Волинець Михайло Якович

У 2022 році НАБУ оголосило в розшук нардепа Михайла Волинця через неправдиві дані у декларації за 2020 рік загалом на майже 1,79 мільйона гривень.

Того ж року підписав звернення до Голови Верховної Ради Руслана Стефанчука із вимогою внести у порядок денний найближчої сесії законодавчі ініціативи, які стосуються позбавлення повноважень народних депутатів та депутатів місцевих рад, які були обрані від заборонених проросійських партій. 

У 2019 році був обраний народним депутатом 9 скликання від ВО “Батьківщина” номером 20 у списку як безпартійний. Член однойменної фракції. Член Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

З 2015 року - один з ініціаторів і співорганізатор Соціальної платформи “Важливий кожен”.

У 2012 році балотувався до Верховної Ради від ВО “Батьківщина” 85 номером у списку як безпартійний.

У 2007 році був обраний народним депутатом 6 скликання від Блоку Юлії Тимошенко номером 15 у списку як безпартійний. Був заступником голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

У 2006-2007 роках - народний депутат 5 скликання від Блоку Юлії Тимошенко (№15 у списку, безпартійний). Був заступником голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

У 2002 році був обраний до Верховної Ради від Блоку Юлії Тимошенко 14 номером у списку, був членом Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

На проміжних виборах у 2000 році балотувався до Верховної Ради за округом 36 (Дніпропетровська область) як безпартійний самовисуванець.

У 1998 році балотувався до парламенту номером 3 у списку “Партії духовного, економічного і соціального прогресу”.

У 1991 році очолив Міжрегіональне об'єднання профспілки ім. О. Стаханова. З 1997 року - голова Конфедерації вільних профспілок України.

У 1985−1991 році - голова профспілкового комітету шахти ім. О. Стаханова.

З 1985 до 1991 року очолював профспілковий комітет шахти ім.О.Стаханова.

З 1983 року був депутатом Покровської міської ради народних депутатів протягом двох скликань.

До того працював підземним електрослюсарем, гірничим майстром, помічником начальника дільниці і начальником дільниці на шахті імені О.Стаханова.

Закінчив Донбаський державний технічний університет за спеціальністю “гірничий інженер-електромеханік” та Гірниче ПТУ м.Мирноград (Донецька область). Лауреат премії в галузі прав людини імені Джорджа Міні і Лейна Кіркленда від  Американської федерації праці — Конфедерації виробничих профспілок.