Київщина на другому місці за кількістю депутатів, які отримали до 10 голосів (Оновлено)

Усього 42 депутати Київщини отримали до десяти голосів на місцевих виборах. Про це свідчать зведені Рухом ЧЕСНО дані з сайту ЦВК станом на 11 січня.

Таким чином, Київщина за цим показником посідає друге місце після Донеччини, де таких депутатів 46. На третьому місці Луганщина — 39 депутатів. Загалом таких політиків по Україні понад півтисячі. 

 

Щодо міста-мільйонника Києва, то у столиці, як повідомляв Рух ЧЕСНО, депутатом можна було стати, отримавши 15 голосів підтримки.

На Київщині з-поміж депутатів із найнижчою підтримкою 30 чоловіків і 12 жінок. Найбільше депутатів із такими низькими показниками у міських радах (17), а найменше — в районних (2). В Обухівському районі таких депутатів найбільше (9), а найменше — у Фастівському (2). Що стосується партій, то тут найбільше представників ОПЗЖ (8), “Батьківщини” (7), “Слуги народу” (5), “Європейської солідарності” (4).

Майже всі ці депутати мають вищу освіту, за винятком чотирьох, які мають середню освіту, та двох, які мають профтехосвіту.

Читайте також: Антирекорд: 67 кандидатів набрали 0 голосів і стали депутатами

Наймолодшим депутатом у цьому списку є Тарас Мойсєєнко 1995 року народження (“Європейська солідарність”), обраний в Узинську міську раду в Білоцерківському районі. Він працює менеджером відділу маркетингу з логістики у сільськогосподарському виробничому комплексі “Розаліївський” (вирощування зернових культур). Згідно з його декларацією, це підприємство частково належить йому самому, частково, ймовірно, батькам (Олександр Мойсєєнко), іншим партнерам, а також ексдепутату Розаліївської сільради Леоніду Свинаренку. Також він є співвласником ТОВ “Роза-Л” (вирощування зернових культур).

У біографії зазначено, що проживає Мойсєєнко у селі Митниця Васильківського району, а це близько 45 км від Узина.  

Другим наймолодшим депутатом є Євгеній Махньов (ОПЗЖ) 1994 року народження, якого обрали у Васильківську міську раду. У біографії вказано, що Махньов проживає у Києві — близько 25 км від Василькова. Раніше працював головним спеціалістом у відділі держреєстрації друкованих засобів ЗМІ та ГО при Головному територіальному управлінні юстиції в Києві.

У біографії він вказав, що працює директором ТОВ “Кепітал Ріел Естейт”. За даними Youcontrol, цій фірмі належить нерухомість у центрі Києва на вулиці Смирнова-Ласточкіна (Вознесенський узвіз), будинок 27а і 25а. 

Також він вказав у декларації підприємство ТОВ “Рагівка Солар”, де на цей момент також є директором. Один із власників підприємства — Олексій Невзоров, який працював у прокуратурі Київщини. Одна із фірм Невзорова — ТОВ “Скай-Буд ЛТД” — фігурувала у розслідуванні “Наших грошей” щодо скасування статусу скверу на Осокорках. 

На парламентських виборах 2019 року Невзоров балотувався за списком партії “Опозиційна платформа – За життя”, від якої до ВРУ пройшли, зокрема, відомі забудовники Вадим Столар та Дмитро Ісаєнко.

Найстаршим став Валентин Стригун (ПП “Громадський рух Миколи Томенка “Рідна країна”) 1948 року народження, який був обраний у Сквирську міську раду. Стригун отримав дев’ять голосів. Обраний депутат працює тренером у Сквирській ДЮСШ. (Додано)

Зауважимо, що станом на 11 січня, за даними ЦВК, у місцевих радах ще є 622 вакантних місця. Тож кількість депутатів, які набрали до десяти голосів, може зрости.

Нуль голосів підтримки

Четверо кандидатів не отримали жодного голосу підтримки і стали депутатами. Тобто вони навіть не прийшли на дільницю, щоб проголосувати за себе. Їх партія включила у прохідну частину списку.

З цих чотирьох політиків двоє — представники ОПЗЖ. Це Людмила Невгад та Микола Губань, які балотувалися відповідно у Вишневу та Кагарлицьку міськради.

До Української міськради з нульовим показником потрапила представниця “Слуги народу” Наталія Ларіончева, а до Боярської міськради — представниця “За майбутнє” Ірина Ткаченко.

Голосували самі за себе?

Четверо депутатів перемогли, отримавши один голос. З високою ймовірністю це може бути голос, який політики віддали самі за себе. Трьох таких політиків Рух ЧЕСНО виявив у сільських радах Бориспільського району, одного — в Бучанському.

Це представники “Батьківщини”, “Пропозиції”, “Громадянської позиції” та “Сили і честі”.

“Ці вибори були першим практичним випробуванням для нового Виборчого кодексу. Наразі парламентарі будуть обговорювати результати виборів і з високою ймовірністю вносити зміни у законодавство. Виборці та громадські організації вимагали у народних депутатів запровадити відкриті списки. Натомість законотворці зробили напіввідкриті партійні списки. Саме тому так сталося, що кандидати отримують нуль голосів підтримки або лише один голос і стають депутатами. В той час як ті, хто набрав більше голосів виборців, не отримують мандат від громади”, — наголошує лідерка Руху ЧЕСНО Віта Думанська.

“Така система незрозуміла виборцям, які вважають себе ошуканими і розуміють, що кандидат, якого насправді підтримала громада, не став депутатом. А значить, ці виборці можуть не прийти на дільницю наступного разу. Це загроза для явки. Виборці не згодні з такими правилами гри. Така система демотивує і самих кандидатів. Навіщо їм брати участь у виборах, ходити і агітувати, якщо все одно значну роль відіграє партійний список? Більше того, за таких умов гендерна квота, яка мала б стимулювати жіноче лідерство, теж не спрацює. Виходить, що кандидатка, яка дійсно набрала багато голосів, може поступитися тому, хто займає прохідне місце у партійному списку. Тому партійний список має бути скасований. Хто стане депутатом, має визначати виборець, а не партія в ручному режимі”, — додає Думанська.

Нагадаємо, Рух ЧЕСНО проаналізував результати місцевих виборів, аби з’ясувати, як реформа децентралізації та Виборчий кодекс вплинули на формування влади у громадах. Також на прикладі новообраної Київради ми перевірили, чи спрацювало на цих виборах гендерне квотування.

Окрім того, Рух ЧЕСНО з’ясував, чи варто запровадити можливість двотурових виборів мера у малих містах.