Прогресивна соціалістична партія України

Опис партії

27 вересня 2022 року Верховний суд остаточно заборонив партію Наталії Вітренко. Партію на засіданні представляв її соратник Володимир Марченко

23 червня 2022 року Восьмий апеляційний суд Львова заборонив діяльність “Прогресивної соціалістичної партії України”.

20 березня 2022 року Президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони (РНБО) про припинення діяльності низки політичних партій. До списку потрапила і "Прогресивна соціалістична партія України". 

У лютому 2022 року, в день повномасштабного нападу на територію України, очільниця партії дала 45-хвилинне відеоінтерв'ю виданню Pravda.ru. Політикиня звинувачує у війні США та Британію і прямо виправдовує російську агресію, а під час подій у лютому 2014 року у Києві, відразу після втечі Віктора Януковича, лідерка проросійського політичного проєкту допомагала проведенню "референдум" серед мешканців Слов'янська із питанням, чи довіряють вони новій владі у Києві. Це викликало появу "народних захисників" і так званого "народного мера" Пономарьова, потім приїзд диверсанта Стрєлкова та врешті окупації міста. 

На виборах президента 2019 року Наталія Вітренко заявила, що не змогла висунути свою кандидатуру, оскільки Мінюст не вносив до реєстру необхідні зміни до статутних документів, хоча партії їх подавала, починаючи з 2015 року. Апеляційний суд зазначив, що Мінюст мав можливість внести зміни і партія могла б висувати свого кандидата у президенти.

У 2011 році Вітенко як лідерка партії вимагала залучити президента України Віктора Ющенка як третю сторону під час судового засідання, в якому вимагала скасувати його указ про надання воїнам ОУН-УПА статусу борців за незалежність України. За кілька років Вітенко програла касацію. 

У 2010 році партія отримала 38 мандатів, зокрема на Донеччині, у Миколаївській області та в Криму. Це складає 0,02% від загальної кількості депутатів в Україні, і, як правило, якщо партія і подолала бар’єр, то отримувала 1-2 мандати. У той же час на цих виборах партія не мала було жодного очільника громади, якого б підтримали як представника від цієї партії.

У 2006 році Наталія Вітренко спробувала завести у парламент свій іменний блок, до якого входили кілька сотень членів її партії. Імена політиків у назвах партій та блоків використовуються тоді, коли рейтинг політика є вищим за рейтинг партії. Те, що Вітренко зробила іменний блок може говорити про те, що над розвитком партії та осередків серйозно ніхто не працював, а лідерка партії просто на антинатівських темах та проросійській риториці вела для впізнаваності медійні кампанії.

Вітренко з моменту обрання Ющенка у 2004 році президентом організовувала акції із гаслами “Захистимо воїнів-визволителів” та “Ні, реабілітації фашистських посіпак”, спрямовані проти героїзації ОУН-УПА. 

За результатами виборів 2004 року лідерка партії набрала дещо більше 1,5% голосів підтримки. У другому турі разом із партією “Держава”та “Нова демократія” підтримувала держзрадника Віктора Януковича і працювала у подальшому для того, щоб мінусувати конкурента Януковича - Віктора Ющенка. У 2010 році, коли Янукович змагався з Ющенком ПСПУтеж висунула кандидаткою Вітренко, але ЦВК відмовила їй у реєстрації. Як пояснила Вітренко, вона подала заставу не у розмірі 2,5 млн, а у розмірі 1964 грн.

У 2004 року і у своїй програмі лідерка партії обіцяла, що Україна не буде в НАТО. Натомість Вітренко пропонувала міждержавний союз з Росією та Білоруссю, які нині є державами-агресорами. 

Очільниця проросійського проєкту зі своєю маргінальною партією, а іноді разом із комуністи пікетували навчання "Сі Бриз” або протестували через можливий вступ України в НАТО у  2008, 20102013 роках. Але підняти рейтинг ці протести не допомогли. Окремої уваги заслуговують листівки Вітренко, які поширювали на той час у Криму, де поєднується образ НАТО та свастика. Згодом ці ж наративи використає Росія під час повномасштабного нападу на територію України.

Відносно вдалими для лідерки проросійської партії були президентські вибори 1999 року, коли вона балотувалася вперше. Тоді вона посіла четверте місце у першому турі і поступилася Леоніду Кучмі, Петрові Симоненку, Олександру Морозу. Набрала майже 11% підтримки, при тому, що Мороз обігнав її менше, ніж на 0,5%. 

Партія самостійно двічі брала участь у парламентських виборах 1997 та 2008 року. До Верховної Ради політична сила потрапила лише у третє скликання, коли заледве подолала 4% бар’єр. Через 10 років партія не набрала навіть 1,5%.

Створення 

Партія досі зареєстрована незмінно за адресою однієї київських квартир по вул. Панаса Мирного. Сайту партії насправді немає, замість нього подається посилання на домен vitrenko.org, який станом на 2022 рік не працює.

“Прогресивна соціалістична партія України” була зареєстрована 1996 року і відтоді її незмінно очолює Наталія Вітренко. Очільниця проросійського політичного проєкту фігурує у Реєстрі держZрадників, який веде Рух ЧЕСНО.

Керівництво партії

Балотування

  • Верховна Рада 6-го скликання 2007 рік
    Голоси: 309299 (1,4%)
    Не обрано
    Назва: ПРОГРЕСИВНА СОЦІАЛІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ
  • Верховна Рада 3-го скликання 1998 рік
    Голоси: 1075118 (4,1%)
    Обрано
    Назва: ПРОГРЕСИВНА СОЦІАЛІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ

Статистика депутатів ВР

    Немає даних про відвідування

Представництво в областях

  • Обрано
  • Не обрано
  • не балотувалися