Хто стане секретарем Київради?

Київська міська ТВК ще підбиває підсумки голосування киян за мера і депутатів, які оголосить 6 листопада. Водночас за попередніми даними штабів і екзит-полів уже зрозуміло, скільки приблизно мандатів наберуть політичні сили, які проходять у міськраду.

Відповідно, уже на часі думати про те, хто стане секретарем міської ради, а хто очолить постійні депутатські комісії. Для того, щоб рада прийняла рішення, потрібен щонайменше 61 голос. Є дві політичні сили, які разом можуть мати 62 голоси — це УДАР і ЄС. 

Відповідно до отриманих кількома різними штабами результатів, найбільше голосів у Києві має “Європейська солідарність”, яка в міськраді триматиме 31 мандат. На один мандат менше отримує УДАР, але при цьому УДАР матиме свого міського голову.

У Київраді, обраній 2015 року, секретарем був обраний представник БПП “Солідарність” Володимир Прокопів. Тоді УДАР і партія Петра Порошенка ішли на вибори одним блоком і набрали майже на 10 мандатів менше, ніж зараз.

На цих виборах 2020 року ЄС не висувала на посаду міського голови свого кандидата, заявивши про підтримку кандидата від УДАРу — чинного мера Віталія Кличка. Але Кличко від такої підтримки публічно відмежувався.

Відповідно до регламенту Київради, секретар обирається Київрадою з числа її депутатів на строк повноважень міськради за пропозицією міського голови. І тут найцікавіше: голосувати за кандидатуру секретаря будуть таємно. А це означає, що не лише потенційні партнери по коаліції, а й ті, хто не увійшов до неї, можуть підтримати кандидатуру, яку запропонує мер. Тим більше що в інших фракціях буде низка депутатів із попередньої каденції, які не голосували опозиційно.

Якщо Київрада не приймає пропозицію міського голови, то кандидатуру секретаря може внести не менш як половина депутатів від загального складу Київради, тобто 60 депутатів. Але під час голосувань чинне скликання Київради продемонструвало дуже низький рівень опозиційності, тому є висока ймовірність, що у новому скликанні для кадрових та бюджетних рішень голоси можуть знайти.

Поки що чинна депутатка Київради Ольга Балицька у своєму блозі на НВ пригадує, що секретар завжди є представником найвпливовішої групи і тісно пов’язаний із фактичним очільником міста. 

“Та не завжди цей вплив прямо пов’язаний з кількістю мандатів. У 2008, 2014 та 2015 роках вплив дійсно мали найбільші за кількістю фракції, тому секретарями обирали відповідно Олеся Довгого з “Блоку Черновецького”, Олексія Резнікова з “УДАР-Солідарності” та Володимира Прокопіва з “Солідарності”. Але у 2006 році Олесь Довгий дивним чином став секретарем Київради, незважаючи на те, що у БЮТ було вдвічі більше мандатів, ніж у “Блоку Черновецького”. А Галина Герега, яка зайняла цю позицію після призначення Олександра Попова головою КМДА у 2010 році, взагалі формально була представником маленької фракції ГАК”, — пише Балицька.

Читати також: Еволюція Київради з 2010 до 2020. Від Черновецького до Кличка

Рух ЧЕСНО поцікавився у різних політичних сил, кого вони бачать на посаді секретаря. 

Радник міського голови Володимир Бондаренко, який сам балотувався від УДАРу і за загальноміським списком отримує мандат депутата, каже, що над цим питанням поки думають. 

“Чітко говорити варто, коли ТВК приймуть усі протоколи. Що стосується секретаря — поки думаємо. Немає фінальної думки. Остаточне рішення буде прийняте після розподілу мандатів”.

Бондаренко не виключає, що секретарем знову може стати Володимир Прокопів — другий номер списку ЄС. Але з-поміж потенційних кандидатур називають і самого Бондаренка.

Прокопів на питання журналіста Руху ЧЕСНО щодо того, чи має він бажання бути секретарем і чи вже ведуться з цього приводу переговори з УДАРом, каже, що говорити про це зарано. Зауважимо, що у 2019 році Прокопів оголосив про припинення своїх повноважень, щоб взяти участь у місцевих виборах, але залишився на посаді — мер не розглянув його заяву. 

Окрім цих кандидатур, в УДАРі називають потенційними кандидатами на посаду секретаря Володимира Бондаренка, Валентина Мондриївського та Дмитра Білоцерковця.

“Жодних перемовин до оголошення офіційних результатів виборів не ведеться і вестися не може. Ми всі чекаємо на офіційне завершення виборчих перегонів”, — зазначає в коментарі Руху ЧЕСНО Білоцерковець.

Мондриївський повідомив Руху ЧЕСНО, що про таку пропозицію поки не знає. 

Кадрове питання секретаря ради — не єдине на порядку денному. Важливим буде і розподіл депутатів по комісіях Київради. Після виборів 2015 року він виглядав таким чином.

До речі, після другого року роботи Київради секретар Прокопів наголосив, що через прогульників комісії треба переформатовувати, але тоді цього так і не зробили. Деякі кадрові питання щодо головування в комісіях підняли лише наприкінці каденції — у 2020 році, але вони мали суто політичний характер і не мали на меті покарати прогульників.

Голова транспортної комісії Олексій Окопний — депутат від БПП, який на Подолі набрав найбільше голосів з-поміж кандидатів до Київради — каже, що готовий працювати у транспортній комісії.

“Є бажання. Але, в свою чергу, готовий працювати всюди, де буду корисний киянам та своїй фракції/політичній силі”, — каже Окопний

Потенційний депутат від ЄС Ігор Хацевич, який є керуючим справами міськради, каже:

“Якщо брати до розгляду ті комісії, які є зараз (а вони можуть змінитись, напевне), то, швидше за все, місцеве самоврядування — бо займався останні кілька років інструментами безпосередньої участі громадян в управлінні містом, і там ще є що допрацьовувати. Але, можливо, цифровізація, освіта і наука — це те, чим займався до роботи в КМР”.

Нагадаємо, Рух ЧЕСНО дослідив, як становлення і формування місцевого самоврядування вплинули на події та розвиток столиці за останні 30 років.