Плющ Іван Степанович

Голова Верховної Ради України (1991-1994) та (2000-2002). Секретар Ради національної безпеки та оборони (2007). Народний депутат Верховної Ради 1, 2, 3, 4 і 6 скликань.

У 2014 році Іван Плющ помер від онкологічного захворювання. Похований на Байковому кладовищі.

У 2011 році вийшов із опозиційної фракції "Наша Україна – народна самооборона" та увійшов до провладної групи "Реформи заради майбутнього". Окрім цього оголосив про наміри "допомагати Януковичу у впровадженні реформ".

У вересні 2007 році був обраний до Верховної Ради 6 скликання від НУНСу (№23 у списку), як безпартійний. Член комітету з питань правової політики.

У 2007 році указом президента Віктора Ющенка Плюща призначили секретарем РНБО України.

У 2006 році невдало балотувався до Верховної Ради 5 скликання від "Українського народного блоку Костенко і Плюща".

У 2005 році став співініціатором створення  "Українського народного блоку Костенко і Плюща".

У 2003 році увійшов до фракції блоку "Наша Україна", у 2005 вийшов з нього увійшов вступив у фракцію Української народної партії.

У 2002 році був обраний до Верховної Ради 4 скликання як мажоритарник-самовисуванець за 209 виборчим округом (Чернігівська область). При цьому був членом Народно-демократичної партії. Член комітету Верховної Ради з питань державного будівництва та місцевого самоврядування.

У 2000 році був вдруге обраний головою Верховної Ради. На посаді голови парламенту запам'ятався своїми афоризмами та крилатими фразами. Разом з тим у Верховній Раді запровадили ряд важливих змін у регламенті.

У 1998 році був обраний до Верховної Ради 3 скликання від Народно-демократичної партії.

У 1994 році невдало балотувався на президентських виборах. За результатами першого туру виборів отримав підтримку 1,24 % виборців, посівши передостаннє місце серед претендентів.

У тому ж році був обраний до Верховної Ради 2 скликання. Член комітет з питань державного будівництва, діяльності Рад і самоврядування.

У 1990 році був обраний народним депутатом Верховної Ради 1 скликання. Спочатку був першим заступником голови, а після обрання Леоніда Кравчука президентом став головою Верховної Ради.

У 1990 році очолив Київську обласну раду.

У 1984 році був головою виконавчого комітету Київської обласної ради народних депутатів.

У тому ж році став першим заступником голови виконавчого комітету Київської обласної ради народних депутатів та головою ради Київського обласного агропромислового об'єднання.

З 1982 до 1984 року працював завідувачем відділу сільського господарства і харчової промисловості Київського обласного комітету КПУ.

З 1981 до 1982 року працював директором Київського спеціалізованого тресту овочево-молочних радгоспів.

У 1979–1981 роках працював інструктором та заступник завідувача сільськогосподарського відділу Київського обласного комітету КПУ.

У 1975-1977 роках був заступником завідувача сільськогосподарського відділу Київського обласного комітету КПУ.

У 1974–1975 роках був заступником директора Баришівського тресту овоче-молочних радгоспів.

У 1967 році працював головою колгоспу імені Кірова і директором радгоспу імені Леніна села Лукаші Баришівського району.

З 1962 до 1991 року був членом КПРС

У 1959 році працював бригадиром овочівників радгоспу "Хмільовик" Баришівського району, агрономом колгоспу.

У 1967 році закінчив Українську сільськогосподарську академію за спеціальністю "агроном". До цього закінчив  однорічну школу керівних кадрів при Українській сільськогосподарській академії та Борзнянський сільськогосподарський технікум. Кандидат економічних наук.

Народився 11 вересня 1941 року у Борзні Чернігівської області.