100 днів мера. Дніпро

Фото: 100 днів мера. Дніпро

Що вдалося зробити Філатову та його команді за перші 100 днів для дніпрян.

Коли Борис Філатов у 2015 році вперше став мером Дніпра, він заледве назбирав голоси, аби сформувати більшість у раді. Але йому це вдалося. 

На місцеві вибори 2020 року екснардеп Філатов повів уже власний політичний проєкт — партію “Пропозиція”, яка об’єднала частину мерів міст України. За результатами виборів вона увійшла мало не в десятку найсильніших. А якщо брати вибори мерів обласних центрів, то “Пропозиція” обійшла всіх. Жодна парламентська політична сила не отримала стільки міських голів, і це може бути плацдармом для парламентських виборів. Якщо, звичайно, проєкт не загубиться у мерських буднях його лідерів.

Друга каденція Бориса Філатова розпочалася дуже впевнено. Сформована негласна більшість, до якої увійшли, крім промерської “Пропозиції”, партія “Європейська солідарність”, лідера якої мер Дніпра підтримав на старті президентської кампанії, а також “Опозиційна платформа — За життя” та “Блок Вілкула “Українська перспектива”.

Із Зеленським ще з початку його каденції мер Дніпра побився об заклад: якщо не встигне в строк відкрити міст — піде з посади добровільно. Це парі Філатов виграв. Згодом очільник міста закидав “Слузі народу” будівництво політичної системи за форматом Компартії і те, що вони, як і Партія регіонів, намагаються підім’яти під себе місцеве самоврядування. Філатов визнавав, що у команді президента “підпедалює” олігарх Коломойський.

Конфлікт між Коломойським і тандемом Філатов — Корбан (відомий у Дніпрі бізнесмен і колишній партнер Коломойського, який напередодні виборів вийшов із тіні, очоливши громадську раду Дніпра) до місцевих виборів був уже в гарячій фазі. Зеленський, який бажав витіснити Філатова — Корбана з Дніпра, вимушено грав із Коломойським в одній команді. М’яч в основному розігрували силовики, відкриваючи пачки кримінальних справ на мера і його оточення. Однак кандидат, на якого зробили ставку “слуги народу”, не зіграв. Золото взяв Філатов.

Але, крім загальноукраїнської полеміки, головним питанням залишається життя Дніпра, і якщо більшість у раді можна зібрати, то є економічні показники, які впливають на життя містян, зокрема і в часи коронавірусу. До речі, Філатов відзначився не тільки тим, що на початку пандемії викопав могили для “морально-психологічного ефекту”. Але й тим, що буквально вчора, не чекаючи для Дніпра статусу “червоної зони”, оголосив про початок жорсткого локдауну. Що, треба сказати, на тлі аморфності центральної влади, нестиковок у протиковідному законодавстві і кризи системи державного управління — вчинок.

За перші сто днів Дніпровська міськрада встигла ухвалити профіцитний бюджет. Але вже за місяць він перетворився на дефіцитний. Видатки перевищили доходи на два мільярди гривень. Очільник міста почав вдаватися до непопулярних заходів — оптимізації, яка передбачає, серед іншого, скорочення адміністративного складу комунальних закладів та підприємств.

Рух ЧЕСНО для спецпроєкту зі ZN.UA аналізує перші сто днів роботи мера Дніпра і те, як йому та його команді вдається виконувати передвиборчі обіцянки.

Бюджетний шлях до крісла і відлига у відносинах з Банковою

Борис Філатов у другому турі набрав майже 80% голосів. Але, закидаючи “Слузі народу”, що ті працюють методами Партії регіонів, сам не гребував старими методами — бюджетним гречкосійством та самопіаром за бюджетні кошти. У рік виборів комунальне підприємство Дніпра “Організаційно-аналітична служба” посіло третє місце у країні за витратами на рекламу діяльності міськради. Дані DoZorro свідчать, що станом на початок виборчої кампанії КП вже витратило на рекламу приблизно 17 млн гривень.

Прогнозовані обсяги коштів для виконання Програми висвітлення діяльності міськради (зі змінами) на поточний рік, у тому числі передплата газет та СМС-інформування — понад 40 млн гривень. Варто визнати, однак, що Борис Філатов на сьогодні один із популярних мерів-блогерів, який має під 300 тис. підписників тільки у Facebook. Тож у цьому випадку творчий талант мера ідеально підживлює можливості бюджету. Або навпаки. Доступ до бюджетних ресурсів міста і фінансова децентралізація, яка за останні роки в рази збільшила місцеві бюджети, — це один із ключових факторів, який вплинув на те, що майже всі мери України були обрані повторно.

Спрацювала на виборах і ставка Філатова на найбільш вдячний за турботу електорат 60+. За підтримки мера Дніпра вже кілька років працюють муніципальні табори, які тільки за 2020 рік прийняли понад 14 тис. людей. Можна довго розмірковувати про те, що це — політичне чуття або філософія життя мера, проте очевидно, що це працює. Як і пишні міські свята, які Філатов стабільно дарує місту. Як то кажуть, не хлібом єдиним. Навіть День Дніпра в епідемію.

І, як ми вже встигли відзначити на старті нашого матеріалу, сформована після виборів більшість у міській раді Дніпра дозволяє Філатову спокійно рухатися прокладеною ще п’ять років тому дорогою.

“У меня в городском совете тотальное большинство. Из 64 депутатов порядка 47–48 полностью ориентируются на исполнительную власть. И я не считаю, что это плохо. И это не говорит о том, что я командую этими людьми”, — заявляв Борис Філатов в ефірі передачі “Васильевский остров”. 

До речі, секретаря Дніпровської міськради Олександра Санжару, однопартійця мера, на таємному голосуванні підтримало 48 депутатів. “За бортом”, зокрема і під час розподілу комісій, залишилися фракції “Слуги народу” та “Громадської сили”.

Втім, це вже не може особливо вплинути на лінію поведінки СН. В результаті програшу партією влади місцевої кампанії не тільки у Дніпрі, а, по суті, в усіх обласних центрах, Банкова на ходу перефарбовувалася і змінювала тактику відносно місцевого самоврядування. А після того, як президент призначив головою ОДА соратника мера Дніпра ексгубернатора Валентина Резниченка (який працював на цій же посаді за президентства Петра Порошенка), неможливо не повірити у слова Філатова про те, що з центром у мера “з’явилося розуміння”.

“У нас сейчас абсолютно нормальная, рабочая атмосфера, конструктивный диалог с областной властью. Есть понимание с центральной властью”, — повідомив в ефірі передачі “Васильевский остров” Борис Філатов. (Святослав Олійник, якого називають людиною Ігоря Коломойського, як відомо, втратив посаду очільника Дніпропетровської облради та вплив, який мав ще з 2015 року.)

Вже під Новий рік правоохоронні органи закрили кримінальне провадження проти Бориса Філатова, в тому числі й за декларування недостовірної інформації. Що теж опосередкований доказ потепління стосунків із Києвом. Центр нарешті почув прохання Філатова “відкликати псів”, які пачками штампують справи проти місцевого самоврядування.

Тож у міського голови є більшість, конструктивні стосунки з обласною владою та розуміння на центральному рівні — все, що потрібно для розвитку Дніпра. Тепер все залежить від того, як цими здобутками скористається міський голова, щоб управляти містом.

Довиборні обіцянки: без конкретики, невиконані або в процесі

Завбачливий і досвідчений Борис Філатов протягом своєї передвиборної кампанії багато обіцянок не давав. На підтримку міського голови здебільшого запускали меседжі щодо того, що вже зроблено або робиться у місті: 

“Борис Филатов обеспечил Днепру 15 новых карет скорой помощи”

“Филатов обеспечил утепление 84 школ и детских садов в Днепре”

“Дніпро — найбільш сучасне місто за якістю спецтехніки в Україні”

Медицина Дніпра за час головування Філатова вийшла із затяжної кризи”.

Під час виборчої кампанії Філатов заявляв, що у Дніпрі “за п’ять років вдалося відродити муніципальний електротранспорт, який десятиліттями, по суті, знищувався на догоду приватним перевізникам”. Серед іншого, повідомлялося про закупівлю трамваїв та тролейбусів, відкриття нових тролейбусних маршрутів. А в деяких дописах на підтримку очільника міста рапортували: “Мэр города Борис Филатов вместе со свой командой профессионалов сумел доказать, что общественный транспорт в Днепре — это удобно, комфортно и быстро!”

Проте у перші сто днів із рапортами, трамваями і тролейбусами у Філатова якось не склалося. На превеликий жаль для городян. Зокрема, з початку поточного року у місті з рейок зійшли кілька трамваїв. І це несе небезпеку для оточуючих: як власників транспортних засобів, так і пішоходів.

27 січня на мосту № 1 у Дніпрі трамвай зійшов із рейок і протаранив позашляховик. 29 січня на Кайдацькому мосту зійшов із рейок трамвай № 19. На щастя, обійшлося без постраждалих. 7 лютого трамвай зійшов із рейок на Старомостовій площі. Цього разу постраждала жінка, яка стояла на зупинці. 

У КП “Дніпровський електротранспорт” це пояснюють застарілістю трамвайних колій. Отже, для міста закуповують трамваї, яким майже немає на чому їздити, колійна мережа знаходиться в незадовільному стані. 

При цьому слід зазначити, що трамваї сходили з рейок і на центральному маршруті № 1, стан якого чи не найкращий у місті.

У поточному році у місті заплановано замінити понад 4,5 км полотна. На це у бюджеті (зі змінами) закладено щонайменше 100 млн гривень: на капремонт ділянки по вул. М. Руденко — Ульянова (до бульв. Батальону “Дніпро”), а також на капремонт 15 перехресть. 

Не вдалося Борису Філатову за минулу каденцію зробити давно обіцяний тролейбусний маршрут на житловий масив “Перемога-6”. У бюджеті громади на 2021 рік (зі змінами) заплановано 43 млн гривень на будівництво тролейбусної лінії для продовження тролейбусних маршрутів до пров. Добровольців, житловий масив “Перемога-6”.

Але 11 вересня 2020-го мер все-таки пообіцяв, що “найближчим часом” буде завершено реконструкцію стадіону імені Петра Лайка. Дійсно, коли у 2019 році уклали договір на реконструкцію стадіону, кінцевим терміном виконання робіт було зазначено кінець минулого року. 

Але ще у квітні 2020-го, тобто до заяви мера завершити роботи найближчим часом, Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міськради уклав із генпідрядником додаткову угоду, якою, серед іншого, було продовжено термін виконання робіт до кінця 2021 року. Тобто, коли мер давав перед виборами обіцянку про строки, найімовірніше, він знав, що до виборів не встигнуть. А в січні поточного року строк виконання робіт продовжили вже до кінця 2022 року.

В принципі, якщо дивитися в масштабах сторіччя, то навіть п’ять років можна вважати “найближчим часом”. 

У червні Борис Філатов, перебуваючи на огляді перебігу капітального ремонту однієї з амбулаторій, повідомив: “ремонт плануємо закінчити у вересні”. Проте у строки не вклалися і відкрили її пізніше. Зокрема, про відкриття вхідної групи амбулаторії після капітального ремонту Дніпровська міськрада повідомила у лютому 2021 року. 

Також міський голова у серпні минулого року обіцяв, що до кінця 2021-го вирішать “усі питання, пов’язані з тим, щоб довести нині існуючу Льодову арену до ідеального стану”. Почекаємо, звісно.

Деякі обіцянки міський голова давав і щодо вирішення питань, які озвучували йому мешканці безпосередньо під час зустрічей у розпал виборчої кампанії. 

Аппарат посчитал в том числе мои личные встречи с избирателями — это порядка 500 млн гривен. Это всё: от ремонтов жилого фонда заканчивая внутриквартальными дорогами. Мы на это должны изыскать средства, и мы их изыскиваем. Может быть, мы не все успеем сделать в этом году, но однозначно это сделаем в ближайшем обозримом будущем”, — сказав Борис Філатов в інтерв’ю програмі “Васильевский остров”. 

Відносно доріг одразу варто уточнити: якщо у рік виборів на ремонт доріг виділили 630 млн, то цьогоріч — лише 400 млн. Але Філатов каже, що "в цій каденції дещо змінилися пріоритети, і наголошує, що обіцяв виборцям більше уваги приділяти зеленим зонам”.

Конкретну програму кандидата у мери Філатова з обіцянками та часовими рамками у відкритому доступі знайти не вдалося. Проте відомо, з якою програмою йшла на вибори дніпровська міська організація партії “Пропозиція”, яка висувала у мери Бориса Філатова. У програмі — мінімум конкретики, без цифр та дат. 

Команда обіцяє займатися продовженням діджиталізації медичного простору, осучаснювати освітній процес, завершити будівництво метрополітену та сформувати сучасну інфраструктуру для громадського транспорту, велосипедистів, електромобілів тощо, модернізувати житлове господарство, навести лад у дворах та на вулицях, діджиталізувати управління містом. 

Та чи будуть кошти для виконання цих досить розмитих обіцянок, чи знайде мер 500 млн гривень на інфраструктурні проєкти, про які заявляв після зустрічей із виборцями?

Від профіциту до дефіциту

Бюджет громади на 2021 рік ухвалили в строк — ще у грудні, на рівні 14,3 млрд гривень, обсяг видатків — 13,6 млрд гривень. На перший погляд, є деякий запас на випадок, якщо наповнення міської скарбниці піде не за планом. 

У міськраді відразу зазначали, що бюджет спрямований насамперед на убезпечення захищених статей. Це дозволило закрити питання, пов’язані з нарахуванням зарплат і соціальних виплат. На реалізацію першочергових проєктів, пов’язаних із капітальними реконструкціями, заклали 2,3 млрд гривень — це так звані кошти розвитку. Але потім виявилося, що коштів на зазначені статті дуже не вистачає. 

На сесії наприкінці січня цього року міськрада залучила до бюджету розвитку ще 2,8 млрд гривень запозичень. Зокрема, у АТ “Альфа-Банк” запозичили 365 млн, у АТ “Державний ощадний банк” — 1,5 млрд, у АТ “Таскомбанк” — 400 млн, а у ПАТ АБ “Укргазбанк” — 560 млн гривень. 

Таким чином, бюджет розвитку збільшився до 5,1 млрд гривень, а загальний обсяг видатків бюджету — до 16,5 млрд. Тобто дефіцит бюджету склав 2,1 млрд. Тут потрібно сказати, що ковід і політика центру, що не справляється з епідемією, досить сильно обрізали всі місцеві бюджети. А останні “скромні” прохання президента до мерів про необхідність підтримати бізнес під час локдауну, що насувається, не несуть оптимізму місцевій владі по всій країні. Обіцяні Зеленським подвійні компенсації виглядають цинічною фантазією центру, який активно перекладає відповідальність за епідемію і пов’язані з нею економічні ризики на громади. І Дніпро тут не виняток.

Таким чином, станом на кінець лютого поточного року дефіцит бюджету Дніпра збільшився ще на 200 млн гривень. Загальний обсяг видатків складає 16,7 млрд. Ще до прохань президента Філатов бачив порятунок ситуації тільки у кредитуванні. Про що, власне, відкрито заявляв.

“Город — это большая корпорация. Всегда [города] кредитовали. Я просто очень хорошо знаю опыт Харькова, который, кстати, нам часто ставят в пример. Покойный Геннадий Адольфович, скажем так, вообще кредитов набрался как собака блох. В этом нет никаких проблем. Город является одним из самых, скажем так, кредитополучателей. И в состоянии обслуживать эти кредиты, и банки государственные идут нам навстречу, и я не вижу в этом никаких проблем”, — прокоментував ситуацію із залученням кредитів мер Дніпра. 

Тож коштів на виконання обіцянок у 2021 році теоретично має вистачити, але за рахунок кредитів, які треба буде віддавати. Геннадій Кернес дійсно залишив Харків із чималими сумами заборгованості, які потрібно віддавати за рахунок податків містян. Тому за умовами кредитів і за ефективністю використання цих коштів треба постійно стежити і мешканцям міст, і опозиційним депутатам.

Велика кадрова оптимізація

Про те, що в бюджеті не вистачає коштів, свідчить і велика оптимізація, що розгорнулася у перші сто днів правління Філатова.

Наприкінці січня депутати Дніпровської міськради ухвалили рішення про реорганізацію медичних закладів шляхом об’єднання. У департаменті охорони здоров’я міськради зазначили, що таким чином будуть створені великі, потужні медичні багатопрофільні об’єднання. Вони зможуть отримувати більше фінансування від Національної служби здоров’я України (НСЗУ), щоб “надавати медичні послуги пацієнтам Дніпра на високому рівні”.

“В такой стране, как Эстония, в которой тоже проживает порядка миллиона людей, у них всего одна больница вообще на всю страну. Большая, многопрофильная. Мы изучили очень предметно опыт [...]. Я понимаю, наши земляки волнуются, что сократят медперсонал. Это не так. В первую очередь мы будем сокращать админперсонал. Огромное количество больниц, везде главврач, везде медицинский директор, везде административно-хозяйственная часть, везде бухгалтерия”, — пояснив мер Дніпра в інтерв’ю передачі “Грані”. 

Цікаво, що у протоколі депутатської комісії з питань охорони здоров’я, яка погодила винесення проєктів рішень щодо об’єднання медзакладів на розгляд сесії, зазначено, що всі питання підтримані “одноголосно”. Хоча депутатка від ЄС Тетяна Ричкова та депутат від “Слуги народу” Юрій Скребець не підтримали проєкти рішень. Тобто проєкти рішень підтримала більшість членів комісії, але голосування не було одноголосним, як це зазначено у протоколі. Можливо, ці депутати вивчали інший досвід і все-таки прораховують ризики. Безумовно, пошук мером способів скоротити витрати, не втративши якості, заслуговує схвалення. Однак в умовах медичної реформи та децентралізації, які в силу хаотичної політики центральної влади досить сильно дисонують, потрібен серйозний експертний аналіз і розрахунок.

І якщо про об’єднання лікарень у місті говорили ще до місцевих виборів, то інформація про масове скорочення чиновників була більш несподіваною. На тій же сесії, на якій ухвалили рішення про оптимізацію медзакладів, Борис Філатов анонсував позачергову сесію. Та вже 10 лютого 2021 року депутатський корпус ухвалив рішення про скорочення чверті чиновників мерії — 655 штатних одиниць. А низку комунальних підприємств об’єднали між собою. Мер Дніпра наголосив: це вже другий етап оптимізації, і її продовжуватимуть.

Цікаво, що оптимізація передбачала і скорочення чисельності працівників КП “Дніпровська міська студія телебачення” на десять штатних одиниць. Але наступної сесії пункт про скорочення працівників зазначеного комунального підприємства прибрали. Дійсно, неправильно скорочувати людей, які повинні активно розповідати городянам про успіхи мера. Головне, правда, щоб успіхи були.

Не торкнулася оптимізація, судячи з усього, і головного “рупора” мера — КП “Організаційно-аналітична служба” Дніпровської міськради. Більше того, комунальне підприємство вже провело черговий тендер на висвітлення діяльності Дніпровської міської ради в інтернеті за 4,4 млн гривень. 

На сесії об’єднали міські адміністрації Індустріального і Самарського районів — тут утворюється Лівобережна адміністрація Дніпровської міської ради, а до Центральної адміністрації доєднали Чечелівську. Це теж призвело до скорочення чиновників райвиконкомів.

24 лютого депутати ухвалили рішення про реорганізацію деяких дитячо-юнацьких спортивних шкіл. Зокрема, шість спортивних шкіл заплановано ліквідувати як юридичні особи та приєднати до інших спортивних шкіл. При реорганізації має бути збережений увесь тренерсько-викладацький склад та кількість вихованців. Реорганізація торкнеться лише адміністрації закладів.

За перші сто днів для депутатів міськради вдвічі зменшили депутатські фонди. Якщо за 2020 рік, а тоді переобирали міську раду, кожен депутат міг розподілити 4,3 млн гривень, то за 2021 рік зможе розподілити 2,3 млн. Але це все одно значно більше, ніж у Києві, де депутатські фонди зросли до 1 млн гривень.

Підсумовуючи, відзначимо, що умови для розвитку Дніпра за перші сто днів роботи Бориса Філатова тільки покращилися. Знову отримавши владу, в тому числі й завдяки доступу до бюджетних ресурсів, мер міста почав із впорядкування бюджету, у який центральна влада вже “запускала руку” в розпал епідемії минулоріч. Міська влада пішла шляхом кредитів і почала з непопулярної оптимізації комунальних закладів та підприємств. Це дозволить продовжити заплановані капітальні реконструкції та ремонти у місті, а також має сприяти виконанню більшості обіцянок, даних мером під час виборчої кампанії. Якщо сам мер, звичайно, поставив перед собою такі цілі.

Рух ЧЕСНО для спецпроєкту з ZN.UA “100 днів роботи мера” також проаналізував, як виконували обіцянки мер Києва Віталій Кличко, мер Херсона Ігор Колихаєв та мер Франківська Руслан Марцинків.

 

Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал “ЧЕСНО”

Приєднуйтесь до нашої сторінки у Facebook!

 

Читайте також:

Що вдалося зробити Руслану Марцінківу і монобільшості “Свободи” за перші 100 днів

Що вдалося зробити Кличку та його команді за 100 днів для киян?

Що вдалося зробити Ігорю Колихаєву та його команді за 100 днів для херсонців