Дві години запитань: чим цікавляться депутати у Кличка

Фото: Дві години запитань: чим цікавляться депутати у Кличка

Мер щоранку молиться за передаварійні мости і готовий ставити ультиматуми прем’єр-міністру через Гостиний двір. А ще у Кличка може невдовзі з’явитися новий заступник, який займеться цифровою трансформацією. 

Незаконні забудови в Биківні й на Мічуріна, трамвай до Палацу спорту, з’їзди з Подільсько-Воскресенського мосту й метро на Виноградар. А також тарифи на газ для ОСББ/ЖБК. Рух ЧЕСНО дослідив, про що питають депутати Київради мера міста та його заступників. 

Під час першого пленарного засідання Київради кожного календарного кварталу відводиться час для запитань до міського голови, першого заступника і заступників голови КМДА. Це передбачено рішенням Київради про годину запитань до мера від 21 грудня 2017 року № 1044/4051.

Кожна депутатська фракція Київської міської ради має гарантоване право на два усних запитання до голови, першого заступника і заступників голови Київської міської державної адміністрації.

Отримавши всі запитання від депутатських фракцій, голова, перший заступник і заступники голови Київської міської державної адміністрації в межах залишку часу, відведеного на годину запитань, відповідають на них у порядку черговості запису для виступу.

Міський голова Віталій Кличко із заступниками відповідали на запитання майже дві години. 

Депутати від УДАРу очікувано поставили своєму лідеру компліментарні питання, на які мерові було нескладно відповісти. Запитання інших фракцій були гостріші. 

Матеріальні допомоги завмерли?

Депутат Роман Ярошенко від фракції “Єдності” цікавиться, чому жителі Києва не отримують матеріальної допомоги, хоча звернулися по неї до депутатів “Єдності” ще у жовтні — листопаді.

Віталій Кличко переадресовує це питання своїй заступниці Марині Хонді, яка підтверджує, що це правда, але причина в тому, що, мовляв, депутати неправильно склали заяви на допомогу. 

“Дійсно, на останній сесії було виділено вісім мільйонів гривень, і близько трьох тисяч отримали матеріальну допомогу (це за два місяці, які були подані). Дійсно, по факту не всі отримали матеріальну допомогу, тому що, на жаль, у заявах депутатів містилася не одна людина, а 10-12 людей, що неможливо було порахувати. Тому я дуже прошу дати протокольне доручення і розписати повністю матеріальну допомогу киянам, яка надавалася в тому числі по кількості депутатських звернень і кількості коштів, які були виділені по кожному результату звернень”, — каже Хонда.
 

Секретар Київради Володимир Бондаренко, обраний за списком УДАРу, доручає провести перевірку й долучити до неї управління з антикорупційної політики КМДА. 

Коли стадіони “Восход” і “Спартак” повернуть громаді?

Депутат від “Єдності” Віталій Павлик дорікає меру, що він не виконав свою обіцянку трирічної давності повернути спорткомплекс “Восход” (Дарницький район) у комунальну власність. Павлик просить пояснити, що зроблено у цьому напрямку за три роки.


З 2017 року за цей спортивний комплекс точаться конфлікти. Кличко нагадує, що спорткомплекс “Восход” належав до радіозаводу, але був приватизований.
https://lh6.googleusercontent.com/fd2MlVNRmiQ22tXS0szwiHx57oDteDekZFGiwVwtPoDxW6dP0Z1trvhcvofCcdRbfh2BKR2Cd20KRCQmvcXcXOPV0e3TC__J6xZD9oejgeB2xO5fwFI2B-n2MZLdIF1QJMYTubiA

“На сьогодні пройшли багато переговорів… не один десяток переговорів із власниками, представниками громади, де є наша чітка позиція. Ні в якому разі спортивний комплекс не повинен бути знищений, по-друге, діти повинні мати можливість безкоштовно відвідувати секції і тренуватися. Третє, ми розглядаємо різні можливості зараз, але забрати з приватної власності до власності міста Києва — це складний процес. Ми можемо змусити власників зробити все, щоб ті пункти, які я озвучив, були виконані.
Були зроблені доручення, проведені наради, щоб ні в якому разі стадіон не був знищений”, — каже Кличко і наголошує, що якщо власність приватна, то все вирішується виключно судовим рішенням. 

Депутат від ЄС Вадим Сторожук має аналогічне питання щодо стадіону і басейну “Спартак” (Подільський район). 

https://lh4.googleusercontent.com/i6Smc1zDCpd7p6i8EIfUSJQFLFEvNHNrb2imfn8-A8pJFuK4lKtIymgTfgNqbGJZhBagGDa_irMH7hMyf7EutbIxWuSCZtoWPhkWmdfPdvXOLu2ZuSVmlQi3FdZQtCYN3shT-NRQ

Зауважимо, що при цьому Сторожук голосував за те, щоб віддати під забудову інший стадіон — на Святошині. 

Читати також: Стадіон на Святошині Київрада тим часом ледь не віддала під забудову багатоповерхівками

Заступник Кличка Олександр Харченко щодо “Спартака” зауважує, що на сьогодні спорткомплекс після низки судових засідань знову перебуває у державній власності. 

“Сьогодні місто робить усі кроки, які від нього залежать, для того, щоби спочатку визначити орган управління цією учбово-спортивною базою, а потім ми звертаємося з приводу того, щоби отримати її у власність... Ми звертаємося до держави спершу визначити нас як орган управління, а друге — отримати її у власність і відновити не як стадіон, а саме як учбово-спортивну комплексну базу”, — каже Харченко. 

Новий заступник у Кличка з питань цифровізації?

Депутатка Ксенія Семенова від “Слуги народу” хвилюється за цифровізацію міста. 

“За рейтингом електронної демократії Київ цьогоріч опустився на друге місце після Тернополя. Чи досі для вас як для мера є пріоритетом цифрова трансформація й електронна демократія та які ви бачите першочергові завдання у цьому напрямку?
Також питання щодо представлення цього напрямку в КМДА. У нас зараз немає фактично керівника інформаційних технологій і деяких комунальних підприємств у цій галузі. Коли плануються призначення чи конкурси на ці посади і чи буде вводитися посада відповідно до 190-ї постанови Кабміну — це заступник голови КМДА з цифрової трансформації?” — цікавиться Семенова.

Кличко обіцяє, що така посада буде введена в КМДА.

“Дійсно, така посада буде вводитися відповідно до рішення Кабінету міністрів… Було декілька нарад. Найближчим часом буде проходити конкурс. Для мене було дивно, що місто Київ поступилося Тернополю по якимось напрямках, але можу сказати, що за ці часи в нашому місті впроваджено багато речей…” — каже Кличко. 

У Києві 75 мостів знаходяться у передаварійному стані
Депутат від УДАРу Дмитро Білоцерковець просить мера пояснити, чому Офіс президента заявляє, що місто не може добудувати так званий міст Кірпи й Подільсько-Воскресенський.

Віталій Кличко каже, що кожного ранку молиться, щоб у Києві не сталося аварії на передаварійних мостах. 

“Ситуація з мостами вкрай складна, декілька років тому ми зробили обстеження всіх мостів. Жахлива ситуація. На той час мені дали інформацію, що 75 мостів знаходяться у передаварійному стані”, — каже мер.
Що стосується “мосту Кірпи”, то Кличко наголошує, що він знаходиться на балансі держави, а не міста, і радить Кирилові Тимошенку “вчити матчасть”.

Кличко сподівається, що міст передадуть на баланс міста і можна буде планувати кошти на його добудову. За його словами, потрібно приблизно 1,5 млрд гривень. 

Мер нагадує, що з 1954 року міст Патона жодного разу не ремонтували, за винятком асфальтового покриття. Але сама конструкція мосту, за словами Кличка, зношена. Він сподівається, що невдовзі буде затверджений проєкт реконструкції із розширенням смуг для руху транспорту. Приблизно така сама ситуація з мостом Метро. 

Кличко дає доручення відремонтувати місток через озеро Радунка

https://lh4.googleusercontent.com/95B6JiX1t80uJgRwiMtff8mPuYsZJRzfMf6BdCjYxI4V__mnBv5UOEWxBds38N2i8Vt0ePkGcgzoygsZPyKyfLkaRnhIRKlIYD4Sk6lgB6PxUzoSISBRp4P4ZThPdsprxTXFT4sd

Депутатка від УДАРу Олена Овраменко дякує меру “за ті позитивні зміни, які відбуваються навколо озера Радунка”. Але, за її словами, невідремонтованим залишається маленький місток, якому понад 70 років. 

“Чому він не відремонтований? Тому що озером Радунка опікується два комунальних підприємства: КП “Плесо” та КП “Київзеленбуд”. І на свої депутатські звернення я отримую відповіді, що цей пішохідний місток не належить до балансової відповідальності жодного комунального підприємства. Тому я вас дуже прошу дати комунальне доручення, щоб наші КП визначилися і найближчим часом цей невеличкий місток через Радунку все ж таки відремонтували”, — просить Овраменко Кличка під час години запитань до мера. 

Очікувано, що Кличко дав доручення розібратися в ситуації.
“Дякую, що ви підняли це питання, дійсно, зараз я не володію цією інформацією. Даю протокольне доручення, щоб ми цей об’єкт вивчили і взяли на баланс нашого підприємства, і для того, щоб там навести порядок, і хочу наголосити, що зона відпочинку для нас є пріоритетом…” — каже мер.

З’їзди Подільсько-Воскресенського мосту

Депутат Вадим Васильчук від фракції “Голосу” зауважує меру, що виявив невідповідність у проєктуванні з’їздів Подільсько-Воскресенського мосту. 

“На експертизу подано, що міст буде все одно йти через озеро Радунка... а зроблено маленькі з’їзди на Бальзака і на Алішера Навої”, — непокоїться Васильчук.

Кличко обіцяє, що міст через озеро Радунка будувати не будуть.


“Дякую за ваше запитання, можу ще раз наголосити під стенограму. Міст через озеро Радунка йти не буде. Крапка”, — резюмує мер.
Заступник Кличка
Олександр Густєлєв каже, що неузгодженість, яку помітив Васильчук, виникла через те, що проєкт будівництва дуже старий. 

Читати також: У Кличка з’явився новий заступник


“У коригуванні проєкту там цілісний проєкт. Багато хто забув, що в складі проєкту був Гаванський міст, була Набережно-Лугова… Тому оцей перехід через озеро Радунка з виходом на Перова, він у цілісному проєкті є, але ми від нього як від етапу відмовляємося. На сьогодні Подільсько-Воскресенський мостовий перехід буде виходити на Оноре де Бальзака і на Алішера Навої. Плюс я хочу нагадати, що для цього мостового переходу автомобільний рух — не сама важлива фаза. Сама важлива фаза — це міст метрополітену: по ньому буде йти метро на Троєщину… А метрополітен, у свою чергу, на поверхню виходитиме в районі Набережно-Лугової і буде заходити під землю в районі Русанівських садів до озера Радунки. Тому я підтверджую слова мера нашого міста, що переходу через озеро Радунка не буде”, — обіцяє Густєлєв. 

Зарплати освітянам і метро на Виноградар

Депутата від ОПЗЖ Олександра Попова цікавлять дві теми. Перша — коли будуть пропозиції КМДА щодо збільшення фонду оплати праці освітянам міста. Друга — коли будуть пропозиції КМДА щодо збільшення фінансування проєкту метро на Виноградар.

Читати також: Метро на Виноградар. Які є ризики у будівництва

Попов, який за часів Януковича очолював КМДА, запевняє, що за нинішнього фінансування метро на Виноградар збудувати не вдасться.


“Ви не перший раз у цьому залі говорите про те, що активно ведеться будівництво метро на Виноградар. Насправді це не відповідає дійсності. При тому фінансуванні, яке є в нашому бюджеті, ця лінія не буде збудована ні в цьому, ні в наступному році. Тому наше питання: коли будуть пропозиції КМДА щодо збільшення фінансування цього проєкту?” — питає Попов.
На цей закид Кличко відповідає, що метро будується.

“Почну з відповіді на друге питання, що будівництво метро на Виноградар — постійно раз в декілька тижнів я виїжджаю на будівництво. Наскільки я знаю, цієї гілки метро вже близько кілометра тунелю пройдено, будується достатньо ефективно”, — каже мер.

https://lh6.googleusercontent.com/d0oTHSpNdQzLz-qbRt91fX9q81VR4WYGqh32_oZPGdSmhAEUmK_5Eaa0o_h6FSIkOPS1s0WHCuSqV_zLEbpeZAdIu2chPDLLTirY5dVW9KBnzg2V4L--kKelIGDD6fEU0pT4GZJQ

За питання про зарплати освітянам Кличко мав би ще подякувати Попову, оскільки це дало йому змогу розповісти про доплати вчителям із міського бюджету.

“Що стосується освіти, то місто Київ доплачує освітянам. Не будемо забувати, що гарантована середня заробітна платня від держави — п’ять тисяч гривень. У мене питання, якщо молода людина закінчила навчальний заклад і йде працювати з дітьми — може вона вижити на п’ять тисяч гривень? Відповідь — ні… Ми фінансуємо також і наших викладачів дошкільних закладів… Хочу нагадати: 20 мільярдів, майже третина бюджету нашого міста, іде на освіту”, — резюмує Кличко. 

Читати також: Битва за столицю. Що обіцяють кандидати у мери Києва

Пріоритети транспортної інфраструктури: де збудують розв’язки у першу чергу

Депутат від ЄС Сергій Артеменко запитує Густєлєва, що робиться для того, аби подолати затори.


“Київ зупиняється у пробках. Це повний абсурд, ви розумієте? Годину їхати з Оболоні — це ненормальна ситуація… Питання: Дарницька площа — які перспективи, Керченська площа — які перспективи, розв’язка Богатирська й Кільцева дорога — коли вона закінчиться, і перехрестя вулиць Богатирської й Полярної. Там постійно пробки, і вони збільшуються, через півроку-рік буде ще гірше. Скажіть по цих чотирьох напрямках, яка у нас перспектива?” — питає Артеменко.

На це Густєлєв нагадує, що столиця — єдине місто-мільйонник в Україні, яке не має об’їзної дороги. За словами заступника Кличка, розрахункове навантаження на Південний міст — 10 тис. автомобілів на добу, а на сьогодні йде понад 100 тис. автомобілів на добу: 40% транзитного транспорту, в тому числі великовагового.
https://lh6.googleusercontent.com/PPEjC6WjEIWI6T6SxbML4IxxJOwQo9E2QJw8W43Og8LQItMfPO6-6P4_lSFUG7s4rjXdpiWV1D_z8lKiAu45zbOyXktanpHVaWz53LDWvupbUAOJfpeBNOat4X2ETVe21KZZv7XD

За словами Густєлєва, реконструкція Дарницької площі не на часі.


“Що стосується Дарницької площі, ви знаєте, що там був великий проєкт великої розв’язки, так званої два з половиною рівні, майже три рівні. Але на сьогодні на Дарницькій площі зроблений капітальний ремонт і проїзної частини. Трохи змінено організацію дорожнього руху. Капітальний ремонт зроблений в комплексі — тротуари, і навіть з’явилися велосипедні доріжки. Тому на сьогодні Дарницька площа з точки зору будівництва розв’язки не на часі”, — каже заступник.
За браком коштів має почекати і Керченська площа. 

“Дійсно, є задумка розв’язки на Керченській площі. Є навіть технічне та економічне обґрунтування, але на сьогодні так само, враховуючи неможливість будувати одночасно по всьому місту... призупинено розгляд цього питання”.

Густєлєв також інформує, що розв’язка на вулиці Богатирській із Кільцевою ведеться в активній фазі й має бути закінчена цьогоріч. Також він обіцяє наступного року почати будувати розв’язку на перетині Богатирської та Полярної вулиць. 

https://lh5.googleusercontent.com/YFwHUS0wX33cvRin4APg1oZSKXjmQXmBBRx9p4bu8LP2wuksxE89WgdMSNmmg8B3ls7KNYtNcXCN94YZWYHRrpSXKTl-QHSJuy1VfXF31XHKKvgcH39aVh7wTpKFswFDKnkp7Oo3

“На сьогодні це найлегша розв’язка, яку ми можемо побудувати, з точки зору фінансового навантаження і строків самого будівництва. Вона не потрапила в першочергову програму. Я думаю, що у змінах вона з’явиться, і ми обов’язково будемо її проєктувати й будувати. Це якраз в рамках вулиці Богатирської і північного виїзду з Києва, це є пріоритетом”, — каже заступник. 

Трамвай до Палацу спорту: чи дасть Світовий банк фінансування?

Депутатка від “Слуги народу” Євгенія Кулеба цікавиться у мера стосовно плану дій щодо продовження лінії швидкісного трамваю до Палацу спорту. Адже в бюджеті Києва не виділено достатньо коштів для проєктно-кошторисної документації. 

“Хотілося б знати позицію щодо цієї ситуації. Тим більше що під загрозою є співпраця Києва зі Світовим банком, який в рамках проєкту “Київська міська мобільність” підтримує Київ у цьому питанні”, — каже Кулеба. 

Кличко запевняє, що проєкт є, і Світовий банк готовий його профінансувати.

Читати також: Де пройде трамвай до Палацу спорту

Натомість Густєлєв уточнює, що згоди Світового банку ще немає. 

“Хотів би додати. Це другий компонент, який буде фінансувати Світовий банк, і на сьогодні ми якраз закінчуємо перемовини стосовно фінансування і самого проєктування і виконання робіт. Якщо буде згода Світового банку, то ми готові. Адже по цій історії у нас було ТЕО, частково воно профінансовано КП “Київпастранс” власними коштами. Тому на сьогодні ми готові до співпраці, треба прийняття рішення від Світового банку і підтвердження нашої згоди від Міністерства фінансів”, — каже заступник. 

Незаконні забудови в Биківні й на Мічуріна, 44

Двоє депутатів цікавляться у Кличка незаконними забудовами.

Михайло Наконечний із ОПЗЖ нагадує меру, що ще у липні 2020 року той давав протокольне доручення щодо призупинення будівництва багатоповерхових будинків ЖК “Вуд-парк” та ЖК “Вуд-парк-2” за адресами вул. Радистів, 24 та пров. Радистів, 18, 24, 30 селища Биківня Деснянського району Києва. 

З якогось дива заступник Вячеслав Непоп відповідає російською мовою: “К большому сожалению, был наложен мораторий на проведение проверок этих нерадивых забудовників, и речь идет о Быковне, о трех площадках по десять соток, где на территории частной застройки строятся так называемые многоэтажки… Кабмин на прошлой неделе скасовал ришення предыдущее о введении моратория, и проверки возобновлены. Данная проверка сейчас идет…”
 

Вирішено створити робочу групу з вивчення питання, головою групи призначити Михайла Царенка. 

Читати також: Де в Києві палало: ТОП-10 незаконних забудов

“Батьківщинівець” Михайло Ковальчук нагадує меру про незаконне будівництво на вул. Мічуріна, 44.

“Ми з вами зустрічалися на Мічуріна, 44, в місці не лише незаконного будівництва, а й у місці багатьох тяжких злочинів, де відбувалися побиття, стрілянина, різного роду вибухи. Ви тоді пообіцяли, що дане незаконне будівництво буде зупинене, і земельну ділянку, яку було цинічно, нахабно, зухвало вкрадено у киян, повернуто. Час пройшов, але, наскільки мені відомо, будівництво майже завершено. Я хочу вас запитати, коли ви його демонтуєте, київська міська влада і покаже, що в Києві є дійсно влада, яка захищає киян”. 

Кличко каже, що демонтаж будівлі можливий тільки після рішення суду.

За інформацією Непопа, будівництво на Мічуріна, 44 зупинене й на сьогодні не завершене.

Перевантаженість шкіл на Святошині й Дарниці

Вікторія Бурдукова від СН та Леонід Ємець від ЄС цікавляться завантаженістю шкіл у своїх районах. 

“Гімназія східних мов у нас стоїть у пріоритеті. Для її реконструкції є проєкт одного нашого комунального підприємства. І школа на Львівській також стоїть у пріоритеті відповідно до тієї карти потреб, яку ми створили і яку кожен може подивитися на сайті департаменту освіти міста… Плануємо під час коригування бюджету на цю школу передбачити проєктування розширення закладу з урахуванням розвитку території, яка навколо забудовується. Запроєктуємо, щоб можна було будувати в наступному році”, — обіцяє профільний заступник з освіти Валентин Мондриївський.

Через питання Гостиного двору Кличко готовий ставити ультиматуми уряду?

Вікторія Муха від УДАРу цікавиться в мера, як швидко місто зможе приступити до порятунку будівлі Гостиного двору, яка руйнується кожного дня.
Кличко запевняє, що ніяких ТРЦ на місці Гостиного двору будувати не планує.


Ніяких ТРЦ ми не плануємо! Ми багато разів обговорювали з Києво-Могилянською академією, яка знаходиться поряд, ми обговорювали з громадськістю, і там повинен бути громадський простір, там повинні бути музейні експозиції Музею Києва. У нас велика кількість експонатів руйнується вже багато років і зараз лежить в Українському домі. І Міністерство культури каже: нам потрібно розмістити там інші культурні експозиції. Добре. Ми погодили меморандум, відіслали. “Випадково” меморандум перед голосуванням зник, його не отримали. Ми написали інший меморандум. Потім міністр культури знімає це питання. Потім розповсюджується неправдива інформація, що нібито хтось там питається збудувати черговий ТРЦ”, — бідкається мер.
Ігор Кириленко з ОПЗЖ радить меру не передавати з комунальної власності до державної жодного майна, доки державна влада не віддасть місту Гостиний двір.

“Дякую за пропозицію, я обов’язково її озвучу прем’єр-міністру України”, — каже Кличко. 

Тарифи на газ для ОСББ і ЖБК — різниця у дві гривні

Роман Ярошенко з “Єдності” нагадує меру, що для мешканців будинків ОСББ/ЖБК, обладнаних власними котельнями, тарифи на газ на дві гривні вищі, ніж для інших жителів, і становлять 8,95 гривні.

На це заступник Петро Пантелеєв відповідає, що розробляється механізм компенсації такої різниці для ОСББ/ЖБК. 

“Такі компенсатори будуть знайдені і за рахунок державного бюджету. І ця робота за участю Києва й Асоціації міст України буде продовжуватися, і ми будемо вас інформувати про її конкретні результати. Для ваших контактів із ОСББ ми підготуємо інформацію, яку ви зможете їм надати”, — відповідає Пантелеєв. 

Парад компліментарних питань від депутатів меру 

Низка депутатів поставили питання міському голові, за які він міг тільки подякувати, бо таку інформацію можна було отримати і через запит до відповідних структурних підрозділів КМДА, не витрачаючи час на годину запитань до мера. 

Депутат від “Голосу” Олександр Лінчевський своїм питанням дав меру змогу розповісти про досягнення міста у боротьбі з коронавірусом.

“Без іронії й сарказму, Київ провів колосальну роботу з підготовки лікарень до прийому пацієнтів із коронавірусною хворобою. Чи можна за цей рік зробити якийсь підсумок і виразити це в якомусь числовому і грошовому розумінні — співвідношення зусиль громади і міста і центральної влади. Якщо говорити про те, яку частку в підготовці київських лікарень, київської системи охорони здоров’я ми отримали від уряду і яка частка була зроблена за рахунок громади міста”, — цікавиться Лінчевський.

Підготовка міста до коронавірусу — це тема, в якій Кличко почувається як риба у воді. Він щодня виступав на брифінгах із повідомленням про перебіг епідемії, також кияни чують свого мера навіть у динаміках комунального транспорту.

“Що стосується обладнання, то всі ліжкомісця в лікарнях облаштовані киснем. Була істерія щодо апаратів штучної вентиляції легенів, у Києві їх найбільша кількість — більше 400 одиниць, на сьогодні використовується до 30 плюс-мінус апаратів, тобто запас у нас є. Більш того, це питання на особливому контролі… Нам хотілося б отримувати більш ефективну допомогу з боку уряду”, — каже мер і додає, що дасть протокольне доручення для того, щоб департамент охорони здоров’я підготував запитувану Лінчевським інформацію. 

Читати також: “Коли всім стало фіолетово, люди пішли гуляти, ми зрозуміли — ситуацію не втримаємо”, — Поворозник

Депутат від “Батьківщини” Анатолій Шаповал радить меру звернути увагу на іншу вакцину.

“Щодо вашої ініціативи із закупівлі вакцини від коронавірусу для киян. Хотів би, щоб ви звернули увагу на вакцину від концерну Johnson & Johnson, тому що в цієї вакцини є низка переваг. По-перше, щеплення цим препаратом повинне робитися тільки один раз, на відміну від інших вакцин, і тому більша кількість киян зможе швидше отримати доступ до лікування. По-друге, перевага цієї вакцини в тому, що вона зберігається та транспортується при температурі звичайного холодильника. І ще одна надзвичайно важлива перевага — що, на відміну від вакцин BioNTech/Pfizer та Moderna, ця вакцина є векторною. Тобто вона базується на звичайній вірусній застуді, але, на відміну від, наприклад, AstraZeneca, вона більш ефективна не лише для людей похилого віку, а й для інших категорій людей. США, ЄС, ПАР уже зарезервували сотні мільйонів доз цієї вакцини. Тому, враховуючи ваш (…) авторитет у США, будь ласка, зверніть увагу також на вакцину концерну Johnson & Johnson”, — каже Шаповал. 

Депутат від УДАРу Ігор Опадчий запитав у Кличка про культурну співпрацю з Японією та приведення до ладу парку Кіото, щоб гідно прийняти японську делегацію восени. 

Дінара Габібуллаєва від ЄС просить Кличка посприяти створенню безпечного переходу через залізничні колії на Русанівці, де неодноразово відбувалися трагічні випадки. На це Кличко дає протокольне доручення розібратися в ситуації разом з Укрзалізницею, якій належать колії.

 

Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал “ЧЕСНО”

Приєднуйтесь до нашої сторінки у Facebook