ФОПи з Бердянська та прихильники Бойка: хто фінансує ОПЗЖ

Наприкінці літа 2019 року Володимир Зеленський анонсував "гучну історію, яка дуже погано закінчиться", щодо фінансування партії "Опозиційна платформа – За життя" (ОПЗЖ). Один з лідерів цієї політсили, Віктор Медведчук, відповів, що "вважає ці звинувачення чи критику абсурдними, тому що партія є прозорою у своєму фінансуванні". Відтак жодної гучної історії щодо фінансування ОПЗЖ поки що не сталося, але з'явився звіт партії за 3-й квартал.

У надходженнях – десятки мільйонів гривень від фізичних осіб. Левова частка цих коштів пішла на парламентські вибори. Звіти політсили за 2-й та 3-й квартали показують, звідки ОПЗЖ узяла гроші на парламентську кампанію, яка забезпечила місця у ВРУ для 43-х її представників.

Чотири працівники та майно на 288 гривень

Згідно зі звітом, у партії офіційно працюють лише троє осіб складу апарату й одна людина в обласній організації. А проте, політсила має 31 місцевий осередок.

Майна та нематеріальних цінностей в ОПЗЖ є аж на 288 гривень, нерухомості – жодної. На статутну діяльність у 3-му кварталі витрачено 108 тисяч. Із них тільки 36 тисяч – на зарплати, 48 тисяч – на податки та 12 тисяч – на оренду приміщень. На праві користування партія має офісне приміщення в Києві на вулиці Мечникова, 14/1, кабінет №316. За цією самою адресою зареєстрований фонд Вадима Рабіновича.

У другому кварталі 2019 року партію "Опозиційна платформа – За життя" фінансували Сергій та Юлія Льовочкіни, Марина та Григорій Суркіси, брати Козаки, Нестор Шуфрич і десяток підприємців з Бердянська, пов'язаних з нардепом Олександром Пономарьовим.

Читайте також: Бойкотуюча опозиція: як голосує та що пропонує фракція ОПЗЖ

Але у звіті за 3-й квартал видно, що частину цих коштів повернули. Наприклад, Нестор Шуфрич отримав назад свої 1,6 мільйона, також власні гроші забрали Богдан і Тарас Козаки.

1,6 мільйона також повернули Юрію Грибу, який, за інформацією ЗМІ, 2014 року купив у Віктора Медведчука частину мисливського господарства на Чернігівщині.

Невідомі ФОПи та прихильники Бойка

У 3-му кварталі партія зібрала 37,9 мільйона гривень від фізичних осіб. У надходженнях – повернення від юридичних осіб на 6,3 мільйона. Водночас у 3-му кварталі ОПЗЖ повернула 9,8 мільйона фізособам, які давали їй кошти впродовж 2-го кварталу. 

Протягом 3-го кварталу 22 людей переказали на рахунок партії по 1,6 мільйона гривень – максимально дозволену суму внеску від фізичної особи. Тобто 22 донори дали 35,2 мільйона, або 93% усіх надходжень. Решта внесків – від 20 до 500 тисяч гривень.

Якщо у 2-му кварталі було зрозуміло, що левову частку грошей дали Льовочкіни, Суркіси, Козаки, Шуфрич і люди, наближені до нардепа Олександра Пономарьова, то у 3-му кварталі визначити донорів значно складніше, хоча тенденції з оточенням Пономарьова збереглися. Частина донорів не має зареєстрованого бізнесу, їхні імена не згадуються в жодному держреєстрі чи в інтернеті загалом. 

Більшість заможних донорів – ФОПи. Деякі з них під час президентських виборів вкладали гроші в кампанію Юрія Бойка. 

ФОП Енвер Асанов зареєстрований у Кременчуці Полтавської області. Іншої інформації про нього немає. Такі ж скромні дані – про донорку Антоніну Благодарну: є ФОПом, зареєстрована в Харкові. Ще один внескодавець із цього міста Сергій Ковтун теж є підприємцем. Інша інформація відсутня.

Людина з ім'ям Олександр Заросінський зареєстрована в Києві. Більше жодної інформації про донора знайти не вдалося. Бізнесу він не має.

Кілька донорів партії давали гроші Юрію Бойку під час президентської кампанії 2019 року.

Наприклад, підприємець Михайло Кмец із Кременчука дав ОПЗЖ 1,6 мільйона у 3-му кварталі, а ще 1,6 мільйона – Юрієві Бойку на президентських виборах. 

Ринат Трішев з Харкова, засновник транспортної фірми "Діна", був під час президентських виборів спостерігачем від кандидата Бойка. На його кампанію він перерахував 1,6 мільйона гривень, а ще 39,7 тисячі гривень дав партії у 2-му кварталі.

Чергове "бердянське диво"

Громадський рух ЧЕСНО вже писав, що у 2-му кварталі 2019 року 15,4 мільйона гривень на рахунок ОПЗЖ надіслали люди, зареєстровані в місті Бердянськ Запорізької області. 

Це понад 30% усіх внесків фізичних осіб. Більш ніж половина бердянських донорів партії в попередньому кварталі так чи інакше пов'язана з нардепом Олександром Пономарьовим


Донори ОПЗЖ, пов'язані з Пономарьовим у 2-му кварталі

Пономарьов – фігурант антикорупційних розслідувань (ФАР). Більшість бердянських спонсорів партії теж мають стосунок до цих антикорупційних справ. 

У 3-му кварталі в Бердянську знову знайшлися донори для ОПЗЖ. Партія отримала від них 9,7 мільйона гривень, тобто 26% внесків. Усі перекази з Бердянська були здійснені в один день – 4 липня. 

 

Так, 1,6 мільйона дав підприємець Микита Вержиковський, помічник депутата Запорізької обласної ради 7-го скликання Олега Будянського ("Наш край"). 

Зараз Вержиковський працює помічником Сергія Валентирова, який у Верховній Раді 8-го скликання був нардепом, членом фракції "Блок Петра Порошенка", а на момент обрання був директором ТОВ "Торговий дім "Агрінол", що входить до групи компаній народного депутата Олександра Пономарьова. На парламентських виборах 2019 року Валентиров балотувався в окрузі №81 від ОПЗЖ, але програв.

У коментарі Руху ЧЕСНО Вержиковський підтвердив, що гроші ОПЗЖ надсилав:

"Це ще від діда мого, завдяки йому. Він підтримував усі такі речі, тому так вийшло. Він підтримував напрям розвитку нашої країни, який підтримує ця партія".

Микита Вержиковський 21 березня 2019 року надав на президентську кампанію Юрія Бойка 1,6 мільйона. 

Ще один донор з Бердянська Геннадій Іваньков, котрий дав партії 1,6 мільйона гривень, працює головним лікарем у "Санаторій "Арктика" та є ФОПом.

2015 року він балотувався до Запорізької облради від "Блоку Петра Порошенка "Солідарність". Важливо зазначити, що "Санаторій "Арктика", за даними YouControl, входить до групи компаній Пономарьова.

Інший підприємець із Бердянська Олександр Томковід, який теж віддав ОПЗЖ 1,6 мільйона, 2015-го балотувався до Бердянської міської ради від БПП "Солідарність". Він тоді працював менеджером зі збуту в компанії "Російсько-українське спільне науково-виробниче підприємство "Агрінол" (група компаній Пономарьова).

Ще три ФОПи з Бердянська переказали ОПЗЖ по 1,6 мільйона: Віталій Рудь (надсилав гроші також на президентську кампанію Юрія Бойка – 1,6 мільйона), Вячеслав Макаров і Дар'я Рябова.

Номер телефону, зазначений як контактний у даних ФОП Рябової, згадується також у контактах ТОВ "Меотида-1", ТОВ "Азовська регіональна лабораторія сертифікаційних випробувань мастил та олив" і приватного навчально-виховного комплексу "Капітошка", що входять до групи компаній Пономарьова.

Олександра Пономарьова 2019 року обрали до Верховної Ради 9-го скликання від партії "Опозиційна платформа – За життя" як безпартійного в 78-му окрузі (Запорізька область). Він є членом однойменної фракції. 

Пономарьов у ВРУ не вперше. Він був нардепом 8-го скликання як безпартійний самовисуванець. 2012 року був обраний народним депутатом ВРУ 7-го скликання теж як безпартійний самовисуванець у тому самому окрузі. До червня 2014 року входив до фракції "Партія регіонів", потім перейшов до депутатської групи "За мир та стабільність".

У 2010-2012 та 2002-2006 роках був депутатом Запорізької обласної ради.

Згідно з декларацією за 2018 рік, Пономарьов має 2 квартири, гараж, нежитлове приміщення на 3325 квадратних метрів, 4 автомобілі, 340 тисяч гривень у банку та готівку: 250 тисяч гривень, 100 тисяч євро та 545 тисяч доларів.

Відповідно до даних системи YouControl, до групи компаній Пономарьова належать 35 підприємств, зокрема з виробництва й постачання моторних мастил, виробництва сільськогосподарської техніки, будівництва, вантажних перевезень, послуг для відпочинку й оздоровлення. Ключові особи: Олександр, Юрій і Руслан Пономарьови. 

Партійці, кандидати, спостерігачі

1,6 мільйона ОПЗЖ дав Дмитро Ісаєнко, якого 2019 року обрали депутатом ВРУ 9-го скликання від партії "Опозиційна платформа – За життя". Він був 15-м у партійному виборчому списку. 

Ще один партієць Вадим Столар також дав ОПЗЖ 1,6 мільйона. Цьогоріч він став народним депутатом ВРУ 9-го скликання від "Опозиційної платформи – За життя" як номер 11 у виборчому списку та як член партії. 

Максимально дозволену суму надіслав ОПЗЖ Сергій Желєзняк із Дніпродзержинська. Торік він був директором КП "Муніципальна варта". Згідно з його декларацією, на банківських рахунках має понад 300 тисяч доларів та 4,8 мільйона гривень. Желєзняк був власником ТОВ "Рейл Карго Транс", яке 2018 року виграло тендерів на понад 100 мільйонів гривень, а 2019-го припинило своє існування. Цю компанію часто згадували 2012 року як одну з фірм, що, ймовірно, входила до корупційної схеми операторів вантажних перевезень на залізниці.

Підприємець і депутат Старокостянтинівської міської ради на Хмельниччині Сергій Пономарьов також дав ОПЗЖ 1,6 мільйона. Цікаво, що він є керівником регіональної організації політичної партії "Опозиційний блок" у Хмельницькій області. Пономарьов – власник кількох автомобільних компаній. 

Ще 1,6 мільйона ОПЗЖ дала дружина Пономарьова Тетяна Нараєвська, яка припинила діяльність як ФОП. Натомість, згідно з декларацією її чоловіка, є власницею кількох земельних ділянок, квартир та коштів на банківських рахунках.

Значна частина внесків надійшла від кандидатів, які балотувалися до парламенту від ОПЗЖ на цьогорічних виборах.

Так, 149 тисяч гривень дав партії у 3-му кварталі підприємець, кандидат від ОПЗЖ у 221-му окрузі Олександр Гусєв, який програв Анні Пуртовій зі "Слуги народу". 

Ще один кандидат від ОПЗЖ у 223-му окрузі В'ячеслав Боядін також переказав на партійний рахунок 149 тисяч. Щоправда, його реєстрацію ЦВК скасувала. Надсилали кошти (по 149 тисяч) і кандидати Олександр Безніс (214-й округ), заступник директора КП "Київблагоустрій" Олександр Мягкий (219-й округ) та Євген Пархоменко (215-й округ).

Рух ЧЕСНО писав, що у 2-му кварталі ОПЗЖ так само фінансували її кандидати в нардепи. По 1,6 мільйона дали Нестор Шуфрич, сьомий номер у партійному списку під час парламентських виборів, десятий номер Тарас Козак та його брат Богдан Козак, 1,5 мільйона пожертвував п'ятий номер у списку ОПЗЖ Сергій Льовочкін, а його сестра Юлія Льовочкіна, котра у списку перебувала під номером 21, переказала партії ще 1,7 мільйона гривень. Григорій Суркіс, 17-й номер у списку, дав 1,5 мільйона гривень, його племінниця Марина Суркіс перерахувала ще 1,5 мільйона. Загалом 14,5 тисячі гривень віддав Андрій Альошин, номер 55 у списку.

Підприємниця Валентина Мельніковська, яка зареєстрована в Києві, дала ОПЗЖ у 3-му кварталі 1,6 мільйона. 2015 року вона балотувалася до Комсомольської районної в місті Херсон ради від ВО "Батьківщина". 2015-го була директоркою ТОВ "Маркетингова аналітична компанія монополія", а нині є співвласницею медичної компанії "Центр медичних технологій "Нова". 

Згідно з інформацією на ймовірній сторінці Мельніковської у Facebook, під час президентської кампанії вона підтримувала Володимира Зеленського. 

Олексій Криворучко на президентських виборах був спостерігачем від ГО "Центр професійної та трудової реабілітації інвалідів судової системи". Цю організацію засновано 2004 року, однак до виборів-2019 вона жодного разу в інтернеті не згадувалася. 

Криворучко зареєстрований у Лозовій Харківської області, має кілька компаній, що працюють у сфері нерухомості.

Нагадаємо, Громадський рух ЧЕСНО аналізує фінансові звіти політичних партій.

Шістнадцять працівників, їхніх родичів та одне підприємство Петра Порошенка фінансували партію "Європейська солідарність" у третьому кварталі 2019 року. Також політсилі давали гроші рідні суддів і держслужбовці.