У Рівному — тролейбуси, які показують на виставках у Чехії як музейні експонати, — Олександр Третяк

Фото: У Рівному — тролейбуси, які показують на виставках у Чехії як музейні експонати, — Олександр Третяк

Мер Рівного Олександр Третяк — один із небагатьох нових мерів у обласних центрах України. Він твердить, що отримав місто, де є проблеми зі сміттєзвалищем, старими тролейбусами, стихійною торгівлею та незаконними висотками.

Разом з тим він сам подав на посаду секретаря ради кандидатуру свого опонента Віктора Шакирзяна, якого ЗМІ пов’язують із забудовами. Третяк переконаний, що Шакирзян не має прямих зв’язків із таким бізнесом, і очікує, що він, навпаки, боротиметься з незаконними забудовами.

Містобудівна документація не видається вже кілька місяців — до призначення головного архітектора Рівного.

Третяк, який у першому турі програвав своєму опоненту, підтримує ідею другого туру виборів у менших громадах. 

Одним із пріоритетних питань для себе вважає оновлення тролейбусів, які в Чехії давно вже стали музейними експонатами. А ще планує виділяти по 10 тис. гривень з бюджету міста кожному рівнянину, який підпише контракт із ЗСУ. У Рівному зосереджене оперативне командування “Захід”.

Олександр Третяк десять років працював ректором Рівненської духовної семінарії і Академії християн віри євангельської. Його протестантські погляди цікаві громадськості й тому, що, ще не будучи на посаді мера, він активно виступав проти Маршу рівності.

Запланована розмова з мером розпочалася на 30 хвилин пізніше через його зайнятість. На останні кілька питань Третяк відповідав поспіхом. А після питання про ЛГБТ завершив інтерв’ю.

Рух ЧЕСНО записав розмову з мером Рівного Олександром Третяком в рамках проєкту “ЧЕСНО. Громади”.

 

Які проблеми для Рівного є найбільшими?

— Пріоритет номер один — оновлення рухомого складу громадського транспорту, тому що Рівне — чи не єдине місто, яке зараз має у своєму складі такі раритетні експонати, які були запущені ще 50 років тому. Можете уявити? Тому питання оновлення тролейбусів, зокрема КП “Рівнеелектротранс”, сьогодні гостро потребує вирішення. На балансі цього підприємства є тролейбуси, виготовлені ще в 70-х роках у Чехії. Зокрема, SKODA 9 ТМ, який чехи зараз безпосередньо викупляють як раритетні зразки, роблять реставрацію і показують під час виставок. А вони ще їздять у Рівному. Міський бюджет самостійно не потягне купівлю тролейбусів, тому, швидше за все, це буде лізинг. 

 

https://lh6.googleusercontent.com/gmoRs5UAYA1o8vt9jmE6cx0WYUeZrGC3oWnHqWZ8gJcMgFoZbHes5i4gWsNtUfn_hMJLOjnqDy6a0JkE_6eYx0UdNaU0fhK5hscsF2hS5z0rb7zp_TjR4aN8jbvAaxx0UMfq9NfR

Тролейбус SKODA ТМ 9, виготовлений у Чехії в 1970-х роках

— Коли плануєте запроваджувати електронний квиток?

— Ці процеси будуть відбуватися паралельно з оновленням громадського транспорту, тому сподіваюсь, що у 2021 році квиток буде введений. І тоді можна буде зрозуміти, скільки у нас пільговиків, які надходження до бюджету міста. Щодо тарифу, то сказати зараз не можу. І я не можу гарантувати, що у 2021 році ми перейдемо винятково на електронний квиток. 

— Які ще пріоритети у роботі мерії на цей рік?

— Це сфера охорони здоров’я. В умовах COVID-19 наші медики залишились на першій лінії фронту в боротьбі з ковідом, і, як показав досвід минулого року, вони були не надто захищені. По-друге, сфера охорони здоров’я також була не надто готовою до викликів. 

У Рівному не було достатнього забезпечення киснем наших закладів охорони здоров’я. Безпосередньо кисень у балонах привозили зі Львова, а також із Києва. Це коштувало дорого. Це коштувало нам серйозних нервів, адже бувало, що автомобіль, який доставляв кисень, міг в дорозі зламатися, і запасів кисню не вистачало для забезпечення всіх киснево залежних точок по відділеннях закладів охорони здоров’я. Ми обіцяли, що забезпечимо киснем наше місто, і можу сказати, що 5 березня відкрили киснегенеруючу станцію, яка буде забезпечувати в першу чергу опорну лікарню. Це центральна міська лікарня, і, відповідно, ми зможемо забезпечити киснем всі заклади охорони здоров’я.

https://lh3.googleusercontent.com/tUviWYRjcOSEOwFaHMVzJXSH2tP26VXqCA17yF2dVZasIZu5dVKh2hVrPqWa3JSYBQ1QBM_-qCNWluo0G6kfCN5gva3KlHf0Ncdwz_BiUjlSWOi2xFukgyEmqD-cwm4rts2S4Uol

Також пріоритетом є наведення ладу на вуличній мережі нашого міста, тому що є проблема з паркуванням: немає належних паркомісць, паркоматів, тому в тандемі з патрульною поліцією будемо працювати на предмет максимально якісного реагування на такі питання. В планах є зміна транспортної моделі міста взагалі, і гадаю, що за цей рік ми напрацюємо цю транспортну модель і вже в наступних роках вона буде реалізована.

Потрібно оптимізувати рух транспорту в місті так, щоб місто було не тільки автомобілецентричним, а максимально інклюзивним для пішоходів, власників електромобілів, електромобільних пристроїв. Тобто модель має включати комфортне пересування по місту для всіх категорій мешканців.

Складним питанням залишається стихійна торгівля. І на ці випадки ми будемо реагувати і співпрацювати також з патрульною поліцією.

https://lh3.googleusercontent.com/vGKlGRB20fgA7AiVt-ifeWiYvGiTHlt0ktuWFRQgcuj8CPaLsCPr2e-0hACfH_pxzQFWNIpyh6MMaqZd23WqP4qK6ilrV8Evy8crqjyOUsOAdzsaLNE0SxfFQtBVq_KUcspyScgW

— Одним із перших кроків як кандидат ви називали повне оновлення влади, яка буде побудована на принципах прозорості. Як це втілюєте практично? Бо звучить дещо популістично…

— Перше, про що хочу сказати, це про прозорість, адже наразі максимально відкритий і маю дотик до громади. Майже щодня звітую про стан справ у місті та про роботу нашої команди в місті.

По-друге, оновлення влади. Можу сказати, що я привів із собою команду заступників, котрі нові люди в місцевому самоврядуванні і раніше не були в політиці. Я чи не єдиний мер у країні, який має заступника з питань соціальної політики та з питань ветеранів АТО/ООС. Рівне відзначається тим, що працює саме з ветеранами, і це показує наше ставлення до них. Враховуючи те, що в Рівному зосереджене оперативне командування “Захід” на чолі з генерал-майором Сергієм Шапталою, ми доволі серйозно працюємо з військовими. 

— Що ви маєте на увазі?

— Хочу сказати, що у перші дні моєї роботи до мене звернулися працівники центру комплектування, тобто колишні військкомати, які скаржились на те, що вже понад 20 років не оновлювалась військово-лікарська комісія, яка працювала на залучення людей на строкову службу. З 500 молодих хлопців, які є в Рівному, до комісії доходило лише біля 100. Із цієї сотні лише 15 були придатні для строкової служби, а інші питання вирішували через цю ВЛК.

Більше того, будемо виділяти по 10 тис. гривень для всіх рівнян, які будуть підписувати контракт зі збройними силами України. Щодо кількості виділеної суми не можу поки сказати на цю соціальну програму, бо не знаю, скільки буде військових, сказати неможливо. Тобто десь до мільйона гривень буде зарезервовано для цієї складової.

Як враховуєте інтереси села Квасилів, що увійшло до Рівненської громади?

Це громада кількістю 12 тис. людей. Ми прийняли на баланс міста всі навчальні заклади, комунальну власність селища. Залишаються лише формальні речі, документальні. Зараз працюємо над створенням ЦНАПу в цьому році.

— Будівництво рівненського сміттєпереробного заводу було одним із пріоритетів роботи ексмера Володимира Хомка,  але втілити цей проект так і не вдалося. Чи будете ви продовжувати цю діяльність?

— Ми мали зустрічі з трьома потенційними інвесторами, котрі хочуть отримати землю від міста та влаштувати сміттєсортувальний чи сміттєпереробний завод. У нас є один сміттєсортувальний комплекс, але він не функціонує як слід, тому що є певні норми закону, які не дозволяють йому функціонувати. 

Це питання тарифоутворення і сортування сміття. Термін роботи сміттєзвалища — сім-десять років, а далі потрібно вирішувати це питання. Якщо ми зможемо запустити сміттєпереробний завод, це дозволить збільшити термін роботи нашого сміттєзвалища на років 15–20, тому ведемо діалог із потенційними інвесторами.

— У Рівному багато стихійних висоток. Наприклад, висотку звели біля історичного музею міста. Як будете з цим боротися?

— Проблема в тому, що та сама служба ДАБІ, котра мала б контролювати зведення таких висоток, зараз не має таких повноважень. Ми як влада — пасивні спостерігачі цієї ситуації, адже коли наша ДАБІ звертається до власника приміщення, котрий починає порушувати містобудівні умови та всі інші дозволи, ми не маємо інструменту, яким можемо зупинити або повністю заблокувати це будівництво. Навіть у найменших таких речах, як літні майданчики, МАФи, змушені звертатися в суд, а суд — це кілька тижнів або кілька місяців, і в тому чи іншому місці паралельно з’являється якась висотка або якийсь інший об`єкт. І ще, умовно, з’являється якийсь об`єкт нерухомого майна або МАФ, починає торгувати на тому чи іншому місці. І коли ми намагаємось з’ясувати це питання з власниками, вони нам дають уже документи на зареєстрований об’єкт. А реєструється він чорними реєстраторами з інших громад. 

— Тобто зараз стихійні забудови продовжуються?

— Зараз фактично майже два місяці ми не видаємо містобудівних — до обрання головного архітектора міста, до наведення порядку ми зараз зупинили містобудівні. І, розумієте, в період між виборами було зафіксовано чи не найбільше таких порушень. Тому зараз ми розгрібаємо весь цей хаос, який був, і той, який дістався нам у спадок, аж поки не візьмемо під контроль саме сферу архітектури та містобудування.

https://lh6.googleusercontent.com/Vzlvw6p05PuZwSMtoeSb6qp2KeAcfebTKMq3osU0qZaJfdsFvOV6Xlw1qXrxe8_4BknYi56woM5Yjfbw80yHGFrQFsryHyoV22b4kQYBbkCf7bHMa91AFyx4YNRMqnLYmIPJAz-M

Висотка біля музею. Фото: ББС

— Аеропорт у Рівному майже не працює і не заробляє. Які перші кроки від вас, щоб об’єкт був цікавий інвестору?

— Аеропорт знаходиться на балансі Рівненської обласної ради, але, незважаючи на це, я веду перемовини щодо залучення потенційних інвесторів для розвитку нашого летовища. Наш аеропорт потрапив у державну програму по допомозі для регіональних летовищ. Там йдеться про 400 млн гривень, які могли б бути виділені для аеропорту. Але на даний момент виділено лише 70 млн. Можливо, це зумовлено політикою, адже голова облради, який завершує обов’язки, — представник ЄС. А кошти виділяли з державної програми. 

Певно, не всі дійдуть до аеропорту через це. Кошти будуть спрямовані на оновлення метрологічної системи, автоматичної посадки літаків та на облаштування паркану безпеки. Також нам потрібно розширювати злітну смугу. 

Я проводив зустріч із послом Туреччини, контактував із Turkish Airlines на предмет їх залучення до нашого летовища. У 2021 році вони не планують розширюватись, але в наступні роки — цілком ймовірно, тому ми шукаємо потенційних інвесторів. Попередньо летовище функціонувало лише у форматі чартерних рейсів на Єгипет і Туреччину. 

Наразі проблемою вважаю менеджмент аеропорту. Потрібно міняти управлінський склад, бо сьогодні завели об’єкт у борги до 20 млн гривень. Це зарплатний фонд, тому потрібен якісний менеджмент, який виведе аеропорт із цього крутого піке.

МІСЬКА РАДА
 

— Під час виборів у першому турі ви набрали менше голосів, ніж ваш опонент, забудовник Віктор Шакирзян, а у другому вирвалися вперед. Як ви думаєте, що зіграло на вашу користь?

— Ми не використовували чорних брудних технологій, ботоферм. Ми показували те, хто ми є і які, і не створювали ілюзорних картинок. Ми йшли до людей і спілкувалися з людьми. 

https://lh5.googleusercontent.com/tRj0E-oTFtysPaTL_3bM7RuHOFf_HwwWP3YRYY3HiS5uu91hITgRF7TJ4vmR2CZkD78QzK_Kyx7_qA75YS5KMRseCl5EUp3HKUkQcjK7eHCQpkGxOB-ZW9e4STRGZmnxrz3XdKWc

 

— На посаду секретаря запропонували кандидатуру свого опонента Шакирзяна, що викликало обурення в “Голосу”, “Слуги народу” та “Батьківщини”. Натомість об`єдналися ЄС, “Рівне разом” Віктора Шакирзяна, “Свобода” та “За майбутнє”. Ви це планували заздалегідь?

— Мій опонент мав підтримку в місті, і є кількість людей, які хотіли бачити ті зміни, що він пропонував. Відповідно, я мав зробити жест примирення і спробувати об’єднати зусилля на благо громади.

— Але Віктор Шакирзян — забудовник, і в умовах такого хаосу з незаконними забудовами теж може лобіювати свої інтереси. 

— Безпосередньо він не є забудовником. Так, він мав ряд фірм, які були на підрядах. Це був його бізнес. Він працював у тій сфері. Навпаки, одним із перших його рішень було рішення про створення комісії щодо протидії хаотичній забудові міста.

 

ВИБОРЧА СИСТЕМА


Скільки коштів витратили на вибори? Як залучали кошти? Краудфандили?

Краудфандингом не займався. Це були кошти від “Європейської солідарності”, а решта — це мої кошти, котрі були використані на виборчу кампанію.

Як розбудовується партійна структура “Європейської солідарності”?

Команда ЄС дуже оновилася. В міському осередку фактично всі нові люди. І оцінкою перезавантаження і розбудови “Солідарності” є результат, який ми маємо. Головою обласної ради, як і мером, є представники “Солідарності”.

— На вашу думку, чи доцільно було спускати партійну систему у громади з населенням від десяти тисяч виборців?

— Вважаю, що ні. 

— Чи спрацювала у вашій громаді виборча 25-відсоткова квота?

— У певних моментах 25-відсоткова квота спрацювала. Але у нас кожні вибори міняються системи і підлаштовуються під ту чи іншу політичну силу. Ідеальної, напевно, я ще не бачив.

— А щодо 40-відсоткової гендерної квоти, чи легко було шукати жінок?

— У нас жодних проблем із цим не було.

— На який рівень треба було спустити двотуровість, яка наразі можлива у громадах, де понад 75 тис. виборців?

— Думаю, другий тур може бути і у громадах, де менше 75 тис. виборців. Чому б ні.

https://lh4.googleusercontent.com/l_TwBPFZwmVUvhnZsf_mMArN3pZoo_amQPdprQBZn6TF08Bn1Ouz7-RK75x9WjszbYPkORVN3CwShlg-ld9tRFSuxvY-tzAiAA2_SC1ssLz9S4ma7Tl7hpka_55fAQj9QNy28Px0— Зараз Мінрегіон подає законопроєкт, щоб реформувати органи місцевого самоврядування. У випадку усунення з посади мера потрібно ⅔ голосів, і рада також має йти на вибори. Мінрегіон — прихильники сильного мера. А комітет іншої думки: мера можна усунути через референдум. Але в Україні немає закону про це. Як, на ваш погляд, можна вирішити це питання?

— У місцевому контексті не може бути сильної опозиції, тому що місцева влада — це перш за все про комунальну сферу, громадський транспорт і т. д. Це не парламент, де йдуть батли між законодавцями від певних політичних сил.

Читати також: Громади-заручники і депутатський терор. Розбиті дороги, гори сміття і мільйони на рахунках

— Чи потрібно платити зарплату депутатам? 

— Я не можу однозначно сказати “так” або “ні”. Однозначно на рівні селища це має бути волонтерська діяльність. Щодо депутатського корпусу міста, то у мене зараз позиція 50 на 50.

Читати також: Місцеві депутати без зарплати. Чому не спрацюють ключові реформи?

— Хто підтримує вас із рівненських нардепів у Верховній Раді? Бо по округу, наприклад, у Рівному кандидат від “слуг”. Ви з ним комунікуєте?

— У нас мажоритарник від “Слуги народу” Олександр Ковальчук. Є Яна Зінкевич, Соломія Бобровська від “Голосу” (зайшла за списком партії — прим. ЧЕСНО). Ми на контакті, і непорозумінь із Ковальчуком нема.

(Олександр Третяк повідомив, що вже запізнюється на зустріч, адже і наша розмова теж змістилася через затримку під час минулої зустрічі.)

ІДЕОЛОГІЯ

— Ви перший мер у місті обласного значення в Україні, що має протестантські погляди. Як вам вдалося отримати перемогу в Рівному, яке переважно православне? Особливо помітний тут вплив МП…

— За останніх, напевно, 30 років у Рівному були католики, атеїсти і я — протестант. Моя приналежність до Євангелійської церкви нічим не відрізняється від того, що попередній мер був греко-католиком. Тобто жодних преференцій у цьому немає. Рівне та Рівненська область є чи не єдиними в Україні, де найбільше протестантських громад. 

Минулоріч міська рада ухвалювала рішення про заборону “маршів рівності”, “прайдів” і “фестивалів квір-культури”. І ви підтримували такі дії влади, хоч згодом суд скасував це рішення. Яка ваша позиція уже на посаді мера, а не пастора?

— В нас нема жодних ситуацій з ЛГБТ. Жодних скандалів. Моя особиста позиція всім відома. Я як євангелійський християнин і як, власне, будь-який християнин, є питання відношення до людей, які сповідують якісь інші бачення. Я вважаю, що все стосується людини, це про людину. Але коли мова заходить про гендерну ідеологію, коли ми не маємо власної національно-патріотичної ідеології, то це неприпустимо.

— То це ваша позиція і як мера?

— Все, даруйте. Я маю бігти.