Коронавірус: Київ – перше місто, яке робить аналізи зі 100% результатом на ранніх стадіях

Фото: Коронавірус: Київ – перше місто, яке робить аналізи зі 100% результатом на ранніх стадіях

Київ став першим містом, де лабораторні дослідження методом ПЛР (полімеразної ланцюгової реакції) для виявлення коронавірусу зможуть здійснювати не лише в єдиній на всю країну лабораторії Центру громадського здоров’я МОЗ. Про це заявила директорка Департаменту охорони здоров’я КМДА Валентина Гінзбург на засіданні постійної комісії Київради з питань охорони здоров’я. Наразі вже є можливість робити ці аналізи у ще одній лабораторії. У планах відкрити ще кілька.

На засіданні, крім депутатів Київради, був присутній нардеп-мажоритарник, обраний від партії “Слуга народу” у 213-му окрузі столиці, Артем Дубнов. Учасники засідання заслухали звіт профільного департаменту щодо вживання заходів для запобігання поширенню коронавірусу в Києві та готовності медичних закладів до лікування хворих на COVID-19. 

Наразі столиця готується до піку епідемії. Директорка департаменту Гінзбург повідомила, що в інфекційних відділеннях медзакладів підготовлено 1330 ліжко-місць, 30 інфекційних реанімаційних ліжок, наявні 5700 експрес-тестів для виявлення коронавірусу, 324 апарати штучної вентиляції легень, 2 апарати екстракорпоральної мембранної оксигенації (ЕКМО), що буквально заміщують легеневу функцію на відміну від штучної вентиляції легень. 

Експрес-тести визначають наявність вірусу приблизно на 6-7 день захворювання. Найточніше тестування – це ПЛР-аналізи, які наразі лабораторно роблять у єдиному на всю країну Центрі громадського здоров’я МОЗ.

“Місто Київ уживає заходів: уже поставлено ПЛР вчора (19 березня, – прим. ред.), буде поставлено ще ПЛР у київських лікарнях, де лікують саме таких хворих на коронавірус. Результати можна буде отримати за 45 хвилин. Київ стане першим містом, де будуть ці апарати, що дадуть змогу робити такі лабораторні дослідження”, – зазначила Гінзбург.

Чиновниця розповіла, що для медиків закуплено 15 тисяч респіраторів, отримано й передано з держрезерву 500 тисяч захисних масок додатково до вже наявних у медзакладах 157 тисяч. Про забезпечення медперсоналу захисними костюмами та рукавичками очільниця департаменту промовчала. Вирішується питання передання 1500 карток для поповнення рахунку мобільного зв’язку сімейним лікарям задля оперативної комунікації та моніторингу стану здоров’я хворих.

Народний депутат Артем Дубнов зауважив, що тієї кількості захисних масок, про які поінформувала керівниця департаменту, вистачить приблизно на 3 робочі дні з урахуванням загальної кількості медперсоналу й того, що маски необхідно міняти що 2 години.

На запитання депутатки Лобан про те, якою є потреба медичних закладів та наявність у них засобів індивідуального захисту очільниця департаменту відповісти не змогла, а озвучила лише загальну суму коштів, котру департамент очікує витратити на закупівлю всього необхідного.

“Сьогодні не стояло питання про потребу. У департаменті є розрахунки. Ми очікуємо закупку на 73 мільйони, які підкріплені витратними матеріалами та медикаментами, та на 263 з держрезерву ще будуть закуплені матеріали згідно з номенклатурою”, – відповіла Гінзбург.

Під час засідання комісії позафракційний депутат Олександр Пабат поцікавився, чи потрібно особам, які повернулися з-за кордону, дотримуватися двотижневої самоізоляції. Гінзбург підтвердила, що такі люди справді мають самоізолюватися від суспільства. Після цієї відповіді її запитали, чи не повинна вона додержуватися режиму самоізоляції, бо начебто кількома днями раніше повернулась із закордонної подорожі. На це директорка Департаменту охорони здоров’я КМДА не дала чіткої відповіді, чи справді вона перебувала за межами країни, але сказала, що не має бути самоізольована.

“Керівниця департаменту зазначила, що вони мають бути самоізольовані та що вони (департамент, – прим. ред.) начебто це відслідковують. Але безпосередньо директорка департаменту була у відпустці й минулого тижня повернулася з-за кордону. І чомусь вона в самоізоляції не перебуває, хоча її засмагу видно неозброєним оком”, – зауважила депутатка з “Київської команди” Юлія Лобан.

Гінзбург доповіла, що в Києві укомплектовано 170 автомобілів і бригад швидкої допомоги. Днями столиця поповнила рухомий склад “швидких” на 39 машин.

Окрім того, приватні оператори таксі запропонували допомогу з підвезення лікарів до медзакладів. 

Депутатка Київради, котра входить до складу комісії, членкиня депутатської групи “Київська команда” Юлія Лобан зазначила в коментарі Руху ЧЕСНО, що торік за кошти зі столичного бюджету було закуплено 200 автомобілів для невідкладної меддопомоги. Це легкові автівки, якими раніше сімейний лікар міг поїхати на виклик до хворого або скористатися для розв’язання робочих питань. Наразі ці машини простоюють після ухвалення рішення про скорочення бригад екстреної медичної допомоги.

“Ці автомобілі мали б дати в користування сімейним лікарям. Я сьогодні після засідання комісії звернулася до керівника КО “Київмедспецтранс” і запитала саме про них. Мені сказали, що були наради, але це питання ніхто не порушував і ці автівки досі не задіяні”, – розповіла Лобан.

“Нині просто немає людей у бригади. Якщо минулого року в нас виїздило приблизно 220-240 карет швидкої, то зараз ця кількість скоротилася саме через неспроможність набрати працівників”, – прокоментувала депутатка.

Отже, 39 нових машин швидкої допомоги є, а працювати на них не буде кому. За словами Лобан, найпевніше, новими автівками замінять старіші, але це не означає, що їх побільшає.

Рух ЧЕСНО, щоб уточнити цю інформацію й перевірити, як використовуються згадані авто, звернувся до керівника апарату КМДА Дмитра Загуменного.

“У місті Києві діяльність швидкої допомоги забезпечують 2 підприємства. Одне – це КО “Київмедспецтранс”, а друге – Центр екстреної швидкої допомоги та медицини катастроф. Так от, машинами екстреної швидкої допомоги Київ забезпечений. Міжнародні стандарти на таку кількість населення передбачають 298 карет швидкої допомоги. У Києві, якщо враховувати 39 нещодавно переданих нових авто, буде загалом 285. Тобто показник майже виконано. Для розуміння: “швидка” приїздить протягом 10 хвилин. Це є високим показником міжнародного стандарту”, – розповів Загуменний.

“Але “швидку” викликають на різні випадки. У пацієнта, наприклад, може бути зламана рука. І він може сісти до машини з медиками й поїхати до лікарні. Так от, саме так зараз використовують ці автомобілі... Їх було придбано 150, і закуповували їх років 6 тому. Вони перебувають на балансі КО “Київмедспецтранс”. Це КО має водіїв. Воно не має медиків і, за статутною діяльністю, не повинне їх мати. Цей транспорт підсилює медиків, коли є виклики, які дозволяють просто транспортувати пацієнта, який може сидіти як пасажир, і виклик не потребує такого спецзасобу, як екстрена швидка допомога. Тому це додатковий ресурс столиці. І такого нема, щоб він простоював”, – додав чиновник.

Власники готелів запропонували безоплатно 120 номерів для проживання медиків, які мешкають не в столиці або далеко від місця роботи.

Окрім того, на період епідемії з місцевого бюджету медикам дадуть доплату в розмірі 200% зарплати.

Нагадаємо, Рух ЧЕСНО промоніторив та узагальнив перші ухвалені владою в регіонах України рішення щодо карантину через коронавірус.


[[ action.title ]]

[[ action.description ]]

[[ action.button ]]