Конфлікт через законопроект "Про столицю": нардеп Гурін планує звернутися до Регламентного комітету (Оновлено)

У порядку денному засідання комітету, що відбулося 5 лютого, у переліку питань не було розгляду ЗУ "Про столицю", ухваленого в першому читанні й відправленого на доопрацювання робочою групою. 

Головуючий на засіданні комітету в розділі "Різне" оголосив про слухання у страсбурзькому форматі законопроекту про столицю перед підготовкою його до другого читання.

Народний депутат від "Слуги народу", один з авторів проекту закону Дмитро Гурін вважає, що його розгляд затягується комітетом і щодо цього варто звернутися до Регламентного комітету ВРУ.


"Ця історія почалася з неформальних контактів пана міського голови Києва Кличка з представниками Ради Європи. З його боку було прохання. Це питання ніяким чином не обговорювали з авторами законопроекту, з підкомітетом. Після прийняття законопроекту в першому читанні було проведено понад 61 засідання робочої групи, до якої входили 108 людей. Спочатку представники міського голови, КМДА висловили бажання вступити, але потім ігнорували всі зустрічі робочої групи. Як ви знаєте, більш ніж 900 правок було пройдено за весь час робочої групи, текст було суттєво доопрацьовано", – сказав Гурін.

Також він наголосив на тому, що у столиці відбулися публічні обговорення, які охопили понад 1000 киян:

"По суті наш законопроект є першим за таким рівнем проговореності за цю каденцію Верховної Ради. На жаль, немає пана Корнієнка – він би висловив позицію партії. Позиція у грудні була про те, що це обговорення не потрібне. Сподіваюся, він її підтвердить на наступному засіданні. Також хочу окремо зауважити, що у стенограмах комітету наприкінці грудня на передостанньому засіданні було озвучено, що закон №2143-3 буде розглядатися на комітеті 15 січня. Цього не сталося без пояснення причин".

Народна депутатка від "Слуги народу", мажоритарниця з Подолу (округ №220) й одна зі співавторів закону про столицю Ганна Бондар також вважає, що розгляд законопроекту у Страсбурзі – це зволікання. Вона пропонує проголосувати за таке обговорення на засіданні комітету:

"У цій країні ще жоден законопроект так не обговорювався. На даний момент текст цього законопроекту є стійким, і якщо говориться про те, що комітет рекомендує винести на страсбурзький формат обговорення цього законопроекту, то комітет має про це голосувати, а не брати до відома. Для того, щоб це відбулося, вважаю, необхідно приділити цьому увагу, обговорити питання страсбурзького формату на відповідному підкомітеті й комітеті. І тільки після прийняття спільного рішення членами комітету виносити цей законопроект на страсбурзький формат, якщо таке рішення буде прийняте. Бо інакше це свідоме затягування його прийняття й винесення в зал".

Головуючий терпляче вислуховує колег, але на голосування питання не ставить.

"Дякую за вашу позицію. Оголошую засідання комітету закритим. Усім до побачення, до завтра", – каже головуючий Андрій Клочко ("Слуга народу").

Додано.

Після засідання Гурін у коментарі Руху ЧЕСНО наголосив:

"Це реформа рівних освітлених вулиць, анонсована Президентом в новорічному зверненні — він впроваджує нову модель розвитку міст в інтересах їх мешканців, базовану на основоположних документах ООН, насамперед програмі Хабітат-ІІІ. Звісно, голова комітету не може приймати рішення за весь комітет, це прямо протирічить закону і навіть самій парламентській логіці. На вимогу депутатів поставити питання на голосування, голова закрив засідання комітету. Зараз ми готуємо подання в регламентний комітет щодо грубого порушення регламенту головою комітету. Багато членів комітету обурені такою ситуацією."

Гурін твердить, що це спроба заблокувати на рівні комітету одну з ключових реформ, яку підтримує Президент і яка отримала найбільше публічне обговорення в цій каденції Верховної ради. 

"Кияни потребують нового закону про столицю — тому що всім нам дійсно потрібні рівні освічені вулиці. І цей закон буде прийнято", - резюмує Гурін.

Нагадаємо, торік автори законопроекту "Про столицю" прогнозували, що зможуть опрацювати 1000 правок та ухвалити закон у другому читанні до кінця 2019 року. Рух ЧЕСНО проаналізував, як змінився закон після внесення поправок.