Від партнерки до радників: хто з оточення Єрмака працював у наглядових радах держкомпаній

Однією з найближчих до Єрмака людей у наглядових радах була Роза Тапанова. З 2004 року вона працювала в юридичній фірмі, заснованій Андрієм Єрмаком, а згодом вони разом створили однойменне адвокатське об’єднання. Їхня професійна співпраця тривала до 2019 року. Уже у 2021-му Тапанова стала членкинею наглядової ради державного “Ощадбанку” за квотою уряду, а згодом увійшла і до наглядової ради “Укрнафти”.

Про близькість їхніх відносин знову заговорили у травні 2026 року, коли Тапанова внесла 8 мільйонів гривень власних коштів як заставу за Андрія Єрмака. Водночас колишнє бізнес-партнерство чи інші неформальні зв’язки з високопосадовцем самі по собі не є передбаченою законом підставою для визнання члена наглядової ради залежним.

Ще один представник цієї вертикалі — Сергій Лещенко, який є заступником голови наглядової ради “Укрзалізниці”. Паралельно з 2022 року він був позаштатним радником керівника Офісу президента, а нині залишається позаштатним радником ОП. У наглядовій раді Лещенко працює як представник держави, тому встановлені законом критерії для незалежних членів ради на нього не поширюються.

Читайте також: Країна радників. Хто консультує Офіс президента

Із Єрмаком був безпосередньо пов’язаний і Владислав Власюк. У 2020 році він став радником керівника ОП, а пізніше очолював секретаріат міжнародної санкційної групи Єрмака — Макфола. З 2023 року до кінця липня 2026-го Власюк представляв державу в наглядовій раді націоналізованого “Сенс Банку”.

Читайте також: Офісні рокіровки. Куди зникають люди Єрмака?

Окрема історія стосується голови наглядової ради “Сенс Банку” Миколи Гладишенка, який має статус незалежного директора. У травні 2026 року народний депутат Ярослав Железняк на засіданні ТСК заявив, що банк перебуває під впливом осіб, пов’язаних із Тимуром Міндічем та Андрієм Єрмаком. Гладишенко це заперечив і заявив про самовідсторонення від виконання обов’язків голови ради на час з’ясування обставин.

Таким чином, за роки керівництва Єрмака в Офісі президента люди з його професійного оточення опинилися в органах управління одразу кількох великих державних активів. Формально це не обов’язково суперечило законодавству. Однак такі призначення демонструють слабке місце системи корпоративного управління: закон доволі детально регулює формальні конфлікти інтересів, але значно гірше бачить неформальні політичні та професійні зв’язки.

Читайте також: Перезавантаження: як змінилася система радників в Офісі президента після Єрмака

Після відставки Єрмака частина цієї системи почала змінюватися. І саме кадрові перестановки в наглядових радах дозволяють побачити, наскільки широко люди, пов’язані з колишнім керівником ОП, були представлені в управлінні державними компаніями.