Від підозри до вироку: як розглядають справи проти національної безпеки

Справи представників місцевого самоврядування

Щонайменше 18 голів громад мали відкриті провадження щодо правопорушень проти нацбезпеки. Восьмеро з них отримали вироки: голова Рубіжного Сергій Хортів, мирненський селищний голова Юрій Радьков, голова Новотроїцького Петро Збаровський, міський голова Південного Олександр Брюханов. Також вирок отримав селищний голова Старосалтівської громади Едуард Коновалов, який оскаржує це рішення в апеляції. 

Деяких посадовців складно притягнути до відповідальності, адже вони переховуються на окупованих територіях та здебільшого отримують заочні вироки.

Цьогоріч обвинувальні вироки отримали: колишній мер Святогірська Володимир Бандура, ексголова Станично-Луганської ВЦА Альберт Зінченко. 

Буває, справи розглядають на закритому судовому засіданні; зазвичай у таких випадках текст вироку переглянути не можна. В історії з головою Первомайської селищної ради Сергієм Розсохою, якого підозрювали в держзраді, суд повернув обвинувальний акт прокурору, потім справу розглядали в закритому судовому засіданні.

Цьогоріч голова Середино-Будської громади (Сумська область) Олександр Ген отримав виправдальний вирок. Суд визнав його невинуватим у вчиненні держзради, оскільки сторона обвинувачення не змогла довести склад правопорушення. Йому скасували запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. 

Трапляються випадки пом'якшення покарання. Наприклад, у справі міського голови Південного Олександра Брюханова. Спочатку йому оголосили підозру в державній зраді. Згодом слідство перекваліфікувало його дії як посягання на територіальну цілісність України. За цією статтею передбачена значно менша відповідальність — 5–10 років позбавлення волі, тоді як за державну зраду — 12–15 років. У вироці суд затвердив угоду про визнання винуватості з прокурором і звільнив Брюханова від покарання з іспитовим строком у 2 роки. 

Нагадаємо, що Брюханов після вироку суду вийшов на роботу. Тоді в прокуратурі зазначили, що обвинувачення не могло просити в суду відсторонення його від обов’язків міського голови, оскільки він обіймав виборну посаду. Згодом він припинив повноваження міського голови за власним бажанням.

Зазначимо, що важливим є всебічний та ретельний розгляд справ. У березні – квітні 2022 року подібні провадження могли відкриватись поспіхом і під суспільним тиском. Так, справу підозрюваного в держзраді голови Михайлівської селищної ради Володимира Рикуна закрили через відсутність складу кримінального правопорушення в діянні. Також деякі політики пов’язують відкриття справ із політичним замовленням опонентів, наприклад міського голови Бурині Віктора Ладухи. 

Правова аналітикиня центру ZMINA Онисія Синюк зазначила, більшість випадків колабораційної діяльності стосуються тих осіб, які раніше не належали до представників влади, а в окупації вони можуть обіймати посади в так званих адміністраціях.

“Не так багато випадків, де чинні депутати чи представники місцевого самоврядування притягнуті до відповідальності за зайняття посад в окупаційних органах”, — наголошує вона.

Водночас більшість голів громад і депутатів мають стійку позицію щодо захисту суверенітету та територіальної цілісності України. Крім того, частина депутатів захищають державу у війську.

Читайте також: Депутати на війні: як місцеві політики захищають Україну — дослідження Руху ЧЕСНО

За даними Асоціації міст України, в російському полоні досі перебувають 55 посадовців органів місцевого самоврядування, троє з них — очільники міських чи селищних рад. До цього списку увійшов міський голова Херсону Ігор Колихаєв, голова Голої Пристані Олександр Бабич, староста Сновської МТГ Чернігівської області Анатолій Сірий.

Також відомо зі слів звільнених, які повернулися з полону, що ексмер Херсона Володимир Миколаєнко віддав своє місце на одному з обмінів важкохворому. Щонайменше четверо представників ОМС були вбиті чи закатовані в російському полоні.

Чи всі нардепи на варті нацбезпеки?

Одинадцять нардепів поточного скликання отримали офіційні підозри в злочинах проти національної безпеки. Торік народному депутату Євгену Шевченку повідомили підозру в держзраді. Нещодавно йому оголосили підозру в шахрайстві. За версією слідства, він штучно блокував поставки товарів з Білорусі до України, а за "вирішення питання" вимагав 14,5 мільйона гривень хабаря. Цю суму, як зафіксовано, перерахували на рахунок компанії, пов’язаної з його сином.

З підозрюваних лише один екснардеп отримав обвинувальний вирок — Ілля Кива, якого ліквідували. Суд визнав його винним у держзраді, публічних закликах до повалення конституційного ладу, використанні символіки комуністичного тоталітарного режиму та публічних закликах до агресивної війни. 

У 2024 році позафракційному народному депутату Олександру Дубінському повідомили про підозру в державній зраді та участі в злочинній організації. За даними слідства, він мав позивний “Буратіно” та був частиною угруповання, створеного головним управлінням генштабу Збройних сил Російської Федерації.

Більшість українців ставляться до проросійських політиків негативно — це підтверджують результати соціологічних досліджень. За люстрацію та заборону обіймати державні посади для представників заборонених партій висловлюються 14% опитаних, а 10,5% пропонують заборонити їм повторно балотуватися. 

З 2022 року Рух ЧЕСНО веде Реєстр зрадників, до якого потрапляють нардепи, політики, голови громад, правоохоронці, правники, які шкодять безпеці України. Основною метою є фіксування даних та передача їх правоохоронним органам для притягнення осіб до відповідальності.

У 2024 році в судах розглянули 27% справ за статтями “Державна зрада” та “Колабораційна діяльність”. Щорічно зростає кількість справ, які перебувають на розгляді, та засуджених за цими статтями.

Читайте також: Справи проти нацбезпеки: чи закон однаковий для всіх?

Що змінилося в законодавстві?

У березні 2022 року до законодавства додали статті: “Колабораційна діяльність” та “Пособництво державі-агресору”, а також “Виправдання збройної агресії РФ проти України”. Вони стали відповіддю на повномасштабне вторгнення Росії та мали на меті криміналізувати правопорушення проти держави. Однак на практиці існує кілька статей зі схожими положеннями, що ускладнює юридичну визначеність.

За даними правозахисників, немає чіткого розрізнення та розуміння, де проходить межа між “державною зрадою” та “колабораціонізм”, а також низкою інших статей, що ускладнює тлумачення та розгляд справ на практиці.

Нині існує понад десять законопроєктів, які можуть удосконалити законодавство в цій сфері. Перший заступник голови Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності Андрій Осадчук в коментарі Руху ЧЕСНО пояснює: 

“Ніщо не заважає розслідувати держзраду та колабораційну діяльність. Щодо колабораціонізму я подавав законопроєкт за результатами робочої групи комітету ще у вересні 2023, але наразі Офіс президента поставив його на паузу”.

Натомість Мирослав Лаврінок керівник аналітичного напряму Української Гельсінської спілки з прав людини зазначає, що наразі немає єдиного оптимального законопроєкту, який міг би покращити законодавство в цій сфері.

“У 2024 році ми розглядали дві законодавчі ініціативи, які вважали перспективними, але зараз немає законопроєкту того рівня, який нам необхідний”, — пояснює Лаврінок.

Нагадаємо, відповідно до статті 76 Конституції України, особа, яка має судимість, не може балотуватись до парламенту. Зауважимо, що до вироку суду особа вважається невинуватою та в разі недоведення своєї вини може балотуватись на виборах. 

Крім того, відбулися важливі законодавчі кроки. Торік президент України ініціював законопроєкт щодо позбавлення зрадників та колаборантів держнагород. За кілька місяців Верховна Рада України ухвалила цю ініціативу. Тепер позбавлення державних нагород відбуватиметься не лише за обвинувальним вироком суду, а й на підставі рішення РНБО про застосування санкцій, введеного в дію указом президента. Рух ЧЕСНО неодноразово наголошував на важливості ухвалити цю законодавчу ініціативу.

Читайте також: 34 зрадники позбавлені держнагород. Список

На жаль, фігуранти санкційних списків на практиці можуть уникати відповідальності та обходити накладені обмеження. 

У травні 2025 року ВРУ в другому читанні підтримала законопроєкт № 10355, який обмежує пенсію засудженим за злочини проти національної безпеки. На час відбування покарання виплата пенсії становитиме не більше за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність.

Рух ЧЕСНО зазначає, що важливим є моніторинг судових справ у злочинах проти нацбезпеки. Наразі готується до другого читання законопроєкт щодо запобігання розголошенню окремих відомостей у текстах судових рішень № 7033-д, який може суттєво обмежити доступ до інформації з судового реєстру. Також це стосується справ, які мають значний суспільний резонанс, зокрема злочинів проти нацбезпеки. 

Суддям можуть надати право на власний розсуд вилучати із судових рішень інформацію, що “може зашкодити безпеці”. Нагадаємо, що такі дискреційні повноваження в ухваленні рішень можуть бути корупціогенним фактором.

Читайте також: Чому важливо не допустити колаборантів до політичної системи? 

Те, що парламент розглядає законопроєкти щодо правопорушень проти національної безпеки, є важливим кроком на шляху до удосконалення законодавства. Подібні ініціативи мають на меті забезпечити більшу юридичну визначеність і пропорційність під час судового розгляду таких справ. Ті, хто причетний до посягання на нацбезпеку, мають понести відповідальність та не мати шансу повернутися до політики.