Балога Віктор Іванович

У 2022 році підписав звернення до Голови Верховної Ради Руслана Стефанчука із вимогою внести у порядок денний найближчої сесії законодавчі ініціативи, які стосуються позбавлення повноважень народних депутатів та депутатів місцевих рад, які були обрані від заборонених проросійських партій.

У 2019 році був обраний до Верховної Ради 9 скликання від партії "Єдиний Центр" як її член за 69 округом (Закарпатська область). Член депутатської групи "За майбутнє". Член Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Голова партії "Єдиний Центр".

Народний депутат 8 скликання. Обраний у 2014 за виборчим округом №69 (Закарпатська область). Самовисуванець, член партії “Єдиний Центр”. Член Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції.

У 2012 році обраний депутатом Верховної Ради 7 скликання за тим же округом від партії “Єдиний Центр”, був її членом.

У 2010 році наказом Віктора Януковича був призначений міністром України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. 9 грудня 2010 року був звільнений з цієї посади і в той же день призначений міністром надзвичайних ситуацій України.

З 2010 до 2012 року був депутатом Закарпатської обласної ради від партії “Єдиний Центр” за мажоритарним округом номер 5 та припинив свої повноваження у зв'язку з обранням народним депутатом.

У 2006 році призначений головою Секретаріату президента Віктора Ющенка, а у 2009 році написав заяву про відставку, пояснюючи це своєю категоричною незгодою з балотуванням Ющенка на пост президента вдруге. У 2007 році був головою Політради “Народного Союзу “Наша Україна”. У 2008 році заявив про вихід зі складу НСНУ і підтримав створення нової партії “Єдиний центр”, яку очолив його соратник Закарпаття, Ігор Кріль. Балога посідав у партії інші керівні посади, згодом став її головою.

У 2005-2006 роках був міністром України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. У 2006 році балотувався до Закарпатської обласної ради.

У 2005 році призначений губернатором Закарпаття, звільнений 27 вересня 2005 року. У 2004 році балотувався на посаду міського голови Мукачева від блоку “Наша Україна”, програв висуванцю СДПУ(о) Ернесту Нусеру за скандальних обставин, у тому ж році був довіреною особою кандидата у президенти Віктора Ющенка у Закарпатті. У 2002 році обраний народним депутатом за виборчим округом № 71 (м.Мукачево), член депутатської фракції “Наша Україна”. Також був обраний міським головою Мукачевого, але обрав Верховну Раду.

У 1999 році призначений головою Закарпатської обласної державної адміністрації, у 2001 році був звільнений.

У 1997-2000 роках перебував у лавах СДПУ(о), а у 1998 стає міським головою Мукачева, на парламентських виборах 1998 року очолював Закарпатський обласний виборчий штаб СДПУ(о).

До того працював у споживчих товариствах, на товарній базі та комерційних підприємствах старшим товарознавцем, заступником директора та директором. Закінчив Львівський торгово-економічний інститут за фахом “Товарознавство і організація торгівлі продовольчими товарами”.

Фігурант антикорупційних розслідувань:

1. Просування по службі сина екс-мера Одеси Руслана Боделана Володимира (непотизм).

2. Державне підприємство при МНС виділило без конкурсу 3 мільйони на розмінування Севастополя.

3. МНС провело необгрунтований тендер “в одного учасника” із завищеною ціною.