Пріоритет номер один — бюджетна “гречка”. Київрада затвердила по 1 000 000 на депутатські фонди

Депутати Київради внесли з голосу до порядку денного сесії питання депутатських фондів, це сталося 14 грудня. Суму, якою відтепер зможе розпоряджатися депутат, збільшили до мільйона гривень. Всього депутатів Київради 120.

Якщо раніше фонд столичного депутата був дещо більший за 600 тис. гривень, то з 2021 по 2025 рік сума зрівнялася з депутатськими фондами Запоріжжя. Але депутатський корпус своїм рішенням може змінити її на будь-якому засіданні.

Депутатські фонди є бюджетною “гречкою”. І минулого року, коли відбулися парламентські вибори, 56% коштів використали на матеріальну допомогу виборцям-киянам. Цьогоріч за перших десять місяців майже 30 млн пішло на грошову допомогу населенню. Це готівка, яку виборці отримують у приймальнях депутатів, чимало з яких балотувалися повторно.

До прикладу, “єднівець” Роман Ярошенко у 2020 році став рекордсменом. Він зумів надати матдопомогу 1110 громадянам на суму понад 550 тис. гривень, це приблизно по 500 гривень в одні руки. Як повідомляв Рух ЧЕСНО, ціна одного голосу на місцевих виборах була від 500 до 1500 грн.

Примітно і те, що Ярошенко — єдиний зі 120 депутатів, хто не витратив ані копійки за іншими дозволеними статтями витрат, як-от освіта, медицина, ЖКГ.

2020 року Ярошенка обрано вдруге. Згідно з даними ЦВК, за нього віддали голоси 1992 виборці.

Не виключено, що спрацювали 500 гривень легітимного підкупу.

Сесія Київради, яка відбулася 14 грудня, стала для киян несподіванкою. Анонс опублікували лише напередодні недільного вечора. Із сьогодні на затра, як правило, призначають позачергові бюджетні сесії.

У порядку денному значилося лише два питання — порядок затвердження рішень про річний бюджет міста та затвердження програми соціально-економічного розвитку на 2021–2023 роки. Але цей порядок денний можна було доповнити, якщо є нагальні питання. Таким невідкладним питанням стало виділення з бюджету коштів на депутатські фонди. Саме вони дають політикам додаткові бюджетні ресурси для гречкосійства в округах.

На погоджувальній раді перед засіданням голови фракцій обговорили внесення до порядку денного проєкту рішення “Про затвердження Програми вирішення депутатами соціально-економічних проблем, виконання передвиборчих програм та доручень виборців на 2021–2025 роки” в порядку невідкладності. 

Голова бюджетної комісії Андрій Вітренко від “Слуги народу” подав обґрунтування необхідності включення цього питання.

“Невідкладність викликана тим, що станом на 14 грудня 2020 року випущено понад 50 розпоряджень заступника міського голови — секретаря Київради щодо утворення депутатських приймалень (фінансування яких відбувається за рахунок депфондів — прим. ред.)”, — йдеться у поясненнях.

Насправді ж левову частку цих коштів витрачають на облаштування дитячих майданчиків, заміну вікон, фарбування стін у під’їздах будинків або так звану матеріальну допомогу тим, хто цього потребує. Зазвичай депутати подають це виборцям як власну заслугу чи благодійність, хоча зроблено це все коштом платників податків.

Голова комісії доповів, що станом на 31 жовтня 2020 року депфонди були використані лише на 85%, а у попередні роки показники сягали 95%. Зауважимо, що саме в ці два роки відбулися парламентські та місцеві вибори. За словами Вітренка, такий високий рівень витрат свідчить про доцільність програми. Політик не аналізує суть бюджетних витрат, а, спираючись лише на показники використання, наголошує, що вона, на його думку, є ефективною та необхідною.

Екссекретар Київради Володимир Прокопів торік наголошував у коментарі Руху ЧЕСНО, що депутатські фонди є радянськими рудиментами і це треба змінювати:

“Депутат не має підміняти собою роботу соцслужб. Але бувають випадки, коли дійсно людина не може отримати допомогу в соцзахисті”.

На засіданні Київради Прокопів поцікавився у Вітренка, чи бачить голова бюджетної комісії механізм виконання цієї програми у повному обсязі, враховуючи, що вона була виконана лише на 85%. Вітренко відповів ствердно і зазначив, що для цього потрібно подати необхідні заяви до секретаріату комісії.

Але насправді залишкові кошти отримають не всі 120 депутатів, адже обрані вперше ще не мають приймалень, які функціонують через громадські організації, які і є розпорядниками коштів.

Наразі у більшості випадків кошти для фондів передбачаються не завдяки надлишку в бюджеті, а через політичні амбіції депутатів, які переважно маркують їх як власні досягнення. Якби не розпорошені депутатські фонди, міський бюджет подекуди міг би реалізувати такі проєкти, як побудова нової школи, амбулаторії чи спортивного стадіону.

Дуже слушне запитання поставив доповідачеві депутат від “Голосу” Тарас Козак — щодо показників ефективності.

“Одним з показників ефективності є показник використання коштів на ту чи іншу програму, а другим показником я вважаю розподіл видатків цієї програми. Якщо проаналізувати, то значна частина коштів (з депутатських фондів — прим. ЧЕСНО) використана на питання житлово-комунального господарства, на освіту та на охорону здоров’я. І вважаю, що в такі важкі часи і пандемію ці напрями є абсолютно ефективними та доречними”, — відповідає голова бюджетної комісії Вітренко.

Варто зауважити, що все те, на що зараз витрачаються кошти фондів, мало би бути враховано в окремих вузьконаправлених цільових програмах фінансування, які затверджує Київрада. Матеріальну допомогу надають через уже існуючу програму “Турбота”, і це теж за рахунок бюджету, але так виборці не сприйматимуть її як благо, отримане від депутата.

Самостійно депутати від своїх фондів не відмовляться, бо їм вигідно мати серйозні переваги перед конкурентами на виборах. Рух ЧЕСНО проаналізував, що саме чинним депутатам, які мають доступ до бюджетних ресурсів, значно легше вигравати вибори. Заборонити бюджетне гречкосійство необхідно на законодавчому рівні. Для цього парламентарі мають внести зміни до законодавства.

Зрештою рішення було прийнято 106 голосами, утримались та не голосували десять депутатів. 

Утрималися лише п’ятеро депутатів з “Голосу”, хоча ще троє представників цієї політсили проголосували за. І п’ятеро депутатів не брали участі в голосуванні.

Нагадаємо, раніше Рух ЧЕСНО проаналізував, кого обрали кияни та як сформували постійні комісії у Київраді.

Також Рух ЧЕСНО писав, чи спрацювала гендерна квота. Окремо проаналізували програми політичних сил, які вели провідних кандидатів у мери. Тепер їхні фракції мають працювати над виконанням цих програм.