Нові правила — старі звички: лише чверть депутатів облрад і 50% обранців міськрад відзвітували на сайтах рад

Світло на звіти

Вимога про щорічне звітування депутатів місцевих рад в Україні з’явилася 2002-го, коли Верховна Рада ухвалила закон “Про статут депутатів місцевих рад”. Очевидно, що тоді основним засобом комунікації з громадою були медіа або особисті зустрічі. За два роки в статтю № 16 “Звіти депутата місцевої ради перед виборцями та зустрічі з ними” додали пункт про сприяння в інформуванні громади про проведення звітів.

Наступна зміна відбулася аж за 20 років. З травня 2024-го вимоги до звітування деталізували зміни щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування. 

“Депутат місцевої ради звітує про свою роботу під час проведення відкритої зустрічі у спосіб, що дає змогу виборцям поставити запитання, висловити зауваження та внести пропозиції. Письмовий звіт депутата місцевої ради про свою роботу оприлюднюється на офіційному вебсайті відповідної ради та розміщується у приміщенні відповідної ради не пізніше ніж за сім календарних днів до дня проведення відкритої зустрічі. Рада визначає орієнтовні строки проведення звітів депутатів місцевої ради перед виборцями”, — йдеться в тексті.

Ця норма набула чинності з січня 2025-го. За старими правилами обранці теж мали звітувати, але формат і майданчик обирали самостійно. Тож чимало депутатів оприлюднювали тексти чи презентації на своїх сторінках у соцмережах або у форматі відео на YouTube. Таке звітування несе чимало ризиків, адже пост у соціальній мережі не має юридичної ваги, він може зникнути через збій, а сам акаунт може бути заблокований. Окрім того, це обмежує доступ громадян до інформації — щоб переглянути звіт, треба знайти сторінку депутата, підписатися на неї, а тоді гортати стрічку, шукаючи допис річної давнини. І не варто забувати, що далеко не всі жителі громади є користувачами соцмереж.

Частково такій ситуації сприяли нормативно-правові акти самих рад, які взагалі не передбачали норми про оприлюднення письмового депутатського звіту на сайті органу місцевого самоврядування. Станом на середину жовтня 2025-го 15 облрад і 8 міськрад облцентрів не додали цієї вимоги у свої нормативно-правові акти. Відповідно й процедури створення та оприлюднення звітів немає. Змінити це повинні згадані вище зміни до закону, в яких, зокрема, йдеться, що депутати мають звітувати “у порядку, визначеному законом та прийнятими відповідно до нього статутом територіальної громади, рішенням районної чи обласної ради”.

Непідзвітні три чверті

Лише 24% від загальної кількості депутатів обласних рад країни відзвітували перед виборцями на сайтах своїх рад. Найбільше — обранці Рівненщини (99%). За 2024-ий немає звіту лише Олександра Коваля від “Слуги народу”, що з грудня 2023-го очолює Рівненську ОВА. Звіти в письмовому варіанті розміщують у кабінеті відповідного депутата. І щороку ухвалюють рішення про орієнтовні строки звітування — зазвичай до 1 лютого наступного року. До слова, в регламенті ради чітко прописано, що “відсутність рішення обласної ради про орієнтовні строки звітів депутатів не є підставою для відмови депутата звітувати про свою роботу перед виборцями”. А ще варто зауважити, що в основоположний для діяльності ради документ тут внесли законодавчі новації.

Таких рад не дуже багато. 15 із 22 облрад не внесли в документи нову норму щодо оприлюднення письмових звітів на сайті органу місцевого самоврядування. У частини взагалі відсутня навіть згадка про такі звіти. Часто це прямо впливає на кількість оприлюднених на сайтах річних доповідей про роботу. Тому за 2024-ий відзвітував лише кожен четвертий обласний депутат.

Високі показники в Одеської обласної ради, де 71% депутатів подав свої звіти для публікації на порталі органу місцевого самоврядування. Знайти їх на сайті просто, ба більше, одразу видно хто з депутатів відповідально ставиться до звітування, а хто від початку каденції не подав жодного звіту. Проте в регламенті ради чітких вимог до звітності немає. Лише визначено, що депутат обласної ради періодично, але не рідше ніж один раз на рік, зобов’язаний звітувати про свою роботу перед виборцями. Обласна рада визначає строки проведення звітів депутатів. Вони можуть бути різними, але за 2024-ий треба було відзвітувати протягом січня 2025-го. 

У регламенті Дніпропетровської обласної ради згадок про звітування депутатів немає, проте сама традиція, зокрема на сайті, квітне. У відповіді на запит рада повідомила про 79 депутатів, що подали звіти. Це 66% від нормативного складу депутатського корпусу. Врегулювання процедури звітування є нагальною потребою. Наприклад, у звіті екс-ОПЗЖиста Сергія Горобця знаходимо таке: 

Понад половина депутатів оприлюднила свої звіти на Вінниччині та Київщині. Приміром, у регламенті Вінницької облради законодавчих новацій немає. Документ визначає, що звіти оприлюднюються на офіційному вебсайті та інших інформаційних ресурсах. А останні сім днів січня — це депутатський тиждень для звітування перед виборцями. 

Ані змін у регламенті, ані строків для звітування не вдалося знайти на сайті Київської обласної ради. Наприклад, Галина Бойко від ВО “Батьківщина” подала звіт 21 січня 2025-го, а Станіслав Вихор від “Слуги народу” — 27 грудня 2024-го. До слова, тутешні депутати посилаються лише на вимогу закону, а не внутрішнього документа.

На сайтах Миколаївської, Полтавської та Чернігівської обласних рад за минулий рік прозвітували від чверті до половини депутатів. Причому в рішенні Миколаївської облради про організацію проведення звітів визначені не тільки терміни (з 1 березня по 15 квітня), але й вимога надати письмовий звіт для оприлюднення за 10 днів до відкритої зустрічі з виборцями. Проте фактично надали документи лише 23 депутати. У регламенті Полтавської облради взагалі “обрубок” щодо звітів. Немає норми щодо оприлюднення, проте є вимоги до наповнення документу. Так само відсутні чіткі строки звітування, а депутати дат не вказують.

Вісім рад оприлюднили від одного до 12 звітів депутатів. Так, Волинська облрада в січні цього року ухвалила рішення про звіти депутатів обласної ради за 2024 рік, в якому йдеться, що обранці мають подати письмові звіти про свою роботу протягом березня — червня. Схоже, до цієї вимоги не надто дослухалися, адже, згідно з відповіддю, тільки 12 депутатів надали свої звіти.

Повноваження Запорізької обласної ради до кінця війни виконує Обласна військова адміністрація. Однак п’ятеро депутатів, серед яких голова облради Олена Жук, все ж подали свої звіти: Аліна Ашурбекова, Світлана Македонська, Геннадій Фукс і Микола Ярмощук. 

У Тернопільській обласній раді за роботу в 2024-му році прозвітувавала лише одна депутатка — представниця фракції “Європейської Солідарності” Ірина Шумада. 

Така ж ситуація на Житомирщині. Хоча в регламенті ради зазначено, що депутат зобов’язаний щорічно надавати у виконавчий апарат обласної ради звіт про депутатську діяльність, який розміщується на офіційному вебсайті обласної ради та в засобах масової інформації.

Шість рад взагалі не оприлюднили жодного звіту депутатів. Хмельницька облрада завуальовано повідомила про їхню відсутність. Тут кажуть: “У разі надходження відповідних звітів в орган місцевого самоврядування обласна рада буде зобов’язана опублікувати їх на офіційному сайті”.

Подібна ситуація й на Черкащині, бо в тутешньому регламенті немає і згадки про письмові звіти, а тим паче про процедуру їхнього оприлюднення, немає.

У Херсонській обласній раді теж прямо не відповіли, чи надходили звіти депутатів для розміщення на вебресурсі ради.

У Харківській — інші проблеми.

“Звіти депутатів Харківської обласної ради VIII скликання перед виборцями за період з 15.08.2024 по 15.08.2025 були проведені, Харківську обласну раду поінформовано, їх не було оприлюднено у зв’язку з роботою сайту Харківської обласної ради в тестовому режимі”, — відповіли на запит у раді.

А в Кіровоградській заявили, що “нормативно-правовими актами не передбачено оприлюднення на офіційному сайті обласної ради текстів звітів депутатів перед виборцями”. У регламенті ради і справді лише передбачено, що “звіти та зустрічі депутатів і депутаток місцевої ради з виборцями та виборчинями висвітлюються засобами масової інформації”. Згадки про письмові звіти відсутні, відтак жодного немає на сайті. 

Зміни в регламент Івано-Франківської обласної ради внесли в червні цього року, однак жодного звіту на вебресурсі ради немає. Це може бути пов’язано з тим, що період для звітування тут з 1 січня по 1 березня. Можливо, за 2025-ий документи вже розміщуватимуть для ознайомлення громади.

Підзвітність наполовину

У міськрадах обласних центрів і столиці ситуація значно краща, проте далека від ідеалу. Про свою роботу в 2024-му на сайтах прозвітували 50% депутатів. Лише дві ради мають нульовий результат: Херсонська, де діє МВА, та Харківська, де замість врегульованих нормативно-правовими актами процедур вигадали свій спосіб звітування. 

 Щоб уникнути таких маніпуляцій, у регламенті Рівного конкретно зазначено, що депутату заборонено заміняти звіти виступами в засобах масової інформації, а такі виступи можуть лише доповнювати процедуру звітування. Крім того, обранці мають обов’язок підготувати та подати завчасно письмовий звіт для його розміщення на сайті Рівнеради. 

Схожі норми застосовує і Чернігівська міськрада. Проте вона, а ще Житомирська й Полтавська міськради не надто відірвалися від антилідерів за кількістю оприлюднених звітів за минулий рік. Так перед чернігівцями відзвітував Віталій Голець (екс-ОПЗЖ), Олена Стрілець від “Слуги народу” й четверо представників “Рідного дому” Юлія Дарницька, Владислав Кухар, Роман Резнік і Наталія Хольченкова.

У відповіді на запит Житомирська міська рада зазначила, що “згідно з чинним законодавством спосіб звітування не визначений, тому депутати окрім офіційного сайту міської ради можуть використовувати інші ресурси для звітування”. Проте навіть у статуті ради йдеться про те, що “депутати не менше одного разу на рік звітують про свою роботу перед територіальною громадою не пізніше 1 травня року, що йде за звітним. Письмові звіти оприлюднюються у визначений радою спосіб не пізніше ніж за 7 календарних днів до дати зустрічі з територіальною громадою. Автор звіту має забезпечити його своєчасне подання уповноваженій особі ради для попереднього оприлюднення”. Тобто текстові варіанти в будь-якому випадку мали б бути подані до ради й оприлюднені за тиждень до фактичного звіту-зустрічі. Таких за 2024-ий було чотири. Так само й у Полтаві. Чіткіші правила, згідно з якими апарат ради протягом 10 днів з моменту звіту депутата перед виборцями оприлюднює електронну версію звіту на офіційному сайті ради, не врятували.

А в регламенті Івано-Франківської міської ради є норма про те, що звіт депутата публікується на інтернет-сторінці Ради. Тож звіти за минулий рік оприлюднили 37 депутатів, тобто 88% від нормативного складу депкорпусу.

Нещодавно ми писали про те, як міськради зловживають правом на дистанційку й запис засідань. Однією з таких рад виявилася далека від фронту Тернопільська міська рада, де в кадр лише частково потрапляє монітор із ZOOM-конференцією, на якому не видно обличчя депутатів, тож перевірити, чи й справді це той чи інший обранець, на жаль, не вдасться. А частина депутатів вимикає свої камери. Схоже, так можна й відзвітувати, бо регламент дозволяє робити це в режимі відеоконференції (дистанційно). 

Крім Тернопільської ще одна рада — Хмельницька — дозволяє обранцям звітувати онлайн, але за виняткових обставин. 

“У разі встановлення обмежень щодо проведення масових заходів депутат має право проводити звіт у вигляді онлайн конференції та оприлюднення його у засобах масової інформації”, — йдеться в тексті регламенту.

Чітко й детально прописана процедура звітування в Київраді. Зокрема стаття 23 регламенту визначає строки для звітування, вимоги щодо змісту й терміни подання в секретаріат письмових звітів і час для їхнього оприлюднення на офіційному вебсайті Київради. Процедура максимально зрозуміла, тож не залишає сумнівів щодо того, хто з депутатів прозвітував про свою роботу, а хто ні. 82 столичні обранці впоралися із завданням за 2024-ий.

Так само чітко прописана процедура в Миколаївській міській раді. Тут на кожен рік навіть розробляють графік звітувань, а самі звіти оприлюднюють на порталі не пізніше як за 5 днів після отримання. На жаль, прозорі правила не привели до підвищення підзвітності, адже наявні звіти трохи більше ніж половини депутатів.

У Кропивницькій міській раді частина депутатів стабільно звітує про свою діяльність. Проте помітна негативна тенденція: з кожним роком каденції кількість оприлюднених звітів зменшується. Так за 2021-ий прозвітувало 20 депутатів, за 2022-ий — 15, за 2023-ій — 12, а за 2024-ий — 11. Можливість розміщувати депутатські звіти передбачена статтею 3 регламенту. Проте інших згадок про звітування документ не містить. У статуті лише зазначено, що обранці звітують щороку. 

Схожа ситуація в Одесі. В регламенті є норма про те, що депутат зобов’язаний періодично, але не рідше ніж один раз на рік, звітувати про свою роботу перед виборцями. Однак чи має він подавати письмовий звіт, щодо цього немає жодної конкретики. Лише зазначено, що на офіційному сайті міської ради серед іншого розміщуються звіти депутатів перед виборцями. 

В регламенті Луцької міської ради визначено, що звітування депутатів реалізовується через два механізми: публікацію тексту звіту на офіційному сайті ради і публічну зустріч із виборцями. Обранці зобов’язані в січні — березні щороку надавати для ознайомлення громадськості тексти звітів про свою діяльність. Проте такі звіти лише за бажання самого депутата розміщуються на офіційному сайті ради та публікуються у місцевих медіа. Таких ініціативних обранців за минулий рік було 24. У дуже схожий спосіб врегульована звітність у Сумській міськраді. 

У Львові діє імперативна норма: депутати зобов’язані щороку до 31 березня подавати до секретаріату звіт про свою роботу за минулий рік. Ці звіти публікуються секретаріатом на інформаційному порталі депутатів. Відповідно тут один із найвищих показників оприлюднення — 88%.

Лідером за кількістю опублікованих звітів став Ужгород — 90% від регламентованого складу ради. І це при тому, що в регламенті немає вимоги про оприлюднення на сайті, позаяк визначено, що звіти та зустрічі депутатів з виборцями висвітлюються засобами масової інформації.

Як бачимо, законодавчі зміни щодо регулювання звітування депутатів місцевих рад виникли не на порожньому місці. Попри те, що підзвітність — один із засадничих принципів місцевого самоврядування, практичні інструменти нині працюють менше ніж на половину. Чи зможе змінити таке ставлення закон — велике питання, адже відповідальності за порушення цієї норми не передбачено ані для конкретного депутата, ані для місцевої ради.