Боротьба за державність: як в 90-х відновлювали незалежність України

Фото: Боротьба за державність: як в 90-х відновлювали незалежність України

Шлях до відновлення української незалежності був доволі тривалим. Те, що ми здобули державність легко — це фейк.

Наші дисиденти, які пройшли табори, на початку 90-х розгорнули дуже потужну інформаційну кампанію, щоб українці підтримали Акт проголошення незалежності. Ось таку листівку видала Тернопільська крайова рада.

 В еру, коли ще не було інтернету, а телебачення не було настільки розвинутим, проукраїнські політики та активісти робили якісну польову роботу.

До інформаційної кампанії напередодні референдуму долучилася низка організацій, в тому числі Студентське братство.

Коли в 1991 році готували український референдум, учасник Руху Борис Вжесневський та канадські активісти розпочали інформаційну кампанію на сході України. У Києві була організована підпільна друкарня, звідки потягами розвозили мільйони інформаційних листівок “Актив волі” та тисячі афіш. 

Націлені ці афіші були на різні аудиторії. На цій листівці зображені українці, які з усієї країни вимітають дух рашистської імперії. Листівка закликає приходити на референдум і підтримати відновлення незалежності. Крім того, тут є просвітницька інформація про те, як політика СРСР шкодить екології, а це позначається на здоров’ї людей. 

Листівка “Активу волі”, яка дискредитує газету “Правда”, що присипляла людей пропагандою. Закликає громадян іти на референдум і підтримати відновлення незалежності. Спрямована на російськомовну аудиторію.

Перебування з росією в одному союзі прирівнювали до танців з вампіром.

Низка листівок були російськомовними, щоб залучити до голосування східні і південні регіони України.

Одеська листівка створена із притаманним цьому регіону гумором. 

А це рухівська листівка, яка попереджала, що буде з Кримом, якщо на цій території не блокувати антидержавну діяльність, не визнавати меджліс. Детальніше про те, як рашистські спецслужби діяли на нашому півострові, читайте в дослідженні Руху ЧЕСНО “Спецоперація “Крим”.

Деякі листівки поширювали карикатури або анекдоти, аби через гумор донести до більшої кількості українців інформацію про загрозу з боку росії, яку традиційно, як і СРСР або росію, порівнювали з ведмедем.

На противагу Леоніду Кравчуку балотувався представник Народного Руху України В'ячеслав Чорновіл. Але, на жаль, виборці зробили свій вибір на користь Кравчука. Рух ЧЕСНО постійно наголошує на тому, як важливо брати участь у виборах і робити поінформований вибір.

Тоді дисиденти не обрали єдиного кандидата. Левко Лук’яненко це пояснював так: 

“По-перше, безплатне транспортування – і на літаку, і на поїзді. По-друге, кожний мав телекореспондента, який їздив, фотографував і відправляв у Київ. Це попадало на телевізію і всю Україну. Я використав цей період на всю котушку, щоб донести націоналістичну ідею. Об'їздив усі області. Майже кожен виступ закінчував словами "Ваша справа, за якого президента голосувати, але молю: проголосуйте за незалежність України”.

Проукраїнським політикам вдалося переконати виборців підтримати відновлення державності України, але навіть сумарно Чорновіл та Лук’яненко не змогли отримати більше голосів, ніж Леонід Кравчук.

Після перших виборів президента розпочалася боротьба і за місця у парламенті. Комуністи ще довго трималися у Верховній Раді і користувалися своїм статусом “золотої акції”.

У перших скликаннях парламенту найпотужнішою і проукраїнською партією був Український народний рух. Найбільшої підтримки Рух досягнув 1998 року. За рік до того, як не стало Чорновола. Тоді партія набрала дещо менше 10% і подолала 5% бар’єр навіть в Криму, де Чорновіл співпрацював з кримськими татарами.

Після Помаранчевої Революції Кравчук був в одному політичному проєкті “Не так!” із зрадником Віктором Медведчуком та ще кількома чинними народними депутатами від ОПЗЖ - Юрій Бойком та Нестором Шуфричем. Очевидно, що це був один з політичних проєктів рашистських спецслужб.

За кордоном українська діаспора теж працювала для того, щоб підтримати своїх ідеологічних однодумців. Так вийшла марка “Борець за права людини в Україні — В'ячеслав Чорновіл”. Її видало Товариство приятелів української капели бандуристів ім Т. Шевченка у Детройті.

Для виставки інфоспротив Рух ЧЕСНО підготував окремо підбірку марок із Підпільної та Таборової пошти, Пошти Майдану та Укрпошти для вуличної виставки “Інфоспротив”.

Ця виставка мандрує Україною, також її можна переглянути онлайн. Рух ЧЕСНО зібрав кращі зразки інформаційного спротиву, які створили українські музиканти, а також підібрав серію експонатів “Бий окупанта”

Окрім листівок, інформаційний спротив, як уже писав Рух ЧЕСНО, проявив себе на марках, бордах, муралах і графіті. Більше зразків інформаційного спротиву можна побачити в Музеї агітації Руху ЧЕСНО, зокрема на виставці “Інформаційний фронт”. Свої експонати можна надсилати, заповнивши нашу форму.

В онлайн-музеї агітації також працює виставка “Проросійська партіє, йди нах*й!”. Тут зібрано експонати агітації та пропаганди проросійських партій, які вже заборонені у судовому порядку.

Ірина Федорів для
"Історичної правди"


[[ action.title ]]

[[ action.description ]]

[[ action.button ]]