Ісаєнко Дмитро Валерійович

Депутат Верховної Ради 9 скликання від ОПЗЖ

У 2023 році НАБУ і САП повідомили підозру Ісаєнку  у спробі заволодіння земельною ділянкою площею 8 га у Києві. За даними слідства, у 2020 році в Ісаєнка виник план заволодіти ділянкою, на якій розташований ДП "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України" ("Держбудкомбінат"), аби побудувати там житловий комплекс. Для цього Ісаєнко вступив у змову з працівниками ДП та тодішнім заступником керівника Апарату ВРУ. Того ж року ВАКС обрав Ісаєнку запобіжний захід у вигляді застави у сумі понад 6 млн грн.

Наприкінці 2022 року проголосував за містобудівну реформу (#5655), яка впроваджувалася в інтересах забудовників і нівелювала вплив громадян на відбудову України. Публічне обговорення проєкту не проводилося. ГО, ЗМІ та Асоціація міст України закликали нардепів доопрацювати проєкт. За кілька годин після скандального голосування петиція з вимогою до президента накласти вето набрала більше 25 000 голосів. НАЗК повідомила, що подані антикорупційні зауваження враховані не в повній мірі.

У вересня 2022 року з рослідування BIHUS info стало відомо, що Ісаєнко присвоїв собі статус УБД в АТО, таким чином зміг уникнути люстрації. Пізніше його позбавили цього статусу і звільнили з посади заступника міністра Мінрегіонбуду.

У травні 2022 року вступив у новоутворену депутатську групу "Відновлення України".

17 квітня 2022 року вийшов з фракції ОПЗЖ. 

У серпні 2020 року став одним із ініціаторів подання до Конституційного Суду щодо відповідності Конституції низки положень антикорупційного законодавства. 28 жовтня КСУ оприлюднив скандальне рішення, згідно з яким скасовується відповідальність за недостовірне декларування та саме електронне декларування.

Через рішення КСУ всі справи щодо недостовірного декларування мають бути закриті. 

У 2019 році був обраний народним депутатом 9 скликання від партії “Опозиційна платформа - За життя” номером 15 у списку як член партії. Член однойменної фракції. Секретар Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Ісаєнка вважають людиною з орбіти Вадима Столара.

У 2019 профінансував партію "ОПЗЖ" на 1,6 млн грн.

З 2015 року до сьогодні обіймає посаду віцепрезидента Конфедерації будівельників України.

У 2013 році задекларував понад 20 мільйонів гривень доходу. В офіційній біографії Ісаєнка сказано, що він все життя працював службовцем та чиновником - жодного дня в бізнесі.

З 2007 до 2015 року був заступником Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

У 2006 році був обраний депутатом Київської міської ради 5 скликання за списком "Громадського Активу Києва".

У 2006-2007 роках був директором Департаменту будівництва та відчуження фондів Міністерства оборони України.

З 1999 по 2002 рік - заступник начальника Централізованого спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони (МО) України, з 2002 року - начальник управління.

Раніше працював на посадах помічника начальника монтажної групи та начальником будівельно-монтажної дільниці у місті Балаклава.

У 1989 році закінчив Ленінградське вище військове інженерне будівельне училище, спеціальність - інженер-теплоенергетик. Кандидат наук з державного управління. Заслужений будівельник України.

Фігурант антикорупційного розслідування за фактом тендерних махінацій, а саме порушення процедури проведення тендеру.