Що вдалося зробити Кличку та його команді за 100 днів для киян?

Фото: Що вдалося зробити Кличку та його команді за 100 днів для киян?

Міському голові Києва Віталію Кличку вдалося сформувати ситуативну більшість у раді. Секретарем ради став представник УДАРу Володимир Бондаренко. Також партія мера взяла під контроль стратегічно важливу комісію — бюджетну. Тут в УДАРу більшість. Таким чином, Кличко має досить потужні інструменти для того, щоб реалізувати все, що обіцяв виборцям. 

Для виконання обіцянок потрібна не лише команда, але й кошти. Партія “УДАР”, як і сам Володимир Кличко, втретє обраний мером столиці, мала повне уявлення про наявні ресурси і проблеми міста. На цей рік у Києва є понад 60 млрд гривень. І цей бюджет має профіцит близько 2,6 млрд гривень. 

Команда мера обіцяла виборцям, що до кінця каденції буде 25 нових шкіл та 50 садків. Тобто по п’ять шкіл і десять садків щорічно. Але жодного нового проєкту будівництва на 2021 рік бюджетом не передбачено. У бюджеті на цей рік рада заклала гроші лише на добудову одного садка та трьох шкіл, та й те розпочато ще кілька років тому.

Разом з тим Київ став першим містом, де місцева влада виділила з бюджету кошти на вакцинацію від коронавірусної хвороби — 140 млн гривень на закупівлю 1 млн доз вакцин. 

Рух ЧЕСНО проаналізував перші 100 днів роботи переобраного київського міського голови Віталія Кличка, передвиборчі обіцянки та ймовірність їх втілення.

Медицина

Україна вже понад рік живе в умовах пандемії. Як показує практика, медична система держави виявилася не готовою до таких викликів. Чимало проблем лягло на плечі місцевого самоврядування. Кошти з “коронавірусного фонду”, який створив уряд, частково використано не для подолання вірусу, а для вирішення поточних проблем, наприклад на ремонт доріг.

Програма УДАРу містить зобов’язання захистити киян від коронавірусу та його наслідків. Наразі столиця серед лідерів за забезпеченням обладнанням та медикаментами для лікування COVID-19. До існуючої програми “Здоров’я киян” періодично вносяться зміни з урахуванням динаміки захворюваності на коронавірус та інших потреб галузі.

У лютому 2021 року Київрада прийняла рішення про виділення 140 млн гривень на закупівлю 1 млн доз вакцини проти коронавірусу. Станом на березень це єдина місцева рада, яка взяла на себе такі зобов’язання. 

Кличко від початку пандемії і досі щоденно інформує громаду про епідситуацію в столиці, публікуються статистичні дані та пояснюється прийняття певних непопулярних рішень, таких як карантин вихідного дня.

Щодо будівництва та ремонту медзакладів у програмі конкретики не було, просто вказано, що на меті реконструкція та зведення нових закладів. Бюджетом на 2021 рік передбачено проєкт будівництва нової багатопрофільної лікарні на Троєщині. Усі будівельні роботи планують виконати до 2025 року, цьогоріч запланована лише розробка проєктної документації.

Також частково передбачено кошти на реконструкцію близько десяти столичних медзакладів. Частково — тому що деякі роботи, приміром, розпочали ще у 2019 році, а планують закінчити у 2024-му. У додатку № 6 до Бюджету Києва на 2021 рік за департаментом охорони здоров’я не закріплено жодного нового об’єкта для будівництва чи реконструкції, дата початку робіт над яким — 2021 рік. Тобто все це закінчення робіт, які розпочали раніше.

Освіта

Щодо освіти УДАР заявив дуже амбітно: будівництво мінімум десяти дитсадків та п’яти шкіл щороку, реконструкція та зведення закладів освіти та фізкультурно-спортивних споруд.

На ділі ситуація поки не відповідає обіцянкам. Відповідно до затвердженого бюджету будівництва нових садків взагалі не передбачено, а реконструкція із добудовою — лише трьох на все місто, кошти виділено на завершення будівництва одного з новозведених садків Святошинського району, розпочате ще у далекому 2016 році.

Будівництво нових шкіл також не розпочинають. Будують по одній на Троєщині, Позняках та Осокорках, але це також не цьогорічні ініціативи, і закінчити планують не раніше 2024 року.

Виходячи з того, скільки часу займає проєктування, будівництво та введення в експлуатацію, просто нереально обіцяти по десять садків та п’ять нових шкіл щороку. 

Протягом останніх п’яти років, що збігається з каденцією Київради 8-го скликання, яку також очолював Кличко, станом на серпень 2020 року кількість комунальних дитсадків збільшилася на 20, а загалом їх 532. Шкіл же упродовж п’яти років відкрито вісім. На 13 жовтня кількість муніципальних садочків зросла ще на чотири одиниці.

“Враховуючи вплив карантинних обмежень на дохідну частину бюджету та непропорційне надходження податків до центрального та міського бюджетів, Київ віддає у десять разів більше, ніж отримує. Попри профіцит, який був під час прийняття бюджету, фінансування цього року недостатнє для повноцінної реалізації запланованого. Київрада ухвалила і скерувала звернення до президента, парламенту, уповноваженого ВРУ з прав людини щодо неконституційності норми Бюджетного кодексу про зарахування до бюджету столиці тільки 40% ПДФО, коли всі інші українські міста залишають собі 60%”, — коментує співголова фракції УДАРу Дмитро Білоцерковець.

Депутат Київради наголошує, що розподіл будівництва у різні роки не може бути рівномірним: 

“Одним із чинників, що впливає на цифри шкіл та садків у конкретному році, є підготовка проєктної документації. Отже, йдеться про підсумкові цифри за п’ять років, де в середньому за рік ми маємо вийти на зазначені показники. Це цілком досяжна ціль. Якщо вирівняються надходження до бюджету, які знизилися з початком пандемії, а також якщо Київ отримає більше коштів від ПДФО, можна буде навіть говорити про підвищення взятих на себе зобов’язань”.

Транспорт та дороги

З інфраструктурними обіцянками, як і з освітніми, не склалося. У програмі заявлено ремонт усіх мостів через Дніпро. Одночасно їх ремонтувати неможливо — і з фінансових міркувань, і з огляду на неминучість транспортного колапсу у разі хоча б часткового перекриття проїзних частин на всіх мостах. Бюджетом закладено кошти на проєкт реставрації мосту Патона, але, судячи з даних додатку № 6 до бюджету, ініціювали ці роботи ще у 2004 році, а завершити планують у 2027-му. А рівень готовності об’єкта до кінця року має становити 0,5%. 

“Якщо ми візьмемо по п’ять мільярдів на один міст, то за каденцію загалом потрібно понад 25 мільярдів гривень. Тут навіть не питання, що грошей немає, їх справді бракує. Київ завжди користувався субвенцією з держбюджету, але й там грошей не вистачає. Ще одне питання: якщо поставити одночасно таку кількість інфраструктури на ремонт, то п’ять-сім років місто просто рухатися не буде”, — пояснював Руху ЧЕСНО напередодні виборів експерт із транспортного планування Дмитро Безпалов.

Відповідно до бюджету завершення будівництва Подільсько-Воскресенського мосту планують у 2024 році, на кінець поточного року його готовність має бути не меншою за 80%, на це закладено понад 156 млн гривень.

https://lh4.googleusercontent.com/c9_bL39cVn1tOoDCAlu7CYvRo96EHJvFYfTCuXKTmb4tIVYOwoD0X1IFjtld45NvhJ4am11FYDq78Zaj_mPsKxIAkolhmHcuFaqf0q_UbA4OtTSSxdzuM80tJXUVgkRVxJbtSlyQ

У лютому 2021 року Укравтодор офіційно звернувся до Кличка із пропозицією взяти на баланс недобудований Подільсько-Воскресенський міст для прискорення будівництва. Зобов’язувалися взяти на баланс весь об’єкт, включаючи з’їзди і розв’язки, провести коригування проєкту, експертизу і введення його в експлуатацію. 

У відповідь Кличко дорікнув службі недобудованим Дарницьким мостом, який також зводять не перше десятиліття (з 2004 року) і ніяк не введуть в експлуатацію.

“Друзі! Укравтодору, як державній структурі, варто не займатися маніпуляціями і публічними заявами, а взяти і нарешті добудувати та ввести в експлуатацію хоча б Дарницький міст”, — заявив мер.

Але це рішення було продиктоване Офісом президента. Вперше публічно таку позицію висловив заступник керівника офісу Кирило Тимошенко в ефірі програми “Свобода слова” на телеканалі ICTV. 

Під час години запитань до мера Кличко жалівся, що кожного ранку молиться, щоб у Києві не сталося аварії на передаварійних мостах.

“Ситуація з мостами вкрай складна, декілька років тому ми зробили обстеження всіх мостів. Жахлива ситуація. На той час мені дали інформацію, що 75 мостів знаходяться у передаварійному стані”, — сказав він.

“Стомлений” Шулявський шляхопровід так і не введено в експлуатацію, хоча рух по ньому йде повним ходом. На вже відремонтованій частині мосту у грудні 2020 року впали на проїжджу частину три нові стовпи освітлення. Цей об’єкт дивним чином з часом дорожчає — від початку великого будівництва зі стартовою ціною майже 600 млн гривень його вартість зросла майже до 2 млрд. В бюджеті очікувана кінцева вартість у порівнянні з останніми даними не змінилася, у 2021-му на шляхопровід заплановано витратити близько 115 млн.

Те, що було обіцяно, але не конкретизовано і не може бути пораховано, частково взято до уваги. Тут і будівництво велодоріжок і кількох транспортних розв’язок, реконструкція зношених шляхопроводів, будівництво мостових переходів, паркувальних та перехоплюючих майданчиків для авто. Лише паркінги, надземний перехід у Биківні та реконструкція шляхопроводу на Дарниці є цьогорічними свіжими ініціативами, інші ж — на різних стадіях виконання, розпочаті як мінімум рік тому.

Попередньо ще у 2020 році було досягнуто домовленостей про кредит від Світового банку на будівництво трамвайної лінії від центру до Троєщини, а також подовження колії швидкісного трамваю від станції метро “Вокзальна” до Палацу спорту. Навколо цієї теми точилися дискусії — яким же має стати продовжений маршрут швидкісного трамваю? У лютому 2021 року стало відомо, що КМДА не сформувала коректну заявку на надання державних гарантій повернення боргу, що наражало місто на відмову у наданні кредиту Світовим банком. У цьогорічному бюджеті закладено 1,5 млн на розробку проєктної документації для подальшого будівництва.

Варто зазначити, що, хоч партія та обраний голова не декларували у програмі зобов’язань щодо метро, кошти в бюджет закладено. Метро на Виноградар обіцяють до кінця року звести на 30% та витратити понад 1 млрд гривень. 30 млн виділили на проєкт будівництва метро на Троєщину.

https://lh6.googleusercontent.com/SlIsnKcRt4ZIiY97yihcuSguY8cjkD-6Bl8-WkiHDMgG2iDI0nC-hhDtngLdbZE07cT60-8QFAKdR2MDnx3Wnn5xqknA2BG1DiWFNzyRKQisox6V--8ytZ_NGIS1K03Go6VHmLSC

Також передбачено кошти на добудову великих та малих доріг, підземні та наземні пішохідні переходи.

Генплан і забудови

У обіцянках Кличка та УДАРу щодо генплану і забудов не було вимірюваної конкретики. Збільшити, сприяти, вирішити, не допустити — усе це невимірювані абстрактні визначення.

Тут і вирішення проблеми аварійного житла, і недопущення висотного будівництва у центральній частині міста, і збільшення площі зелених зон столиці і таке інше.

Бюджетом передбачено кошти на добудову соціального житла, для дітей-сиріт та учасників АТО. Частина йтиме на капремонти зношених старих будинків.

На розробку генплану столиці виділено 9,5 млн гривень. Дедлайн виконання робіт — грудень 2021 року. Чинний генплан столиці не виконується та протягом 18 років жодного разу не коригувався. Кличко неодноразово обіцяв, що новий генплан буде прийнято. Минулого року чи то через відсутність політичної волі, а офіційно — через карантинні умови, громадські обговорення переносилися та відкладалися, пропозиції збиралися та, сподіваємося, узагальнювалися, але нова чи остаточна версія проєкту так і не була презентована, не кажучи вже про затвердження та подальше виконання.

https://lh4.googleusercontent.com/ZwHBPMFa9JelH-VzN09T48DBqQn9r6tR8GOcOzMzL-TfvLe0C-lqqgNpZtqAXGaN9ocokb0xJitK6rCLMd3LyXlQg6-llXM132yKcsBlqWy5HtfwzyK_rmbq0Bq27g1_GZPYiil2

Читати також: “Що не так з генпланом”

За перших 100 днів роботи Департамент містобудування встиг винести на обговорення скандальний проєкт зміни ДПТ, яким пропонують зведення 17 висоток на Новобіличах впритул до частини нацпарку — Біличанського лісу. Без погодження з нацпарком “Голосіївський” проєктанти вже запланували дві дороги через ліс. Положення проєкту суперечать чинному генплану. 

На територію НПП “Голосіївський” постійно зазіхали забудовники і Києва, і Київщини.

Екологія

Передвиборчою програмою передбачено завершення реконструкції Дніпровської та Деснянської водопровідних станцій, щоб забезпечити місто чистою питною водою, та завершення реконструкції Бортницької станції аерації. У бюджеті кошти на це також закладено, але завершення робіт здебільшого заплановано на наступний, 2022 рік.

Якщо проаналізувати бюджет та передбачені видатки, не зрозуміло, за рахунок чого планується збільшити кількість та площу зелених зон. Наразі є об’єкти, які необхідно реконструювати, або ті, робота над якими триває вже кілька років поспіль.

За перші 100 днів роботи новообраного мера Києва Віталія Кличка у нього було достатньо інструментів, щоб втілювати все, що пообіцяла команда виборцям.

Сенсорна кнопка

Команда УДАРу і Віталій Кличко ще у парламенті наголошували на тому, що голосування має бути персональним. Коли Кличка обрали мером ще 2014 року, він встиг запровадити сенсорну кнопку до кінця каденції у Київраді. І хоча боротьба з кнопкодавством не була зафіксована у програмі УДАРу, партія неодноразово наголошувала на цьому публічно. 

Наприкінці лютого Кличко все ж таки показав спікеру парламенту Дмитру Разумкову, як працює сенсорна кнопка для голосування у Київраді і чому ця система унеможливлює кнопкодавство. За рік до цієї події Рух ЧЕСНО спільно з апаратом Київради проводили тестування системи “Рада-4” та запрошували абсолютно всіх народних депутатів включно із Разумковим. На захід прийшли лише троє парламентарів: Олег Макаров (“Голос”), Максим Саврасов (“Європейська солідарність”), Наталія Приходько (ОПЗЖ) та журналісти. 

https://lh3.googleusercontent.com/Y6r2PCM8diAtEB2_JCk2JtKkVkPVWZotHaaZnvZ4nwFTs8YtwGZ7uxMlcQGYw6lQXFQ3MtMMTHl9qSy2DU1d-76YGg_O0Efv2UkXCDKzQhz7F8WfDvyG8oWhbbMCfgMEnATfpFkz

На початку березня Разумков запустив персональну систему для голосування у Верховній Раді, яка була там з 2008 року. Запровадження сенсорної кнопки протягом дев’яти років вимагав Рух ЧЕСНО.

Хто і як може виконати передвиборчі обіцянки?

Чи будуть виконані програмні зобов’язання, може залежати від того, чи є у міськраді депутатська більшість, яка підтримує політику мера, та чи достатньо в бюджеті міста коштів на виконання обіцянок. Щодо коштів, то команда мера Кличка, який тричі очолював місто, під час планування програми мала всю необхідну інформацію про наповнення бюджету і, відповідно, знала, на що може розраховувати. 

На чергових місцевих виборах 2020 року до київради було обрано 30 депутатів зі 120 від партії “УДАР”, лідером якої є чинний мер Віталій Кличко. Партія поступилась першим результатом лише “Європейській солідарності”, яка змогла вибороти на один мандат більше. Минулого скликання УДАР об’єднався з БПП (нині ЄС), і одна політична сила змогла тоді сформувати більшість у раді. 

Можна було припустити, що з огляду на те, що ЄС не висувала свого кандидата у мери, що дало Віталію Кличку можливість перемогти у першому турі, коаліційне партнерство в раді може продовжитися. Тим більше що разом із мером ці дві фракції якраз мають 62 голоси, чого цілком достатньо, щоб прийняти рішення більшістю голосів.

Проте, аналізуючи голосування за бюджет міста на 2021 рік та формування постійних комісій, можна резюмувати, що фракція ЄС пішла в опозицію, утримавшись від прийняття цих рішень. Ймовірно, через неврахування побажань та пропозицій від ЄС. Також бюджет і розподіл депутатів по комісіях не підтримала фракція “Єдності”. До слова, УДАР має більшість у бюджетній комісії і за відсутності голови може зібратися і приймати рішення. Голова комісії від УДАРу за попередньої каденції ради Андрій Странніков є одним із перших заступників голови. 

https://lh6.googleusercontent.com/ewSaxkCX2pZFIxOU6Sssj7jC2Tv5wtyv5b0hiVsAj0Q0sZReE0ciAreN5Zg-ktKjCGdarxD-V90Jzkyr3Qpgou8cU-w-er7PTdE-9cwFMKThCxZwTU3l71jIEeif-EjoAt4BHsuU

Тобто, прогнозована перед виборами більшість між УДАРом та ЄС фактично не утворилася. По суті, на старті домовленості з усіма фракціями були використані лише для того, щоб майже одноголосно прийняти рішення про призначення секретаря ради (114 голосів за). Ця посада є стратегічною, оскільки саме секретар може виконувати обов’язки мера за його відсутності.

Секретарем став “ударівець” та фігурант антикорупційних розслідувань Володимир Бондаренко. Програма “Схеми” виявила, що він має підроблений диплом про вищу юридичну освіту. Перш ніж стати секретарем ради, довгий час був радником Кличка. У попередній каденції секретарем ради був чинний депутат від ЄС Володимир Прокопів. Рух ЧЕСНО писав про те, що Кличко часто був відсутній на сесіях, які тоді вів Прокопів. Наразі ситуація майже не змінилася. Кличко сесії відкриває і йде геть. Засідання веде секретар Бондаренко. 

Що стосується екссекретаря Київради Володимира Прокопіва, то його, як і ще одного представника ЄС Костянтина Усова, призначили заступником голови КМДА Віталія Кличка. І це єдині кадрові призначення у виконкомі, які підтримала фракція ЄС. За інші кандидатури колишні партнери УДАРу не голосували. Примітно те, що Кличко станом на початок березня 2021 року так і не видав розпорядження про призначення Прокопіва — це пояснюють тим, що є певна бюрократична тяганина та спецперевірка. Щодо Усова розпорядження вже готове. 

Аналіз даних свідчить про те, що з усіх фракцій найопозиційнішою є усе ж таки фракція “Голосу”. Вона не підтримала 15% рішень.

Найбільш опозиційно голосує депутатка від “Голосу” Аліна Михайлова. Вона не підтримала 130 рішень. Її колега по фракції Олександр Лінчевський поступився Михайловій лише двома голосами.

Найменш опозиційною є фракція “Батьківщини”. Двоє її депутатів, Олександр Бродський та Ганна Свириденко, не натискали “проти” або “утримався” жодного разу за весь період, що аналізується. З усього складу Київради є ще один депутат, який жодного разу не натис жовту або червону кнопку — “ударівець” Дмитро Банас.

Що ж до виконавчого органу, який має втілювати у життя напрацьовані радою рішення, то тут особливих змін не сталося. Наразі Кличко як голова КМДА має 12 заступників, ще одного — Прокопіва погодила рада, але офіційно він ще не призначений. Нових у команді лише троє. Примітно те, що серед новачків у Олени Говорової, яка також є депутаткою від “Слуги народу”, лише один департамент у підпорядкуванні, “єесівець” Усов координує роботу трьох, а Олексій Кулеба, що кілька останніх років очолював департамент благоустрою КМДА, координує роботу семи департаментів, одного управління та двох районних адміністрацій.

На засіданні Київради у березні 2021 року Кличко висловив намір повернути до виконання обов’язків Миколу Поворозника, свого першого заступника, якого раніше було відсторонено через підозру у хабарництві. СБУ надала роз’яснення, що Поворознику підозра не вручалася і він та КМДА не є учасниками кримінального провадження.

Саме заступники та департаменти КМДА формують виконавчий орган влади у Києві і мають виконувати прийняті радою рішення. 

Відповідно, у Кличка і його команди наявні всі інструменти, від бюджету до кадрового складу виконкому та більшості в раді, щоб виконати те, що партія обіцяла киянам у програмі.

 

Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал “ЧЕСНО”

Приєднуйтесь до нашої сторінки у Facebook