"Коли буде ціллю купол — ми не знаємо": депутати пропонують продовжувати засідання в укритті

“Якщо цього не зробити вчасно, наслідки для парламентаризму та держави будуть дуже важкі. Тривають шахедні атаки. Коли буде ціллю купол — ми не знаємо. Це гарна медійна ціль. Сподіватися на мудрість чи виваженість росіян не доводиться. На домовленості я б теж не сподівався”, — сказав Олександр Корнієнко.

Він нагадав учасникам засідання, що за час повномасштабної війни частина правок до законопроєктів не була ухвалена через повітряні тривоги. Проте парламент має зберігати можливість повноцінної роботи навіть під час атак — із дискусіями, розглядом поправок, виступами депутатів та голосуванням.

Проєкт постанови передбачає, що після оголошення повітряної тривоги народні депутати матимуть 10 хвилин, щоб дістатися укриття, з якого вестиметься трансляція на сайт Верховної Ради та в ефір телеканалу “Рада”. Якщо розгляд питання вже розпочався в укритті, то його мають завершити там же. Робота здійснюватиметься через внутрішню захищену Wi-Fi-мережу, яка буде покривати лише простір в укритті, та вебзастосунок, підключений до парламентської електронної системи. Коли народний депутат запустить такий застосунок на своєму телефоні або планшеті, пристрій автоматично від’єднається від загальної мережі, тому охочим залишатися на звʼязку або вести трансляції варто використовувати додатковий гаджет.

“Створюється внутрішня захищена Wi-Fi-мережа без доступу до інтернету. І в неї є тільки доступ по шлюзу до нашої радівської системи. Зона її покриття обмежена сходами. Вебдодаток можна швидше й більш ефективно захищати. Він буде й для роботи з документами. З пристрою не можна буде в цей момент виходити в інтернет. Ми відразу всім радимо обзавестись двома пристроями — з одного працювати, а другий використовувати в інших цілях”, — зазначив Корнієнко.

За його словами, вебзастосунок розробляли внутрішніми спроможностями Верховної Ради, а всі безпекові умови опрацьовані з Держспецзв'язком і з СБУ.

Проте через попередню відмову деяких народних депутатів від ідентифікації при вході в систему, існує ризик неперсонального голосування.

“Система електронна не передбачає контролю за тим, хто саме натиснув кнопку. Частина народних депутатів наперед відмовилася від ідентифікації при вході в систему. Коли я зі свого телефона авторизував і передав його комусь — такий сценарій дійсно є”, — зауважив перший віцеспікер.

Читайте також: 10 років на захисті Конституції: як побороли кнопкодавство

Водночас голова підкомітету забезпечення діяльності народних депутатів Олег Синютка виступив проти розгляду постанови та запропонував перенести його, адже проєкт оприлюднили менш ніж за 24 години до засідання, як передбачає закон про комітети Верховної Ради України.

“Ми завжди додержуємось цих вимог, іноді виникають питання. А як інакше — взагалі нічого не робити? Як тільки цей проєкт став активним на сайті Верховної Ради, я відразу його розіслав членам комітету, — відповів голова регламентного комітету Сергій Кальченко. В законі про комітети й у регламенті нічого немає про норми воєнного часу. Прийняття постанови — демонстрація, що не треба нехтувати здоров'ям. І це свідчення, що парламент продовжує працювати за своєю адресою”.

Щодо ризиків неособистого голосування та можливого втручання в роботу електронної системи, що несе загрозу фальсифікації результатів голосування, окремо застеріг Олег Синютка:

“Ми створюємо можливість для двох потенційних небезпек: неперсонального голосування та втручання та фальсифікації результатів. Треба більше працювати в комітетах, у Верховній Раді, на дискусіях, зустрічах і готувати такі законопроєкти, які будуть одностайно підтримуватися”.

Олександр Корнієнко зауважив, що фактично Верховна Рада ІХ скликання — перша, в якій викорінене явище кнопкодавства, і досягти цього вдалося не лише завдяки технічним оновленням.

Читайте також: Депутатський потенціал: наскільки ефективним є формат одного засідання ВРУ?

“Сім років тому ми були в епосі технічно розвинутого кнопкодавства. В ІХ скликанні ми це зупинили.  Не тільки завдяки сенсорній кнопці, а й запровадивши запобіжники в Кримінальному кодексі. Депутат має бути моральним орієнтиром”, — зауважив перший віцеспікер.

Олег Синютка також наголосив, що депутати, як і інші громадяни, мають ефективно виконувати свої посадові обов'язки та запропонував використовувати час між повітряними тривогами для роботи парламенту в сесійній залі:

“Сьогодні дуже багато громадян України знаходяться під загрозами і попри це виконують свої обов'язки. Прикладом для нас, народних депутатів, мають бути українські воїни, які для виконання своїх обов'язків не ховаються в підвал”.

Попри пропозицію Синютки перенести розгляд комітет перейшов до голосування. За основу проєкт постанови підтримало восьмеро членів комітету, а в цілому, з урахуванням пропозиції Михайла Папієва щодо необхідності рішення Верховної Ради про продовження розгляду питань порядку денного після відбою повітряної тривоги, — семеро.

Раніше Рух ЧЕСНО також писав про те, як народні депутати з Комітету правоохоронної діяльності звільняли Руслана Кравченка, не знаючи, хто прийде йому на зміну.