Молоток Ігор Федорович

Народний депутат Верховної Ради 7, 8 і 9 скликань, підприємець. Фігурант антикорупційних розслідувань.

У серпні 2025 року за даними ЗМІ, НАБУ провело обшуки обшук у будинку Молотка та його родичів у справі про можливе незаконне збагачення та недостовірному декларуванні.

22 липня 2025 року проголосував "за" законопроєкт 12414, яким запроваджувалась залежність роботи НАБУ і САП від Генерального прокурора. Цей законопроєкт фактично ліквідував незалежність антикорупційних органів та перетворив їх на підконтрольні владі.

У 2024 році став головою громадської організації "Федерація волейболу пляжного України".

Наприкінці 2022 року проголосував за містобудівну реформу (#5655), яка впроваджувалася в інтересах забудовників і нівелювала вплив громадян на відбудову України. Через спротив громадськості станом на початок 2024 року президент не підписав законопроєкт, а отже він лишається нечинним.

З 2020 року став член депутатської групи "За майбутнє". 

У 2020 році на місцевих виборах балотувався до Сумської обласної ради 8 скликання від партії "За майбутнє" як перший кандидат у списку. Після балотування залишився нардепом, що може свідчити про технічне балотування.

У 2019 році був обраний народним депутатом 9 скликання по 160 округу (Сумська область), як безпартійний самовисуванець. Член Комітету з питань бюджету. Під час виборчої кампанії був недодноразово помічний за гречкосійством.

У тому ж році колишній мер Конотопа Артем Семеніхін звинуватив Молотка в організації нападу і побитті, в результаті чого ексмер опинився в лікарні. Сам Молоток свою причетність спростовував.

У 2016 році син Молотка потрапив у ДТП і розбив авто патрульної поліції та ще один автомобіль, в результаті чого постраждали чотири людини. Згодом суд визнав його сина невинним у непокорі працівникам поліції.

У 2015 році на місцевих виборах балотувався від партії “Рідне місто” до Шосткинської міської ради (Сумська область) першим кандидатом.

У 2014 році був обраний народним депутатом Верховної Ради 8 скликання за округом №160 (Сумська область). як безпартійний самовисуванець. Голова підкомітету з питань соціальних програм державного бюджету Комітету Верховної Ради України з питань бюджету. Член депутатської групи “Воля народу”. Був неодноразово помічний за кнопкодавством.

16 січня 2014 року голосував за "диктаторські закони", які обмежували права громадян, надавали органам державної влади більшу свободу дій у сфері покарання учасників акцій протесту і мали на меті криміналізувати опозицію та громадянське суспільство.

У 2012 році був обраний народним депутатом 7 скликання за виборчим округом №160 (Сумська область) як безпартійний самовисуванець.  До 27 лютого 2014 року був членом фракції “Партії регіонів”, після того - групи “Суверенна європейська Україна”.

У 2006-2012 році був головою Наглядової ради Шосткинської ТЕЦ. До того обіймав керівні посади у різних комерційних підприємствах, працював електриком у будівельному тресті та електромонтером на заводі.

У 2006-2012 роках був помічником нардепа Верховної Ради 5 і 6 скликань Руслана Зозулі, обраного від БЮТу.

З 2003 до 2012 року був генеральним директором ТОВ "Вант" ЛТД.

У 2002-2006 роках був помічником нардепа Григорія Дашутіна на громадських засадах у Верховній Раді 4 скликання, обраного від Блоку "За єдину Україну!".

З 2000 до 2003 року працював заступником директора, директор ТОВ "Некс лтд".

У 1995-2005 роках працював заступником директора ТОВ "Віст".

У 1993-1997 роках – заступник директора ТОВ "Вибір" у місті Шостка.

У 1989-1993 роках був електриком в управлінні будівельного тресту "Шостхімстрой".

У 1985-1989 роках працював електромонтером Шосткинського заводу "Зірка".

Закінчив Сумський державний університет за спеціальністю “промислова електроніка”.

Одружений.

Народився 4 червня 1967 року в місті Шостка Сумської області