Де і чому облради воюють з головами ОДА Зеленського? (оновлено)

Фото: Де і чому облради воюють з головами ОДА Зеленського? (оновлено)

 Рух ЧЕСНО проаналізував жорсткі опозиції та неприродні коаліції у регіонах.

Конфлікт між облрадою і головою облдержадміністрації закладений у природі формування цих органів влади і повноваженнях, які надає радам та адміністраціям закон. Так, якщо у місті є міська рада і мер, який поєднує головування у раді і у виконавчому комітеті, то обласна рада існує окремо і сама обирає голову, а голову виконавчої гілки влади, ОДА, призначає президент. 

Контроль обласної ради та обласних адміністрацій перед парламентськими виборами — це стратегічне питання для кожної партії. Саме в руках голови ОДА та облради зосереджені адміністративні та фінансові ресурси, які забезпечують просування своїх кандидатів у народні депутати чи кандидатів у президенти.

Але деякі коаліції на місцях доводять, що національна політика на місцеву не впливає, і партнерами можуть бути “Слуга народу” та “Європейська солідарність” або “Європейська солідарність” та ОПЗЖ. Є випадки, коли фракція партії центральної влади взагалі розколюється, як у Чернівецькій області.

У деяких областях на фоні слабкої позиції представника президентської вертикалі виникають прямі конфлікти між ОДА та облрадами. Десь президент змінює голів адміністрацій, десь — ні, посилюючи подальше протистояння із місцевими елітами.

Все це відбувається на фоні завершення децентралізаційних процесів, результатом яких має стати поява інституту префектів (законопроєкт № 4298 про МДА готовий до другого читання), які у першу чергу повинні виконувати функцію нагляду за рішеннями рад, не втручаючись у виконавчу вертикаль.

Рух ЧЕСНО з’ясовував, в якій області зараз найгостріші конфлікти між головою ОДА та обласною радою і в який ґрунт, в разі прийняття вищезгаданого закону, центр буде впроваджувати нову інституцію нагляду.

“Слугам народу” вдалося отримати голів 12 областей — очевидно, партія центральної влади доклала чимало зусиль для формування більшості.

Отримати контроль над облрадою і пролобіювати свого голову партії влади було нелегко. Але навіть передбачене законом таємне голосування, як показала практика, може бути підконтрольним. Так, у Київській обласній раді “слуги народу”, щоб дотиснути обрання голови облради, контролювали таємне голосування. Для того, щоб забезпечити результат, на сесію облради приїхали навіть народні депутати, зокрема і тогочасний очільник обласного осередку партії Олександр Дубінський.

Перемогу “слузі народу” Олександру Склярову забезпечили, по суті, мінімальною кількістю голосів. Але після того, як Дубінський залишив лави фракції, Склярова посунули свої ж, посадивши у крісло глави “слугу” іншої коаліції Наталію Гунько. Так на зміну ОПЗЖ та “Батьківщині” прийшли ЄС та “За майбутнє”. 

Але боротьба за головування в облраді точилася не лише на Київщині. 

Де “Слуга народу” в опозиції

“Слуги народу” отримали перші місця на виборах до облради, як і ЄС, лише у чотирьох областях. Вони чітко заявили про свою опозиційність у чотирьох облрадах: Івано-Франківській, Рівненській, Хмельницькій та Черкаській. А от у Львівській, незважаючи на заявлену опозиційність, деякі їхні дії свідчать про протилежне.

Волинська область — одна з тих, де місцеві “слуги” вступили у змову з партією “За майбутнє”, скажімо так, не на користь президента. Тут головою є представник “За майбутнє” Григорій Недопад. І його перемога у таємному голосуванні є, по суті, безапеляційною — за проголосував 61 депутат із 64, в тому числі й депутати від партії “Слуга народу”. Він був єдиним кандидатом на цю посаду. 

Та у коментарі Руху ЧЕСНО у фракції “слуг” зазначили, що працюють ситуативно і не перебувають у коаліції чи опозиції. Але голосування за голову Рух ЧЕСНО маркує як коаліційну природу домовленостей.

З огляду на те, що у місцевому осередку СН такі сильні позиції “За майбутнє” (схоже, Палиця купив франшизу у “слуг”), закономірним є те, що між облрадою і головою ОДА, якого призначив Володимир Зеленський, виник конфлікт. 

У грудні 2020 року депутати висловили недовіру голові адміністрації Юрію Погуляйку. Рішення облрада відправила до Офісу президента. Погуляйко подав позов до Волинського окружного адмінсуду. Примітно, що за недовіру голові ОДА голосували 49 депутатів. А це більше, ніж необхідні ⅔ від складу ради. Про це йдеться у статті 9 ЗУ “Про місцеві державні адміністрації”. Очевидно, що місцеві еліти відторгнули “донецького” Погуляйка.

У ситуації на Волині президент вирішив дочекатися рішення суду за позовом Погуляйка. Про це Руху ЧЕСНО повідомили в Офісі президента у відповідь на офіційний запит. У першій інстанції він виграв суд, а точніше, суд скасував два із чотирьох пунктів рішення, проте саме “недовіру” залишили в силі. Облрада подала апеляцію. Разом з цим повідомив, що на рішення про скасовані пункти було подано апеляцію. Погуляйко продовжує працювати. 

В цей же час у парламенті раніше поступлива група Ігоря Палиці “За майбутнє” голосує далеко не в унісон зі “Слугою народу”. 

За президентства Петра Порошенка аналогічні ситуації з головами адміністрацій виникали щонайменше двічі. Такі випадки траплялися і раніше. Так, за посаду голови Харківської ОДА у 2007 році судився чинний міністр МВС Арсен Аваков. 

Читати також: 7 років Авакова: що він сказав про Порошенка, Зеленського та свою відставку

Його усунули з посади більше ніж двома третинами голосів. Але він виграв позов у Верховному суді. Колегія суддів дійшла висновку, що голосування щодо питання недовіри без обговорення було порушенням процедури і відсутність обговорення могла вплинути на рішення депутатів.

Порівняно із Волинню позиція команди Зеленського у Хмельницькій обласній раді була і залишається опозиційною. Тут “слуги” висували свого кандидата на посаду голови облради. Між собою змагалися кандидатки від партії центральної влади та “За майбутнє”. “Слуга народу” Оксана Бочкарьова програла Віолетті Лабазюк лише кілька голосів. Повноваження Лабазюк призупинили рішенням суду, але вже наприкінці 2019 року вона була поновлена на посаді. До коаліції із “За майбутнє” увійшли “Команда Симчишина” та “Європейська солідарність”. На початку грудня Зеленський призначив нового голову ОДА. Ним став бізнесмен Сергій Гамалій.

На Рівненщині головою став депутат від “Європейської солідарності” Сергій Кондрачук. Його обрали 35 із 64 депутатів (майже мінімальна перевага у три голоси). Під час голосування представників фракцій “Батьківщини”, “Слуги народу” та “Сили і честі” залишили сесійне засідання. Вивести депутатів із зали під час голосування — один зі способів контролю таємного голосування. Так голови фракцій можуть бути впевнені, що їхні депутати не дали голосів за кадрове питання, яке їм політично невигідне.

Тут Зеленський не змінював голову ОДА. Під час сесії облради 14 травня депутати оголосили, що планують висловити недовіру голові ОДА Віталію Ковалю.

А от у Черкаській обласній раді “слуги” в опозиції разом із партією “За майбутнє”. За головування в облраді змагалися представник “Слуги народу” Микола Кондрацький та представник місцевої партії “Черкащани” Анатолій Підгорний. ЄС, “Черкащани”, “Батьківщина” та ОПЗЖ підтримали Підгорного.

Маючи слабкий вплив у регіоні, наприкінці січня 2021 року Зеленський призначив новим головою ОДА колишнього шоумена Олександра Скічка, який родом з Черкас. Одразу після призначення Скічко заявив, що сподівається на конструктивну роботу та примирення з мером, міськрадою та облрадою. І вже згодом вони разом з головою облради вітали медиків та відкривали різні заходи. Схоже, що домовилися.

На Івано-Франківщині головою облради втретє став “свободівець” Олександр Сич. Наприкінці минулого року Зеленський представив нового голову ОДА — Андрія Бойчука. Певним поворотом у стосунках між ОДА та облрадою можуть стати вибори у 87-му окрузі, де Бойчук піарив Вірастюка. Івано-Франківська обласна рада 55 голосами за підтримала звернення до Києва з вимогою провести перевибори. Голова ОДА цю битву програв і заявив, що звернення не є позицією всіх обласних депутатів. 

У Львівській облраді “слуги” офіційно перебувають в опозиції до більшості. Однак на початку цієї каденції львівські ЗМІ писали про коаліцію “Слуги народу” та ЄС. Тут головою облради стала представниця ЄС Ірина Гримак, що у минулій каденції була заступницею голови. Її підтримав 61 депутат і лише 13 утрималися. Першим заступником обрали представника “Батьківщини” Євгена Гірника, а заступником — представника “слуг” Юрія Холода.

Варто наголосити, що львівські “слуги” часто підтримують голосування більшості. Але голова фракції “Слуга народу” у Львівській облраді Максим Козицький у коментарі Руху ЧЕСНО зазначив, що “фракція перебуває в опозиції до більшості в обласній раді і голосує, тільки коли виносяться питання, які є позитивом для регіону”. Залишається сподіватися, що депутати тлумачать поняття “позитив” на користь регіону, а не власної кишені.

У Чернівецькій обласній раді взагалі відбувся розкол фракції “Слуги народу”. Представник “слуг” Микола Гуйтор став першим заступником голови. А головою обрали представника Аграрної партії. Цікаво, що тут у коаліції перебувають “Європейська солідарність” та ОПЗЖ.

Примітно, що у трьох облрадах — Хмельницькій, Черкаській та Івано-Франківській, де партія “Слуга народу” перебуває в опозиції, після місцевих виборів були змінені голови ОДА. Причини можуть бути різні. Як бажання президента покарати голову ОДА, який не впорався із завданнями під час виборчої кампанії, так і прагнення дійти консенсусу з місцевими елітами. У Рівненській облраді боротьба команди Зеленського не увінчалася успіхом — назріває серйозний конфлікт між облрадою та ОДА, що може мати наслідком поступку з боку Банкової і також заміну голови облдержадміністрації.

Таким чином, ті самі партії можуть бути в опозиції і в коаліції у різних областях України. Це говорить про відсутність боротьби ідеологій партій і про те, що на місцях відбуваються домовленості між окремими бізнес-групами за розподіл ресурсів і впливу.


Де “слуги” в коаліції?

У трьох облрадах вони увійшли в коаліцію та підтримали голову облради — представника іншої партії.

Це Тернопільська, Полтавська і Вінницька області.

На Тернопільщині головою облради знову став “свободівець”. До слова, тут, як і на Івано-Франківщині, на місцевих виборах лідирує ВО “Свобода”. Така тенденція зберігається кілька каденцій поспіль.

У Тернопільській облраді 38 депутатів з 62 підтримали кандидата на посаду голови Михайла Головка (двічі до того був нардепом від Тернопільщини — 164-й округ). Незважаючи на протиріччя в інших областях, “слуги” увійшли до коаліції партій “Свобода”, “За майбутнє” і “Довіра”. Опозиційними залишилися “Батьківщина” та “Європейська солідарність”, яких виборці на Тернопільщині підтримали найбільше. 

На Вінниччині “слуги” підтримали кандидата на посаду голови облради — представника “Української стратегії Гройсмана”, яка взяла найбільше мандатів у раді. В коментарі Руху ЧЕСНО очільниця фракції “Слуги народу" Тетяна Каменщук зазначила, що фракція не є опозиційною чи коаліційною. А голову підтримали тому, що хотіли, аби рада злагоджено розпочала роботу. Рух ЧЕСНО вважає одним із маркерів підтримку голови облради на користь коаліції.

Перебування в коаліції може гарантувати команді Зеленського підтримку на місцях та порозуміння між облрадою та ОДА. Однак у радах, де їхня фракція невелика, голос “слуг” може не мати значення.

Читати також: Вибори-2020: у кого з парламентських партій найуспішніша кампанія

Конфлікти між гілками влади на рівні областей непоодинокі і зумовлені недосконалим законодавством та незавершеністю децентралізації влади в Україні. Неодноразово депутати обласних та районних рад висловлювали недовіру головам райдержадміністрацій та облдержадміністрацій. Однак президенти не завжди звільняли голів ОДА, 

У коментарі Руху ЧЕСНО експерт із політики та місцевого розвитку Олександр Солонтай пояснює, що відповідно до чинного закону президент дійсно зобов’язаний звільнити голову ОДА, якщо за його відставку проголосувало ⅔ депутатів. Але система управління на рівні регіонів досі не збалансована. Голови ОДА формують виконавчу владу і мають функції контролю, що не відповідає Європейській хартії про місцеве самоврядування. В ході децентралізації система влади на цьому рівні теж буде змінена: повноваження голови ОДА будуть розділені, голова ОДА / префект здійснюватиме контроль за рішеннями ради з боку держави, а обласна рада буде формувати і очолювати виконавчу владу.

У парламенті готовий до другого читання законопроєкт № 4298 про внесення змін до ЗУ “Про місцеві державні адміністрації”. Але цим реформа не завершиться. Кабінет міністрів повинен ухвалити рішення про затвердження інституту префектів, а для цього потрібно внести зміни до Конституції.