Від повернення Христенка до вироку Азарову: ключові справи проти нацбезпеки за 2025 рік

Повернення до України

Цього року відбувся один із перших випадків повернення до України позафракційного нардепа-втікача, а в минулому обранця від ОПЗЖ Федора Христенка. За даними ZN.UA, депутата повернули за політичною домовленістю, а не використали міжнародну процедуру екстрадиції. Влітку Христенку оголосили підозру в державній зраді та зловживанні впливом. За даними слідства, нардеп був агентом ФСБ РФ за часів експрезидента Віктора Януковича та, як стверджують правоохоронці, відповідав за посилення російського впливу на Національне антикорупційне бюро України. Після початку повномасштабного вторгнення нардеп виїхав за кордон. 

Примітно, що Христенка передали СБУ з Об'єднаних Арабських Еміратів та затримали в Україні вже восени, після майже трьох місяців з часу отримання підозри. Тоді як, наприклад, процес екстрадиції з Великої Британії щодо ексмажоритарника від “Слуги народу”, а нині члена групи “Відновлення України” Артема Дмитрука триває з 2024 року. У грудні суд затвердив угоду про визнання вини Христенка. Засідання відбулося в закритому режимі. Наразі угоду не оприлюднюють з  міркувань безпеки.

Рух ЧЕСНО аналізував, що найбільше нардепів-втікачів з колишньої фракції ОПЗЖ, позафракційних та екснардепів від “Слуги народу”. Частина цих депутатів має підозри в державній зраді. Також 15 народних депутатів поточного скликання отримали офіційні підозри в правопорушеннях проти національної безпеки.

Читайте також: Нардеп Федір Христенко: топовий прогульник у парламенті й агент ФСБ?

Крім того, у 2025 році проросійського політолога та блогера Кирила Молчанова затримали в Польщі та передали до України. Він фігурував на каналах колишнього нардепа від партії ОПЗЖ Віктора Медведчука та займався піаром проросійських політиків. До того ж у 2022 році Молчанов виїхав у Росію та був залучений до підсанкційного медійного проєкту Медведчука “Другая Украина” та “Голос Європи” (Voice of Europe).

Читайте також: Поплічник Шарія, Мураєва та Медведчука. Що відомо про проросійського “політексперта” Молчанова

Фігуранту оголосили підозру щодо виправдання збройної агресії Росії проти України. Восени справу Молчанова передали до суду. Рух ЧЕСНО спостерігатиме за ходом та судовим розглядом подібних справ.

Вирок чи виправдання?

Цього року на регіональному рівні був випадок, коли очільнику громади винесли виправдувальний вирок. Йдеться про голову Середино-Будської громади (Сумська область) Олександра Гена. Суд визнав його невинуватим у вчиненні державної зради. В рішенні зазначено, що сторона обвинувачення не довела наявності складу правопорушення в діях Гена. Також його випустили з-під варти.

Тим часом щонайменше 18 голів громад мають відкриті провадження щодо правопорушень проти нацбезпеки. Восьмеро з них отримали обвинувальні вироки. Зазначимо, що селищний голова Старосалтівської громади Едуард Коновалов оскаржує це рішення в апеляції, розгляд справи триває.

Читайте також: Справа проти нацбезпеки: хто з голів громад отримав вирок, а кого виправдали?

У 2025 році довгоочікуваним було винесення обвинувального вироку колишньому прем'єр-міністру України Миколі Азарову, щоправда заочно. Фігурант має підозру за п'ятьма статтями Кримінального кодексу України, зокрема в держзраді, виправданні збройної агресії РФ проти України, посяганні на територіальну цілісність. Йому призначили покарання у вигляді 15 років позбавлення волі.

За даними слідства, Азаров роками співпрацював із російськими спецслужбами, щоб проводити підривну діяльність в інтересах РФ. Також експрем'єр-міністр регулярно поширював антиукраїнські наративи в соцмережах і в ефірах на телебаченні. А підготовкою публікацій займалася помічниця Азарова – ексчиновниця однієї з райадміністрацій Києва. За інформацією з повідомлення про підозру, ймовірно йдеться про Олену Хохлову.

Зрушення та “білі плями” законодавства

У цьому році Верховна Рада ухвалила кілька ініціатив щодо посилення державної політики та відповідальності у сфері національної безпеки. Зокрема йдеться про законопроєкт № 10355, який обмежує розмір пенсії для засуджених за правопорушення проти основ нацбезпеки. Тож під час відбування покарання, вони отримуватимуть пенсію у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Закон також передбачає позбавлення права на “спеціальні” пенсії для держслужбовців, суддів, правоохоронців тощо.

Також парламент ухвалив законопроєкт № 11469, який доповнює підстави для втрати громадянства України. Закон передбачає, що особа може втратити громадянство, якщо/коли набере законної сили обвинувальний вирок суду за вчинення злочину проти основ національної безпеки України, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку тощо. 

Поза тим нещодавно указом президента проросійського спортсмена Сергія Бубку позбавили виплат державних стипендій. Нагадаємо, у 2024 році Верховна Рада ухвалила законопроєкт щодо позбавлення зрадників та колаборантів держнагород. Тепер позбавлення державних нагород відбуватиметься не лише за обвинувальним вироком суду, а й на підставі рішення РНБО про застосування санкцій, введеного в дію указом президента. Рух ЧЕСНО неодноразово наголошував про важливість цього рішення.

Зазначимо, що згадані ініціативи накладають додаткову відповідальність за правопорушення у сфері нацбезпеки, однак законодавство ще потребує доопрацювання. 

Читайте також: Від підозри до вироку: як розглядають справи проти національної безпеки

Так на практиці існує проблема розмежування пунктів статей “держзрада” та “колабораційна діяльність”, що ускладнює юридичну визначеність. Буває, що трапляються випадки неспівмірності покарання і правопорушення. Окрім того, нерідко правопорушники встигають втекти за кордон чи на тимчасово окуповані території, таким чином розгляд справ за відсутності особи (“In absentia”) стає ускладненим. 

Зрештою, важливо, щоб розгляд справ проти національної безпеки був всебічним, а відповідне законодавство вдосконалювалось, враховуючи норми міжнародного гуманітарного права.