Опис політика
Колишній голова Національного банку України (2010-2013), перший віцепрем'єр-міністр України (2012-2014). В.о. прем'єр-міністра України (2014). Фігурант антикорупційних розслідувань. За даними ЗМІ, член так званої "Сім'ї" Віктора Януковича.
У 2026 році Арбузов став депутатом Держдуми РФ за списком партії "Справедлива Росія".
Арбузов був першим номером у регіональній групі партії, до якої вона віднесла окуповані території Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, а також Крим і Севастополь.
У 2025 році президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО про санкції проти Арбузова. Санкції також передбачали блокування активів.
У 2020 році Вищий антикорупційний суд заочно відправив під варту Арбузова. У справі про розтрату 220 млн грн.
У 2017 році Генеральна прокуратура заочно повідомила про підозру Арбузова у кримінальній справі про розтрату в особливо великих розмірах.
За даними слідства, Арбузов був причетний до виділення з державного бюджету грошей на побудову виділеної телекомунікаційної мережі спеціального призначення, якою, згідно з умовами продажу пакета акцій "Укртелекому", повинен був займатися покупець - компанія ТОВ "ЕСУ". Ця компанія належала громадянам Австрії.
У результаті цих дій держбюджету в 2012-2013 роках було завдано збитків у розмірі 220 млн гривень.
У 2015 році проти Арбузова ввели санкції США, куди увійшли й інші колишні регіонали.
У лютому 2014 року під час розпалу Революції гідності був призначений виконувачем обов'язків прем'єр-міністра України після відставки Миколи Азарова.
Згодом Верховна Рада звільнила його з цієї посади після втечі Віктора Януковича, а також Арбузова виключили з лав Партії регіонів.
У тому ж році Арбузов виїхав з України до РФ, звідки він розповідав про "стратегічне партнерство" з окупантами.
Прокуратура, своєю чергою, оголосила в розшук Арбузова. Йому інкримінували зловживання службовим становищем.
Окрім цього, активи Арбузова почали заморожувати у ЄС, а згодом він став фігурантом санкцій як з боку ЄС.
У 2013 році у ЗМІ Арбузова називали членом "Сім'ї" президента Віктора Януковича, куди окрім родичів входили впливові посадовці, нардепи та бізнесмени родом з Донецької області. За визначенням журналістів-розслідувачів, "Сім'я" була типовим для того часу олігархічним кланом.
У 2012 році був призначений першим віцепрем'єр-міністром України в уряді Миколи Азарова.
З 2011 до 2014 року був членом Ради національної безпеки і оборони України.
З 2010 до 2014 року був головою наглядової ради державного "Укрексімбанку", призначений на цю посаду прем'єром Миколою Азаровим.
У 2010 році став першим заступником голови Національного банку України, а згодом і головою НБУ.
У 2007-2010 роках був помічником на громадських засадах нардепа Андрія Кравця, обраного до Верховної Ради 6 скликання від Партії регіонів. Кравць, як і Арбузов, був членом "Сім'ї" Януковича.
У 2005 році був членом партії Віктора Ющенка "Наша Україна".
З 2003 до 2010 року був головою правління "Українського Бізнес Банку", головий офіс якого знаходився у Донецьку.
У 2000 році став директором Костянтинівської філії ПриватБанку (Донецька область).
З 1995 до 2000 року працював спочатку економістом, а згодом начальником відділу та начальником управління у Донецькій філії "Приватбанку".
У 1998 році закінчив Донецький державний університет за спеціальністю "фінанси та кредит". Кандидат економічних наук, захистив дисертацію на тему "Фінансовий механізм розвитку іпотечного ринку".
Народився 24 березня 1976 року у Донецьку.
Пов'язані партії
Посади
-
2014-01-28 — 2014-02-27В.о. Прем'єр-міністра України
-
2012-12-24 — 2014-02-27перший віце-прем'єр-міністр
-
2010-12-23 — 2013-01-11Голова Національного банку України