Хороші новини про депутатів: скільки і кому платять облради за “висвітлення діяльності”

Різниця в сотні разів

Витрати на висвітлення діяльності — стандартна практика для обласних рад. Майже 73% із них закладають видатки на медіа у свої бюджети. Лише п’ять рад — Дніпропетровська, Закарпатська, Київська, Одеська і Херсонська — не витратили на медійний супровід ані торік, ані цьогоріч жодної копійки. А Волинська, хоч і закладала кошти, проте їх не використовувала. 

Різниця ж між обласними радами, що виділяли гроші, виявилася колосальною. Якщо Полтавська обласна рада торік витратила на висвітлення своєї діяльності понад 4,4 млн грн, то Чернігівська — лише 10 тис. грн. Тобто найбільший бюджет на інформаційний супровід перевищив найменший більш ніж у 440 разів.

Водночас 2026 рік може змінити ситуацію. Полтавська рада, наприклад, скорочує видатки майже на 1,8 млн грн, а інші регіони, навпаки, нарощують фінансування. Найпомітніше зростання демонструє Рівненська обласна рада: із 55 тис. грн у 2025 році до 768 тис. грн цього року. Майже вдвічі збільшуються й видатки Харківської обласної ради — з 514 тис. до понад 1,1 млн грн. Проте це лише плани, адже договори з медіа ще не підписані. 

Аналіз відповідей обласних рад демонструє не тільки різні бюджети, а принципово різні моделі взаємодії з медіа. Є три підходи: концентрація коштів в одному медіа, механізм залучення єдиного посередника та розгалужена система дрібних підрядників.

Так, Івано-Франківська обласна рада спрямовує щороку близько пів мільйона гривень виключно ПП “Редакція газети “Галичина”. У грудні там, наприклад, опубліковано матеріал “Відбулась сесія Івано-Франківської обласної ради”, де подано перебіг засідання, перелік питань порядку денного та частково зміст. Також зазначено близько двох десятків цільових програм, які реалізовуватимуться у 2026 році. Водночас у матеріалі відсутня деталізація цих програм, фінансові параметри проєкту бюджету та пріоритети. А в матеріалі “Олександр Сич відзвітував про 5-й рік на посаді” подано основні тези виступу голови обласної ради у форматі цитат і виклад ключових меседжів звіту. Тобто йдеться про звичайне інформування. 

Аналогічно  працює Харківська обласна рада — через єдине друковане медіа “Слобідський край”, яке у 2025 році отримало понад 513 тис. грн. Втім, на сайті видання в новинній стрічці не було жодного повідомлення про діяльність ради. Як бачимо, у цих двох випадках випадках бюджет не розподіляється, а вся комунікація відбувається на одному майданчику.

Частина рад залучає посередників. Наприклад, Кіровоградська обласна рада співпрацює з одним підрядником — ТОВ “Прайм Тайм” (понад 599 тис. грн у 2025 році і понад 658 тис. грн у 2026-му). За даними Інституту масової інформації, ця компанія пов’язана з підприємницею Ганною Горобцовою. Це не медіа в класичному розумінні, а радше оператор розміщення контенту на інших ресурсах. Втім, сама відповідь ради не містить деталізації щодо розподілу коштів, переліку партнерів або принципів їхнього відбору.

І останній варіант — коли ради самостійно розподіляють кошти між кількома медіа та форматами. Це видно у Вінницькій, Львівській, Хмельницькій і Житомирській обласних радах. У Вінниці кошти у сотні тисяч гривень розподілені між шістьма підрядниками, при цьому ключову частку отримує телеконтент. У Львові 375 тис. грн у 2025 році були розпорошені між 11 виконавцями — від газет і телеканалів до онлайн-видань. Хмельницька область також працює через вісім підрядників, де жоден не отримує переважної частки фінансування.

Окремо слід виділити Житомирську обласну раду. Тут кошти не просто розподілені між медіа, а фактично розбиті на мікродоговори. Наприклад, по 2 тисячі гривень оплатили медіа за висвітлення діяльності окремих депутатів. Решта суми поділена між різними локальними виданнями.

Тож відмінності між регіонами полягають не лише в обсягах витрат, а й в підходах до розподілу. Найдорожчі кейси розглянемо детальніше.

Абсолютний лідер 

Абсолютним лідером за обсягом витрат на висвітлення своєї діяльності стала Полтавська обласна рада. Перелік підрядників, між якими розділили 4, 4 млн, свідчить про надзвичайно високу концентрацію коштів в одного виконавця. Переважну більшість фінансування отримало ТОВ “Телерадіокомпанія “Інформаційно-рекламне телебачення “Полтава”. За договорами на висвітлення діяльності депутатів Полтавської обласної ради та кращих практик територіальних громад області засобами телебачення, а також на виготовлення і показ відеоматеріалів для популяризації електронної та друкованої версії Книги пошани підприємство отримало 4 млн 403 тис. 187 грн. Це —  близько 99,2% загальної суми. На інших підрядників сукупно спрямували лише близько 37 тис. грн. Серед них ТОВ “Кременчуцька газета” (20 295 грн), ТОВ “Диканська газета “Трудова слава” (10 959,91 грн), ПП “Вісті плюс” (4 700 грн) та ПП “Зоря Полтавщини” (1 257 грн). 

На 2026 рік обласна рада запланувала скоротити витрати до 2 млн 698 тис. грн. Але більшість коштів все одно підуть ІРТ “Полтава”. Згідно з платформою YouControl, засновником є ТзОВ “Компанія “Гепард”, кінцевим бенефіціаром — Олександр Гріщенко, а керівником — Ігор Кужик. Крім того, директор телекомпанії, згідно з його декларацією за 2025 рік, є ще й депутатом Полтавської райради від ВО “Батьківщина”.

Ми дослідили, як монополіст висвітлював діяльність представників Полтавської обласної ради в грудні 2025-го. За місяць на YouTube-каналі ІРТ “Полтава” вийшло 20 випусків новин. У 15 з них так чи інакше фігурували депутати.  Лише в п’яти новинних блоках їх не було, й примітно, що три з них вийшли в передсвяткові дні — 23, 24 та 30 грудня.

Переважно поява представників облради була безпосередньо пов'язана з роботою ради, її керівництва або постійних комісій. Так, 3 грудня у сюжеті про засідання постійної комісії Полтавської обласної ради з питань бюджету та управління майном коментувала питання її голова Лариса Босенко — представниця ВО “Батьківщина”. В матеріалі йшлося про підбиття підсумків роботи та плани на наступний рік. 11 грудня в ефір вийшов сюжет про сесію Полтавської обласної ради, під час якої, зокрема, розглядали питання звільнення трьох заступників голови ради. Спікером матеріалу був голова Полтавської обласної ради Олександр Біленький.

Втім, у новинах телеканалу представники обласної ради з'являлися не лише в контексті роботи самої ради. Вже згадана Лариса Босенко була героїнею сюжетів не тільки як депутатка обласної ради та голова постійної комісії, а й як керівниця громадської організації “Наша справа Полтавщина”. Зокрема, 3 грудня телеканал повідомляв про вручення почесних грамот, подяк та премій громадським активістам із нагоди Міжнародного дня людей з інвалідністю у Карлівці. А 8 грудня вийшов сюжет про вручення дітям подарунків із символікою цієї громадської організації. 

Згадали про цю ж ГО й у сюжеті від 22 грудня про засідання комісії з питань житлово-комунального господарства. Наприкінці матеріалу перший заступник голови Полтавської обласної ради Олександр Лемешко (“Слуга народу”) вручив Сергію Бєлашову (ВО “Батьківщина”) грамоту до Дня волонтера. При цьому в сюжеті зазначили, що він є заступником Босенко в “Наша справа Полтавщина”. Крім того, Бєлашов став одним зі спікерів сюжету про передання автомобіля для ЗСУ від своєї депутатської фракції.  

Переважно саме очільники рад найчастіше з’являються в новинах, проте голова Полтавської облради у грудні року з'явився в семи новинних сюжетах ІРТ "Полтава", а найчастіше в ефірі можна було побачити його першого заступника Олександра Лемешка. Він став героєм або спікером щонайменше десяти сюжетів.

Частина цих матеріалів прямо стосувалася роботи органів місцевого самоврядування, а деякі — не мали чіткого зв’язку з депутатською роботою, а радше були пов’язані зі статусом посадовця. Наприклад, 9 грудня його показали в сюжеті про форум, присвячений протидії гендерно зумовленому насильству, 11 грудня він брав участь у правозахисному форумі “Громада як правозахисна точка: права людини в Україні. Полтавщина”, а 17 грудня вийшов сюжет про донорство крові, до якого долучилися студенти. Одним із героїв новини був Олександр Лемешко.

Крім новинних випусків, телеканал виробляв і розмовні програми, де ведучим є Ігор Кужик. В грудні вийшло п'ять таких ефірів. У трьох із них гостем студії був знову ж таки Олександр Лемешко. Зокрема, він взяв участь у програмі “Розмова в студії”, присвяченій  Дню Збройних сил України, і в ще в одній на тему Дня місцевого самоврядування, а також в ефірі до Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Як бачимо, представники обласної ради з'являлися в ефірі телеканалу регулярно, однак виключно в позитивному або нейтральному контексті. У проаналізованих випусках новин депутати та керівництво ради виступали учасниками урочистостей, форумів, вручень нагород, робочих засідань або коментували діяльність самої ради. Критичних матеріалів протягом досліджуваного періоду ми не виявили. Натомість зауважили, що телеканал регулярно випускав критичні сюжети про проблеми, які належать до сфери відповідальності міської влади та комунальних служб. Наприклад, сюжет про розритий колодязь із нечистотами, який тривалий час не ремонтували. Чи матеріал про затоплений нечистотами підвал багатоповерхівки. Також у грудневих випусках новин були сюжети про недотримання графіків руху тролейбусів під час відключень електроенергії, відсутність централізованого водопостачання в житловому будинку, а також про незадовільний стан підземного переходу. Може скластися враження, нібито обласна рада платить не тільки за висвітлення діяльності, а ще й за невисвітлення проблем. 

Ба більше, фінансові масштаби співпраці Полтавської обласної ради з ІРТ “Полтава” унікальні щонайменше з двох причин. По-перше, через рекордну суму на висвітлення діяльності. Решта обласних рад витрачають значно скромніші бюджети. І навіть на комунальні медіа не всі знаходять такі гроші. Зокрема, в дослідженні Рух ЧЕСНО фіксував випадки, коли місцеві ради виділяли на власні телерадіокомпанії менші суми, ніж Полтавська обласна рада спрямувала лише одному підряднику для висвітлення своєї діяльності. Наприклад, Подільська міська рада Одеської області у 2025 році передбачила 3,9 мільйона гривень для КП “Подільське ефірне телебачення”, а Лозівська міська рада Харківської області спрямувала 2,1 мільйона гривень на фінансування свого комунального неприбуткового підприємства.

Читайте також: Сотні мільйонів без реформ: як місцева влада нарощує фінансування комунальних медіа

По-друге, через рекордну суму для одного підрядника. Вона майже на тому ж рівні, що й утримання комунального підприємства цієї ради “Регіональний інформаційний центр “Новини Полтавщини”. Торік на нього передбачали 4,7 млн грн, а на 2026 рік запланували вже 4,8 млн.

Висвітлення через посередників

На другому місці за витратами опинилася Миколаївська обласна рада, фактичні видатки на висвітлення діяльності якої в 2025 році становили майже 1,3 млн грн. Ці кошти розподілили між двома договорами. Перший — на 298 тис. грн — рада уклала з КП “ТРК “МАРТ” Миколаївської міської ради. Йшлося про послуги з виготовлення та трансляції в ефірі телеканалу контенту про діяльність обласної ради та її органів. А другий договір підписали з ФОП Петренком І. М. на 976 тис. грн. Водночас у системі закупівель Prozorro очікувана вартість була дещо вищою — 1,08 млн грн. Йшлося про послуги з організації та підтримки зв’язків із громадськістю шляхом створення та розміщення в онлайн-медіа інформаційних повідомлень. Згідно з тендерною документацією, договір підписали 7 квітня 2025 року, а його дія тривала до 31 грудня 2025 року.

ФОП фактично виконував роль посередника між замовником і медіа, оскільки забезпечував розміщення інформаційних повідомлень на низці місцевих онлайн-видань. Договір містить додаток зі специфікацією послуг, який дозволяє побачити, на яких саме ресурсах мали розміщуватися матеріали про діяльність облради та скільки коштів на це передбачалося. 

Як бачимо, найбільшу суму — 325 тис. грн — планувалося спрямувати виданню “МикВісті”. За ці кошти мало бути розміщено 50 інформаційних повідомлень обсягом до 5 тис. знаків із можливістю використання фото та відео. До слова, вимоги до всіх матеріалів однакові, а от їхня вартість суттєво відрізняється. Найдешевше коштувало повідомлення у “Південній правді” — близько 3 тис. грн, а в згаданих “МикВістях” — 6,5 тис. грн. Тому аналізували контент останнього видання.  

Загалом у грудні 2025 року на його сайті ми знайшли 18 публікацій різного типу, у яких фігурували представники Миколаївської обласної ради — депутати або голова. Частина з них позначені маркуванням “Пресреліз”. Серед таких матеріалів були, зокрема, статті “Табунщик отримав від Зеленського орден “За заслуги” від 7 грудня, “Програма на 2026 рік, дороги і нові призначення: підсумки сесії Миколаївської облради” від 18 грудня, або ж повідомлення про засідання 33-ї сесії Миколаївської обласної ради. В останньому, наприклад, подано перелік розглянутих питань, перебіг засідання, цитату голови обласної ради та фотоілюстрації. Водночас у тексті відсутні оцінні судження, перебільшення досягнень чи інші ознаки прихованого піару, які нерідко трапляються в матеріалах, створених у межах висвітлення діяльності органів влади. 

Далеко не всі ці матеріали можна вважати результатом договорів про висвітлення діяльності облради, адже значна частина з них була присвячена суспільно важливим подіям, які редакція, схоже, висвітлювала б незалежно від наявності такої співпраці.

Так, п'ять із 18 публікацій стосувалися резонансної історії, що сталася наприкінці грудня 2025 року, — імовірного поранення під час полювання заступника голови Миколаївської обласної ради Дениса Андрєєва. Додаткового суспільного резонансу ситуації надав той факт, що незадовго до цього Миколаївська обласна рада голосувала за рішення про надання дозволів на користування мисливськими угіддями, зокрема у Воскресенському районі, через що виникли питання про можливий конфлікт інтересів. За таких обставин підвищена увага журналістів до посадовців обласної ради та їхня поява в матеріалах видання виглядають цілком виправданими.

Крім цього, до вибірки потрапила і низка матеріалів, пов'язаних зі скандалом навколо шкільного кейтерингу. Зокрема, 10 грудня “МикВісті” опублікували матеріал “Голуби ходять, їжу готують на вогнищах”: на комісії облради з питань освіти обговорили харчування в школах Миколаєва”. Сама проблема на той момент уже стала предметом широкого суспільного обговорення в регіоні, тож видання публікувало й інші матеріали на цю тему із залученням представників міської ради, департаменту освіти та підрядників.

У цьому контексті показовою є різниця між підходом аналізованого видання та комунального телеканалу “МАРТ”, яку ми фіксували у попередньому дослідженні. Саме під час аналізу висвітлення скандалу з харчуванням у школах журналістами телеканалу простежувалося переважно нейтральне або позитивне ставлення до представників міської влади. Натомість у матеріалах “МикВісті” помітний інший підхід: редакція розглядає проблему як суспільно значущу тему та залучає до її висвітлення різні сторони конфлікту, а не лише представників влади.

Читайте також: Мільйонні медіапідряди: скільки грошей витрачають міськради облцентрів на висвітлення своєї діяльності

Тож аналіз контенту “МикВісті” свідчить, що хоча саме це видання отримало найбільшу суму коштів від Миколаївської обласної ради на висвітлення її діяльності, ознак системного політичного піару чи прихованої агітації в проаналізованих матеріалах ми не виявили. Інформацію, підготовлену в межах висвітлення діяльності облради, редакція маркує, тоді як суспільно важливі теми висвітлює відповідно до журналістських стандартів. До слова, за даними Youcontrol, власниками видання є колишня заступниця голови Миколаївської ОДА Оксана Янішевська та чинний директор компанії Олег Деренюга.  

Псевдоінформування

Третє місце за кількістю грошей, витрачених торік на висвітлення своєї діяльності, посіла Сумська обласна рада з сумою у понад 800 тисяч гривень. Більшість із цих коштів дісталася ТОВ “Інформаційне агентство “Північ Медіа”, а саме 700 тисяч за трьома договорами. Згідно з описом YouTube-каналу, цей медіахолдинг “включає в себе 7 інтернет-сайтів та 11 телеграм-каналів Сумської області”. Це агентство належить Роману Рибаку й Олександру Яризі. Останній — раніше був депутатом Шосткинської міської ради, а тепер очолює Громадську раду при цій міськраді. 

Одразу варто зазначити, що говорити про висвітлення діяльності всієї обласної ради на YouTube-каналі “Північ Медіа” тут доволі складно. За проаналізований період на каналі було опубліковано 15 роликів із з музичним супроводом, нарізкою кадрів із заходів та синхронами голови Сумської обласної ради Олексія Романька. 

Закадрового журналістського тексту, пояснення контексту чи бодай базового викладу фактів у них майже немає, відтак новинами їх назвати важко. Показовим є відео “Відбулось пленарне засідання 29-ї сесії Сумської обласної ради”. З нього справді можна зрозуміти, що сесія відбулася. Але що саме на ній розглядали депутати, які рішення ухвалили та як вони вплинуть на життя області — вже ні. У ролику немає ані інформації про порядок денний, ані переліку ухвалених рішень, ані результатів голосувань. Синхрони Романька зводяться до передання слова начальнику ОВА й подяки депутатському корпусу. Відтак виникає просте питання: якщо після перегляду сюжету про сесію неможливо зрозуміти, які рішення ухвалила рада, то чи можна взагалі говорити про інформування громадян щодо її діяльності?

Із цих роликів неможливо зрозуміти, які питання готувалися до розгляду на сесії, які рішення пропонували депутати та хто з них підтримував або не підтримував ті, чи інші ініціативи. А саме це і є інформацією, заради якої виборці зазвичай стежать за діяльністю місцевих рад. Бо громадянам важливо знати не лише те, що депутати зібралися в сесійній залі, а й те, які рішення вони ухвалюють від їхнього імені та хто персонально за них голосує.

Натомість проаналізовані ролики дають дуже обмежене уявлення про роботу представницького органу. Тут практично немає фактажу про діяльність ради, зате є чимало заходів, привітань, вручень та публічних активностей її голови. За проаналізований період ані заступників голови ради, ані представників депутатських фракцій чи груп, ані інших депутатів у відео не було.

Ще більше запитань викликають матеріали, які мають іміджевий характер. Наприклад, ролик “Переможці конкурсу малюнків до Дня Святого Миколая отримали подарунки від Сумської обласної ради”, чи матеріал “Дякую кожній родині Сумщини, для яких чужих дітей не існує”, присвячений передачі побутової техніки, комп'ютерів та інших подарунків патронатним сім'ям. Центральною фігурою сюжетів також є голова обласної ради. Так само побудований ролик “Фабрика щастя” на Сумщині: дітям прифронтових громад подарували свято, тепло та відчуття казки”, де голова ради разом із волонтерами бере участь у святковому заході та врученні подарунків дітям. І цей перелік можна продовжувати… 

Висновки

Кожна облрада має право самостійно визначати, як і в яких обсягах висвітлювати свою діяльність. Проте на практиці цей інструмент використовують по-різному: від нуля до кількох мільйонів гривень.

Частина рад закладає мінімальне або нульове фінансування, але це не означає відсутності в медіапросторі: інформація про діяльність рад доступна на їхніх сайтах й сторінках у соцмережах, а суспільно значимі рішення все одно потрапляють у поле зору журналістів. 

З іншого боку — розгалужені бюджети, де інформування перетворюється на піар, особливо якщо контент концентрується навколо однієї фігури. Коли в інформаційному полі постійно присутній лише керівник ради чи його перший заступник, а не депутатський корпус чи зміст ухвалених рішень, то гроші громади використовують для формування політичного іміджу конкретного посадовця. По суті — безплатна передвиборча кампанія для потенційного кандидата. За все заплатить громада.