принаймні, створює ілюзію відновлення.