Фонд відбудови — політичне рішення кожної фракції: Комітет євроінтеграції обговорив Угоду між Україною та США

“Бурхлива дискусія, яка точилася довкола фонду два з половиною місяці, створила емоційне тло для дискусії. Важливо максимально раціонально проговорити цю угоду та інші елементи побудови фонду, забезпечити максимальну прозорість, різні чутки створили додаткові хвилі непорозумінь, — наголосив Тарас Качка. — Дуже багато людей грають, я вже заплутався, хто грає політично проти, хто за цю угоду. Наше завдання пояснити її зміст, що вона зараз збалансована, щоб дати можливість вам прийняти рішення максимально тверезо і спокійно”.

Він пояснив, що фонд отримуватиме внески з обох сторін, зокрема, США можуть зарахувати військову допомогу як внесок, а Україна спрямує 50% рентних платежів від ліцензій на видобуток рідкоземельних ресурсів, нафти і газу, які будуть видані після створення фонду.

За словами Тараса Качки, робота з американськими колегами відбувалася у скорочені строки й доволі емоційній атмосфері. Через що не вдалося отримати всеосяжну угоду про економічну співпрацю, однак вона встановлює чіткі юридичні рамки взаємодії між корпорацією DFC (США) та Агенцією з розвитку державно-приватного партнерства (Україна). Крім того, фонд отримає податкові пільги, обмеження на конвертацію коштів у долари в умовах воєнного стану визначатиме Національний банк України. Також, за його словами, Кабмін вже подав зміни до Бюджетного кодексу для імплементації цих норм.

Читайте також: Невчасне ухвалення закону обійшлося Україні у півмільярда євро

Іванна Климпуш-Цинцадзе висловила занепокоєння щодо:

• пріоритетності угоди над українським законодавством;

• відсутності зобов’язань з боку США, оформлених у їхній внутрішній правовій системі;

• відсутності механізму судового вирішення спорів.

“Уряд зобов’язується на 10 років звільнити фонд від податків та зборів, а США лише висловлює сподівання, що не застосовуватиме тарифи”, — зауважила вона.

Тарас Качка пояснив, що норма по тарифах максимально гнучка та дипломатична. Адже для роботи фонду потрібна широка рамка по економічній угоді, зокрема і обговорення тарифів, які зараз застосовує адміністрація президента США Дональда Трампа. Однак інші зобов'язання для української сторони були більш важливими і норму сформулювали мʼякіше з огляду на динаміку переговорів.

Тарас Качка також звернув увагу, що питання євроінтеграції України в угоді враховано, а у разі виникнення спорів сторони проведуть консультації для їхнього вирішення.

“Консультації це рідкісний виняток, можуть завершитись тим, що ми звернемось до ЄС, що нам потрібен якийсь виняток для фонду. Але базовий підхід — фонд буде діяти у відповідності до вимог ЄС. А прийняття вимог ЄС робить їх національними вимогами”, — пояснив він.

Крім того, на засіданні обговорили безпекову угоду між Україною та США. Тарас Качка зазначив, що це питання наразі є політичним, а безпековий трек із США працює належним чином. Угода про інвестиційний фонд, на його переконання, не є замінником безпекової угоди, але є важливою складовою для інших напрямів роботи.

Під час голосування за рішення комітету щодо ратифікації цієї угоди Іванна Климпуш-Цинцадзе відмовилася брати в ньому участь, аргументуючи позицію тим, що це буде політичним рішенням кожної політичної фракції.

Головним комітетом щодо цієї угоди визначено Комітет із закордонних справ та міжпарламентського співробітництва, який у вівторок, 6 травня, підтримав законопроєкт про ратифікацію Угоди про надра. Зустріч організували, щоб відповісти на питання народних депутатів щодо угоди, за ратифікацію якої мають голосувати 8 травня. Проте цей комітет не має каналу на YouTube, де транслює відео своїх засідань і те, що відбувається на засіданні можна дізнатись лише зі стенограми та аудіозаписів засідання.

Читайте також: Довіра через відкритість: рейтинг прозорості комітетів ВРУ

Як повідомив народний депутат Ярослав Железняк, зранку 7 травня Комітет з питань міжнародної політики змінив своє рішення, включивши пропозицію фракції “Батьківщина”, та додав  до тексту “На момент голосування депутати не бачили текст двох інших Угод, тому не несуть за них відповідальність”.

“На що це впливає? Ні на що. Цитую МЗС “воно не містить ніяких нормотворчих функцій”. На відповідність депутатів теж. Чисто дає можливість більше зібрати голоси, зокрема “Батьківщини”. В кінці Сибіга (Андрій Сибіга, міністр закордонних справ – ред.) чесно сказав: “я вже заплутався, про який текст і заяви ми говоримо”, — написав Ярослав Железняк.