Державний бюджет, адвокати та члени: хто і навіщо фінансує українські партії поки немає виборів

У 2025 році політичні партії України зібрали майже 13 мільйонів гривень внесків. Водночас лише три партії отримали понад 760 млн грн з державного бюджету. Мова йде про “Слугу народу”, “Батьківщину” та “Європейську солідарність”.

Для розуміння: якби “Слузі народу” довелося замістити державне фінансування приватним та зберегти його обсяги, а мова йде про понад пів мільярда гривень, партії довелося б зібрати більше як пів мільйона внесків по тисячі гривень.

Поки що настільки успішних випадків фандрейзингу серед українських партій ми не бачили навіть у більш політично активні періоди, як-от під час виборчих кампаній. В реальності ж одна з парламентських партій, яка втратила державне фінансування через неправдиві дані у звітах, не почала натомість збирати приватні пожертви. Судячи з фінансової звітності, політсила взагалі не мала б ресурсів для повноцінного функціонування, однак продовжує свою діяльність.

Проте все ж в Україні є партії, які продовжують працювати та збирають внески від членів та прихильників. Серед них є як ті, що отримують сотні тисяч від одного донора із сумнівною репутацією, так і ті, що збирають тисячі дрібних пожертв.

Рух ЧЕСНО дослідив, хто та як фінансує українські політичні партії в часи без реальної перспективи виборів йта оновлення політичної системи.

Мільйони для Кличка

Якщо не враховувати державне фінансування, яке отримують лише три парламентські сили, то в 2025 році фінансово найуспішнішою стала політична партія “Український демократичний альянс за реформи”. Це давно знайомий “УДАР” мера Києва Віталія Кличка. У 2025 році він зібрав понад два з половиною мільйони гривень.

Майже половина цієї суми надійшла від Володимира Владимирова, а ще чверть мільйона — від Альони Мостіпанської. Вони вже фінансували партію в минулому, про що писав Рух ЧЕСНО. Декілька років тому фігурували як партнер і директорка юридичної компанії “Алєксєєв, Боярчуков та партнери”.

Владимиров працював у фірмі до серпня 2025 року, згідно з його сторінкою у Facebook. Того ж року він підтримав “УДАР” понад мільйоном гривень. Це не єдиний випадок, коли нинішні чи колишні представники компанії фінансували партію Кличка.

*Скриншот Facebook-сторінки Володимира Владимирова*

Ще один представник юркомпанії профінансував “УДАР” на 250 тисяч гривень. Мова йде про Тараса Ковальського, який працює в обʼєднанні, згідно з даними Національної асоціації адвокатів України.

Скриншот сайту Національної асоціації адвокатів України

На таку ж суму партію підтримала ще одна донорка, повʼязана з компанією — Інна Джаловян. Ще 240 тисяч гривень на рахунки політсили вніс Назарій Адамчук, партнер в адвокатському обʼєднанні.

Читайте також: “Серце просить”: хто та чому фінансує УДАР Кличка”

На цих іменах список адвокатів, які фінансово підтримали “УДАР” минулого року, не закінчується.

Нагадаємо, що обʼєднання було засновано в 2005 році Сергієм Алєксєєвим та Сергієм Боярчуковим. Алєксєєв нині є народним депутатом від “Європейської Солідарності”. У 2023 році СБУ затримала Алєксєєва за підозрою у шахрайстві в особливо великих розмірах, йому оголосили про підозру за статтею 190 КК України.

Успішний фандрейзинг “Народовладдя”

Більше за мільйон гривень змогли зібрати ще чотири партії: “Народовладдя”, “Аграрна партія України”, “Бджола” та “Українська стратегія Гройсмана”. Доволі цікавим є випадок саме першої, адже ця політична сила стала лідеркою за кількістю внесків. 2025-го їй задонатили понад три з половиною тисячі разів. Для порівняння, на другому місці за кількістю внесків знаходиться “Демократична сокира”, яка зібрала лише 342 пожертви, тобто вдесятеро менше.

Інтерактивна інфографіка: Розподіл кількості та суми внесків. Розмір кіл залежить від середнього внеску на рахунки партії

Фактично наразі “Народовладдя” є єдиною політичною партією, яка реально залучає дрібні донати. Часто ці пожертви є членськими внесками.

Важливо також зазначити, що надходження на рахунки “Народовладдя” здебільшого невеликі — середній розмір траншів лише близько трьох сотень гривень. Для порівняння: середній внесок на рахунки “Аграрної партії України”, яка зібрала схожу суму — 136 тисяч гривень, а “Бджоли” — близько 10 тисяч.

Партію нині очолює Юрій Левченко — народний депутат VII скликання Верховної Ради (від ВО “Свобода”). У 2020 році балотувався в мери Києва від “Народовладдя”.

Дніпропетровська “Бджола” та полтавська “Дія”

Здебільшого донори українських партій проживають в Києві — саме звідти більшість політсил отримали пожертви. Проте є два цікаві регіональні винятки: “Дія” та “Бджола”.

Партія “Дія” не особливо відома широкому загалу. Зареєстрована вона була в 2021 році, а два роки тому отримала нову очільницю — Світлану Манжос. Жінка політичного досвіду не має, на відміну від її чоловіка Геннадія Сікалова. Він у 2015 році балотувався до Полтавської міської ради, а також був помічником нардепів протягом двох скликань Верховної Ради. У 2006-2007 роках був помічником на громадських засадах нардепа Миколи Лісіна, обраного від Партії регіонів, а у 2007-2012 роках — Сергія Хоровського, обраного від НУНС.

Сікалов раніше був головним редактором медіа “Останній Бастіон”, а нині очолює однойменну ГО. Манжос також є учасницею цієї ГО

Минулого року подружжя профінансувало власну партію на суму близько ста тисяч гривень.

Інші донори політичної сили також проживають на Полтавщині. Всього за 2025 рік партія отримала 398 тисяч гривень.

Родина Сікалова та Манжос фігурувала також у рішенні Вищої ради правосуддя, яка нещодавно покарала суддю Наталію Тімошенко. Було встановлено, що вона рішеннями суду надавала чоловікам опіку над дітьми та статус батька-одинака, що було підставою для відстрочки та виїзду за кордон. Одним з таких позивачів був Геннадій Сікалов, який отримав опіку над спільною з Світланою Манжос дитиною.

Раніше обговорювалося, що політична партія “Дія” може бути новим проєктом влади для заміни “Слуги народу”. Тоді партія особливої діяльності не провадила, а її назва з першого дня збігалася з найменуванням державної платформи “Дія”.

Ще одна “регіональна” партія — “Бджола”. Абсолютну більшість внесків політсила отримала з Дніпропетровщини. За рік їй вдалося акумулювати понад мільйон гривень.

Партія “Бджола” активно діє в Камʼянському Дніпропетровської області. Чинний мер міста Андрій Білоусов був обраний саме від цієї політсили. Серед донорів політсили — Оксана Федосюк, яка у 2020 році балотувалася від партії. Загалом 2025-го “Бджолу” підтримали 105 донорів, більшість — із Камʼянського.

Зазначимо, що в Україні політичні партії не можуть бути регіональними. Згідно з законодавством, протягом пів року з часу реєстрації політсила має відкрити осередки в більшості областей України. А для створення партії необхідно зібрати 10 тисяч підписів громадян не менш як у двох третинах регіонів країни.

Проте, як видно на прикладі політичної сили “Бджола”, яка прямо заявляє, що її діяльність концентрується не просто на одній області, а на єдиному місті, законодавчі норми не заважають регіональним партіям вести активну діяльність.

Партій багато, звітів — ні

Загалом в Україні зареєстровано близько 370 політичних партій. Більшість із них не провадить жодної діяльності. Так, наприклад, лише 256 політсил подали фінансові звіти за попередній рік. Ще 39 — прозвітували хоча б за один квартал.

В перелік входять і ті партії, які подали звіти після встановленого законодавством дедлайну. Інші партії або існують лише на папері, або свідомо не звітують про власні фінанси. За порушення в процесі звітування або неподання звітів передбачений лише невеликий штраф, тому багатьом легше його сплатити, ніж розкривати інформацію про гроші.

З тих партій, що таки подали хоча б один звіт, більшість зазначила, що не мала жодних фінансових надходжень. Лише 48 партій отримали щонайменше один грошовий внесок. Ще близько сотні прозвітували про спонсорські внески — наприклад, хтось міг надати їм в користування приміщення.

Окремо варто наголосити на вже згаданому впливі державного фінансування на всю партійну систему. Його запровадили, щоб знизити залежність політичних сил від олігархів, сприяти розвитку партій та посилити конкуренцію між ними.

Читайте також: Зменшити держфінансування й оновити партсистему: у Раді пропонують реформувати партії

Проте нині зрозуміло, що роки майже безперебійного фінансування з держбюджету фактично звели нанівець потребу парламентських партій шукати приватне фінансування.

“Голос”, наприклад, отримав за рік лише 6 тисяч гривень внесків, хоча партія втратила державне фінансування ще у 2024 році. “Слуга народу” зібрала лише тисячу гривень, а в “Батьківщини” та “Європейської Солідарності” ситуація не краща.

Це також додатково викривило і так асиметричну систему, адже інші партії не можуть зрівнятися чи навіть наблизитися до парламентських у питаннях доступних ресурсів. Звісно, є приклади успішного фандрейзингу, проте це лише винятки з загального правила.

До того ж, навіть мільйони гривень, виділених з бюджету на статутний розвиток партій, не гарантують, що вони проживуть довше за один виборчий цикл. Приклади “Голосу” та “Слуги народу” це чудово ілюструють.

Фактична кількість партій та політичних проєктів, які насправді ведуть діяльність, а отже мають на це достатньо коштів, значно більша. В Україні доволі популярно мати “припартійну” громадську організацію, фінансування якої значно легше приховати, чим і користується багато політиків. Врешті-решт, тривала відсутність виборів не сприяє розвитку партій та їхніх стратегій залучення коштів.

Матеріал підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та German Marshall Fund of the United States – Transatlantic Foundation (GMF TF). Його зміст є виключною відповідальністю Руху ЧЕСНО і не обов'язково відображає погляди Європейського Союзу та GMF TF.