Київрада повернула Мазепу: історична справедливість, політичний тиск і спротив “зальотному” десанту

“Не гадати, кого наступного зальотного скинуть зверху” 

На початку пленарного засідання традиційно виступив міський голова Віталій Кличко. Після процедурного завершення попереднього засідання та перенесення нерозглянутих питань, мер окреслив ключові проєкти, які депутати мають ухвалити. Тут йшлося, зокрема, про зміни до міської цільової програми “Підтрика киян — Захисників та Захисниць України”, питання соціального характеру та часткова компенсація оплати навчання студентам-захисникам. 

У своєму виступі Кличко також не оминув заяву про тиск на місцеве самоврядування. Міський голова столиці зазначив, що опозиційні до центральної влади фракції та представники КМДА зазнають переслідувань та відвідують допити в “абсолютно надуманих справах”:

“Ми бачимо спроби знищення місцевого самоврядування. Бо намагання зробити Київраду “ручною” тривають не перший рік. І центральна влада нехтує вибором киян. Їх правом обирати владу в своєму місті, а не гадати, кого наступного “зальотного” їм скинуть зверху”. 

Протягом 2025 року подібні заяви у сесійній залі Київради лунали чи не кожного пленарного засідання. До прикладу, у жовтні Віталій Кличко згадав про переспрямування 8 мільярдів гривень зі столичного бюджету до державного, яке раніше ухвалила Верховна Рада. А у вересні зазначив про підготовку до обшуків та вручення підозр одразу кільком депутатам — Олександру Бродському, Володимиру Андрусишину, Віктору Домагальському, Леоніду Ємцю, Вікторії Мухі та Григорію Маленку. 

Фракційні зміни

Вперше за тривалий час у Київраді відбулися зміни у керівництві депутатських фракцій. Віталій Кличко оголосив, що свої повноваження на посаді співголів УДАРу припиняють Дмитро Білоцерковець та Валентин Мондриївський. Фракцію відтепер очолюватиме Мирослава Смірнова, яка з 2024 року є директоркою департаменту суспільних комунікацій КМДА. 

Ці зміни були зафіксовані протоколом засідання фракції від 2 грудня 2025 року. Проте у ЗМІ ширилися чутки про розбіжності Дмитра Білоцерковця із мером Віталієм Кличком ще в кінці липня, коли у мережу потрапило відео, на якому Кличко та Білоцерковець сперечаються. 

Нагадаємо, що у серпні з’явилася петиція, яка вимагала припинити повноваження Мирослави Смірнової та звільнити її з посади директорки департаменту суспільних комунікацій КМДА. Основна причина — її участь у святкуванні дня народження у День жалоби 1 серпня після російської атаки на Київ. Тоді петиція набрала 3799 підписів. 

Інші посадові зміни стосувалися “Єдності” — згідно із рішенням фракції від 3 грудня, першим заступником голови фракції стає Ігор Шпак, який є членом комісії з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу. 

Деімперіалізація та вшанування Героїв 

Процес деімперіалізації топонімів столиці Київрада розпочала ще у 2022 році. Раніше ЧЕСНО досліджував, як депутати голосували за проєкти перейменувань минулого року. Тоді ж член комісії з питань найменувань Тиміш Мартиненко-Кушлянський у коментарів ЧЕСНО зазначив, що у 2025 році очікувався ще один “раунд” голосувань за нові назви об’єктів міського підпорядкування. 

На пленарному засіданні 4 грудня кілька депутатів виступили із вимогою, аби блок перейменувань розглядався першочергово, щоб “завершити процедуру дерусифікації”. Пропозицію про зміну черговості підтримали 77 депутатів голосами “за”. 

Всього Київрада ухвалила 18 проєктів з цього блоку. Серед них:

Шевченківський район: 

1. Скверу присвоїли ім’я Сергія Виноградського; 

2. Скверу присвоїли ім’я Імама Шаміля; 

3. Скверу присвоїли назву “Музичний”; 

4. Сквер “Слава танкістам” перейменували на честь Артема Соханя; 

Святошинський район: 

5. Скверу присвоїли назву “Грузинського Національного Легіону”; 

6. Бібліотеку імені Олександра Герцена перейменували на бібліотеку імені Сергія Вакулишина; 

7. Вулицю Дунаєвського перейменували на вулицю Цундарівську; 

8. Провулок Дунаєвського перейменували на провулок Цундарівський; 

Солом’янський район:

9. Парк “Юність” перейменували на честь Сергія Параджанова; 

Дніпровський район:

10. Вулицю Сулеймана Стальського перейменували на вулицю Ігоря Юхновського; 

11. Вулицю Макаренка перейменували на вулицю Батальйону Шейха Мансура; 

12. Провулок Макаренка перейменували на провулок Софії Окуневської; 

Оболонський район:

13. Провулок Маршала Рокоссовського перейменували на провулок Дмитра Павличка; 

Голосіївський район:

14. Вулицю Левітана перейменували на вулицю Лукрецьку; 

Подільський район: 

15. Скверам присвоїли імена Петра Сагайдачного та Григорія Сковороди; 

Дарницький район:

16. Вулицю Суворова перейменували на вулицю Людмили Фої; 

17. Вулицю Волго-Донську перейменували на вулицю Павла Петриченка; 

Печерський район:

18. Частину вулиці Лаврської (від площі Слави до вулиці Добровольчих батальйонів) перейменували на честь Івана Мазепи, іншу частину (від вулиці Добровольчих батальйонів до Наводницької площі) — на вулицю Новонаводницьку; 

Значна частина обговорень стосувалася саме останнього проєкту, про перейменування вулиці Лаврської. Зазначимо, що цю пропозицію підтримали 6038 киян, які проголосували за відповідну електронну петицію, а також 15 952 рейтингового електронного голосування, яке проходило у додатку “Київ Цифровий”

У проєкті рішення є історична довідка про те, що до 2010 року більша частина вулиці була названа на честь Івана Мазепи, а у 2010 році її перейменували на Лаврську “за проханням Московського духовенства”, зокрема в контексті запланованого візиту патріарха Кирила до Києва. 

“Проте в суспільстві це рішення викликало широку критику та протест. Воно було сприйняте як політично вмотивоване — зокрема, як поступка проросійським колам, які виступали проти вшанування постаті Івана Мазепи”, — йдеться в проєкті. 

Тож повернення до старої назви “послужить справі відновлення історичної справедливості”, як зазначив у листі національний заповідник “Києво-Печерська Лавра”. Додамо, що Лавра підтримувала перейменування усієї вулиці на честь Івана Мазепи, а не лише частини. 

Під сумнів таке перейменування поставив обраний депутат від нині забороненої ОПЗЖ та адвокат зрадника Віктора Медведчука — Ігор Кириленко:

“Навіщо ви прибираєте вулицю Лаврську? Вона при комуністах була щось не така чи, можливо, Ленін по ній ходив, чи що там було?”

Доповідач Ярослав Шибанов підкреслив, що проєкт перейменування Лаврської ініціювала не комісія з питань найменувань, а самі кияни, підтримуючи цю ініціативу електронною петицією та громадським обговоренням. Крім цього, Вікторія Муха та Андрій Странніков з УДАРу нагадали, що “Лаврська” була принциповою позицією Московського патріархату, тож є потреба повернути історичну справедливість. 

Попри це, у цьому голосуванні Ігор Кириленко участі не взяв — депутат позначений “відсутнім”, хоча насправді витягнув свою картку під час розгляду проєкту. Нову назву під час обговорення також не підтримала Лілія Пашинна зі “Слуги народу”, проте зрештою проголосувала “за”. 

Зазначимо, що Ігор Кириленко регулярно блокує голосування щодо деімперіалізації, висловлюючись проти певних ініціатив або ставлячи під сумнів їхню доцільність. Такі випадки ЧЕСНО фіксував, зокрема, у 2024 році — депутат найчастіше виступає із пропозицією надати перевагу іншій назві топоніму, хоч усі пропозиції у сесійну залу виносять вже із рекомендацією експертів. 

Читайте також: Деімперіалізація столиці: як Кличко і депутати Київради за це голосують

Важливим проєктом рішення також було перейменування вулиці Волго-Донської у Дарницькому районі на честь полеглого воїна та Героя України Павла Петриченка. Відповідну петицію кияни зареєстрували ще у липні 2024 року та підтримали її понад 7 тисячами голосів.

Під час розгляду проєкту виступила депутатка “Слуги народу” Ксенія Семенова, яка розповіла про постать Павла та додала: “Завершу відомою його фразою, яка, дуже хочу, щоб в цьому залі пролунала — всі красиві зберігають оптимізм”. “За” проголосували 77 депутатів.