Кива Ілля Володимирович

Колишній народний депутат України 9-го скликання від забороненої партії ОПЗЖ. Фігурант антикорупційних розслідувань.

Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту. Поширення проросійської пропаганди та співпраця з російськими пропагандистськими медіа.

У 2022 році ще до початку війни виїхав до Іспанії, а далі перебував в росії і відвідував ефіри провладного російського "Першого каналу", що помітили журналісти "Схеми.News" (Радіо Свобода). 

Після початку повномасштабного вторгнення з-за кордону заявив, що "українському народу потрібне звільнення", а "українці, білоруси, росіяни – це один народ". 

Після цього співголова фракції "ОПЗЖ" Юрій Бойко ініціював процес виключення Іллі Киви з її лав, щоб він "не заважав мирному процесу, який має відбутись в Україні".

Через деякий час Генеральний прокурор Ірина Венедіктова оголосила про підозру Іллі Киві  за ст. 110 (посягання на територіальну цілісність) та ст. 111 (державна зрада).

Також Кива з'являвся в ефірі пропагандиського шоу " #60хвилин", де звернувся до Путіна з проханням ліквідувати презедента Зеленського та його оточення, пояснючи, що  "єдина можливість припинити це божевілля – ліквідація терористів'.

Наступного дня 335 депутатів Верховної Ради проголосували за позбавлення Іллі Киви депутатського мандата.

Наприкінці року СБУ знешкодила у Києві злочинне угруповання, яким з рф керував Кива.

Учасники банди входили до громадського об’єднання "Патріоти за життя", яке підконтрольне Киві. 

До втечі нардепа в рф ці "патріоти" виконували його завдання зі здійснення провокацій під час масових заходів для розхитування суспільно-політичної обстановки в Україні.

Також їх залучали до так званої "фізичної підтримки" та охорони публічних виступів представників "ОПЗЖ", насамперед у центрі столиці.

Того ж року Указом Президента потрапив до санкційного списку РНБО, щодо осіб, які прямо або опосередковано підтримали військову агресію росії проти України.

Також стало відомо, що дочка Киви Катерина де-юре продовжує працювати у Полтавській міськраді, хоча і перебуває за кордоном. Міський голова Полтави Олександр Мамай відмовився звілняти її на вимогу депутатів міськради.

У листопаді 2021 року в будинку надепа були проведені обшуки. Вони стосувались кримінального провадження за частиною 1 статті 263: "носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу" через відео, яке народний депутат оприлюднив у жовтні.

В результаті, Кива здав два нагородні пістолети – Glock-19 і АПС та дозволи на їх зберігання працівникам підрозділу контролю за обігом зброї ГУНП у місті Києві. 

26 квітня 2021 року Кива під наглядом "тітушок" "захистив" кандидатську, остаточне рішення залишалось за МОН. При цьому журналісти видання Bihus Info довели, що Кива підробляв довідки для дисертації та збрехав про свою участь у вигаданих академічних конференціях. Пізніше атестаційна колегія Міністерства освіти та науки скасувала рішення про присудження Іллі Киві наукового ступеню "кандидат наук з держуправління".

У серпні 2020 року став одним із ініціаторів подання до Конституційного Суду щодо відповідності Конституції низки положень антикорупційного законодавства. 28 жовтня КСУ оприлюднив скандальне рішення, згідно з яким скасовується відповідальність за недостовірне декларування та саме електронне декларування.

Через рішення КСУ всі справи щодо недостовірного декларування мають бути закриті. 

У жовтні 2020 року НАЗК розпочало повну перевірку декларації нардепа за результатами журналістських розслідувань.

У липні 2020-го розслідувачі Bihus.Info з’ясували, що народний депутат Ілля Кива у 2019 році отримав 1.2 мільйони гривень доходу від здачі в оренду жомової ями в Полтавській області, яка в дійсності виявилася порослою бур’янами ділянкою.

У січні 2020 разом з нардепами ОПЗЖ займався поправковим спамом до законопроекту про ринок землі. Кива подав 447 правок.

У 2019 році був обраний народним депутатом 9 скликання від партії "Опозиційна платформа - За життя" номером 34 у списку як член партії. Член однойменної фракції. Член Комітету з питань правоохоронної діяльності.

У 2019 році балотувався на посаду Президента України від "Соціалістичної партії України" як її член.

У 2018 році став фігурантом журналістського антикорупційного розслідування щодо створення напівзаконного формування під протекцією Національної Поліції.

Від 8 липня 2017 року голова Соціалістичної партії України. Його призначення оскаржує в судовому порядку Сергій Каплін, що вважає себе легітимним головою партії.

У 2016 році балотувався у народні депутати на довиборах до ВРУ по 183 округу (частина м. Херсон та Білозерський район) як самовисуванець.

У 2016 році в якості начальника ДПН МВС України публічно допустив можливість позасудового покарання злочинців. Дозволяв собі дискримінаційні висловлювання на адресу ЛГБТ, людей, що вживають наркотики, жителів окупованих територій, а також щодо  розголошення персональних даних. Допускав порушення принципів презумпції невинності.

У грудні 2014 року наказом міністра Авакова призначений заступником начальника УМВС України в Донецькій області, потім був переведений на аналогічну посаду у Херсонську область.

У 2015 році очолив Департамент протидії наркозлочинності. У 2016 році звільнений з цієї посади.

У 2014 році був одним з керівників "Правого Сектору" та довіреною особою Дмитра Яроша на виборах президента-2014.

У грудні 2013 року Октябрський суд Полтави визнав Киву винним у хабарництві. Наступного року суд переглянув вирок та застосував закон України про амністію.

У 2013 році балотувався до ВР України 7-го скликання по 223 округу (Шевченківський район м.Києва) як самовисуванець.

Працював директором та головним бухгалтером ТОВ "Укрсвязьмонта"”, очолював "Міжнародний благодійний фонд Визволення"”, працював заступником начальника управління у справах захисту прав споживачів у Полтавській області, заступником начальника відділу у Службі автомобільних доріг Київської області. 

Закінчив НЮУ ім. Ярослава Мудрого за спеціальністю "правознавство" та НАВС України за спеціальністю "право". Також навчався у ПНПУ ім.Короленка (педагог-психолог) та Полтавському нафтовому геологорозвідувальному технікумі (кваліфікація "технік-механік").