Марченко Володимир Романович

Екснардеп 1-го, 2-го та 3- го скликань. Заступник голови ПСПУ.

27 вересня 2022 року представляв партію Наталії Вітренко на засіданні Верховного суду у справі її заборони. Він заявляв, що наведені Службою безпеки твердження — це особисті думки лідерки Наталії Вітренко, які не є позицією партії. Проте надав "довідки", за якими Шухевич, Бандера і ОУН-УПА, членами якої вони були, займалися "німецькою імперською діяльністю”. А СБУ, на переконання Марченка, рейдерським шляхом захопила центральний офіс ПСПУ у Києві й незаконно вилучила всю документацію політсили. 

За вироком суду партію Вітренко остаточно заборонили.

23 червня 2022 року Восьмий апеляційний суд Львова заборонив діяльність "Прогресивної соціалістичної партії України".

У 2018 році Марченко та Вітренко подали позов до Нацполіції за її нібито протиправну бездіяльність 9 травня 2017 року. На вході до Окружного адміністративного суду Києва їх облили кефіром.

У 2007 році Марченко був кандидатом  в народні депутати України від ПСПУ, № 2 в списку. На час виборів був тимчасово непрацюючим членом ПСПУ.

У 2006 році балотувався в народні депутати від Блоку Н.Вітренко "Народна опозиція", № 2 в списку, не обрано. На час виборів був тимчасово непрацюючим членом  ПСПУ.

У 2002 році був кандидатом в народні депутати України від Блоку Н.Вітренко, № 2 в списку, не обрано.

З 2003 року – голова Конфедерації Праці України. 

З червня 2002 року — голова Київської міської організації ПСПУ, головний редактор газет "Досвітні вогні" та "Народна опозиція". 

У 1998 році обраний народним депутатом до Верховної ради 3-го скликання, самовисування. Уповноважений представник фракції ПСПУ з травня 1998 року по лютий 2000 року. Член Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій.

У 1996 році був одним із організаторів Прогресивної соціалістичної партії України, з квітня — заступник голови партії.

До лютого 1996 року був членом Оргкомітету зі створення Соціалістичної партії України, член Політвиконкому Політради СПУ. 

З листопада 1994 року по 1996 рік член Конституційної Комісії від ВР України.

У 1994 році обраний народним депутатом до Верховної ради 2-го скликання. Роменський ВО № 348, Сумської області, висунутий виборцями. Член Комітету з питань економічної політики та управління народним господарством. Член фракції соціалістів до січня 1996 року.

У 1990 році обраний народним депутатом до Верховної ради 1-го скликання. ОВО № 347, Сумської області. На час виборів начальник відділу Роменського заводу автоматичних телефонних станцій. З липня 1990 року член Комісії з закордонних справ.

У 1976-1990 роках інженер, робітник-наладник верстатів з ЧПУ, начальник відділу механізації та автоматизації Роменського заводу АТС.

Освіта вища.

Закінчив Харківський інститут радіоелектроніки у 1976 році, спеціальність інженер-конструктор.

Народився 22 жовтня 1953 року у м. Слов’янськ Донецької області.