Робоча група планує пакетом відхилити понад тисячу правок Железняка до ветеранського законопроєкту

“1010 поправок, які подав Ярослав Железняк, є доволі технічного характеру і, найімовірніше, вони будуть всі практично пакетом відхилені. Нам доведеться розглянути деталізовано 81 поправку, яка стосується змісту законопроєкту”, — зазначила Никорак, народна депутатка від “Європейської солідарності”.

Читайте також: Підсумки Ради-9: поправковий спам, кадрові ротації та конституційна більшість

Даний проєкт Закону є доопрацьованою версією чотирьох інших законопроєктів, які Комітет відхилив у листопаді 2025 року. 3 грудня Верховна Рада підтримала доопрацьований законопроєкт за основу зі скороченими строками підготовки. 

Зміни мають закріпити і впровадити реальні гарантії права військовослужбовців, ветеранів та осіб, звільнених із полону, на належну медичну допомогу, повноцінну реабілітацію та сучасне протезування.

Члени робочої групи наголошували на тому, що ці оновлення є важливими й актуальними.

“Законопроєкт має бути ухвалений і має бути робочим. Закликаю, особливо представників ветеранської спільноти, громадськості поставити фільтри, щоб у законопроєкт не пройшли правки, які можуть бути шкідливі”, — сказав перший заступник голови комітету Михайло Цимбалюк.

Зазначимо, що на початку засідання члени робочої групи охоче підтримали пропозицію публікувати запис засідання робочої групи на YouTube-каналі комітету.

Читайте також: Підсумки Ради-9: поправковий спам, кадрові ротації та конституційна більшість

Під час засідання члени робочої групи обговорили проблематику ціноутворення на протезні вироби. Так представник коаліції протезних організацій і спільнот Олег Симороз закликав відмовитися від механізму референтних цін, адже наразі на ринку України працює лише пʼять виробників протезних виробів і вони можуть встановлювати ціну вищу, ніж в інших країнах.

“Наразі є в системі державного протезування граничні ціни. Вона недосконала та створює корупційні ризики, є випадки, коли на протезуванні одного військових завищують до мільйона гривень. Треба змінювати ситуацію, але індикативна ціна цього не зробить”, — наголосив Симороз.

Щоб регуляція цін відбувалась ефективно, Симороз запропонував дослідити ціни в США та країнах ЄС і на основі середньої вартості провести перемовини з виробниками на рівні держави.

Окремий блок обговорення на засіданні стосувався проблематики терміну “перебування у полоні”. Річ у тім, що відсутність чіткого визначення цього терміну призводить до труднощів, адже різні військові частини по-різному можуть трактувати норми закону. Натомість визначення терміну закладе основу для подальшого внормування та розуміння, що полон — це продовження виконання обов’язку військової служби. Проте представник Міністерства оборони Сергій Кучеренко пояснив, що відповідні зміни треба вносити у профільний закон.

“Зараз ідеться про закон соцзахисту військовослужбовців. Питання визнання військовослужбовця таким, що проходить військову службу, не предмет його регулювання, а закону про військові обов'язки. Якщо треба вносити конкретизації по полонених, то не в цей закон”, — підкреслив він.

Також Кучеренко додав, що наразі в Міноборони тривають консультації щодо оновлення закону про обов'язки військової служби. Тому робоча група призупинила розгляд правки, доки не будуть отримані результати консультацій.

Крім того, народні депутати та інші учасники засідання обговорили проблему труднощів лікування військовослужбовців іноземців та осіб без громадянства. Хоча в МОУ підкреслили, що іноземець — такий самий військовослужбовець, як і громадяни України, інші учасники звернули увагу на існуючі проблеми.

“На практиці виникає дуже неприємна річ, коли іноземець або особа без громадянства отримують поранення або ампутацію і всім батальйоном збирають йому кошти на лікування. Діюча система охорони здоров'я каже, що він не підпадає під медичні гарантії, які передбачені для військовослужбовців. Вони прирівнюються в рамках обов'язків, грошового забезпечення, але на практиці не можуть проходити лікування”, — зазначила Никорак.

Представники НСЗУ та МОЗ підтвердили, що в нормативному регулюванні існують прогалини, хоча іноземці фактично виконують ті самі обов’язки, що й громадяни України.

Окремо робоча група зупинилася на правці, яка розширює підстави для того, щоб надати статус і гарантії військовослужбовцям. Пропонується прямо вказати захворювання, що призвели до каліцтва, а також випадки, коли травми чи хвороби були отримані під час виконання інших обов’язків військової служби в умовах воєнного стану, не лише на лінії бойового зіткнення.

“Деякі особи, які отримали травми під час виконання обов'язків військової служби, без кримінальних правопорушень, самокаліцтва, не отримують ніякого грошового забезпечення, компенсації по засобах реабілітації”, — пояснив учасник засідання робочої групи, військовий Гліб Твердохліб.

У Міноборони наголосили, що така логіка вже закладена в чинному законодавстві.

Законопроєкт № 13704-д серед іншого пропонує:

• збереження усіх видів грошового забезпечення військовослужбовців під час лікування та реабілітації, включно з лікуванням за кордоном;

• лікування та реабілітацію за рахунок державного бюджету на рівних умовах для українських військових, ветеранів, іноземців та осіб без громадянства;

• можливість продовження реабілітаційних заходів у разі потреби;

• обов’язковий медичний огляд військово-лікарською комісією перед поверненням до військової частини та заборону направлення до частини без відповідного висновку;

• забезпечення поранених військовослужбовців та осіб з інвалідністю високофункціональними протезами та ортезами;

• право вибору протезу, ортезу, протезиста та підприємства, що надає послуги, за медичними призначеннями пацієнта.

Нагадаємо, раніше Рух ЧЕСНО також писав, що під час слухань Комітету з питань соціальної політики ВРУ обговорювали тему квот ветеранів на підприємствах.