Бізнес зможе працювати без укриттів? Що пропонують у Раді

Фото: Бізнес зможе працювати без укриттів? Що пропонують у Раді

Парламентський комітет економічного розвитку одноголосно підтримав зміни до урядової постанови № 1092 щодо перегляду вимог облаштування укриттів для бізнесу. 

Народний депутат та ініціатор проєкту постанови № 16207 Ярослав Железняк зауважив, що в низці випадків бізнес, особливо малий, не може виконати вимоги з облаштування укриттів для того, щоб продовжувати роботу під час жовтого рівня повітряної тривоги.

Учасники засідання, яке Рух ЧЕСНО транслював у спецформаті #ЧЕСНОкомітети, зазначали, що встановлення укриття для низки малих підприємств фінансово недоступне, крім того, не визначені ані технічні характеристики захисних споруд, ані швидкі способи виділити земельну ділянку для них.

“Особливо це стосується ресторанів, малого підприємництва, МАФів — це неможливо. Вони не викопають підвали, не поставлять бетонні конструкції. Під час тривоги бізнес нічого не може зробити, крім вигнати людей на вулицю. Цю норму пропонуємо змінити”, — підкреслив Железняк.

Він додав, що робота під час жовтої повітряної тривоги є нормальною, адже дронові атаки стали системними та тривалими.

Проєкт постанови № 16207 передбачає, що:

  • підприємець та працівники самі вирішують, чи працювати під час “жовтої” тривоги;
  • кожен працівник сам оцінює загрозу й ухвалює рішення, чи йти в укриття, чи продовжити роботу;
  • бізнес має проінформувати клієнтів та працівників про розташування найближчого укриття, за аналогією з планом евакуації під час пожежі.

Читайте також: "Коли буде ціллю купол — ми не знаємо": депутати пропонують продовжувати засідання в укритті

Голова підкомітету взаємодії держави і бізнесу та інвестицій Ігор Марчук зазначив, що наразі 99% всіх підприємств України це мікро-, малий і середній бізнес, медіана прибутку яких на рівні 5%. Вартість укриття сягає двох мільйонів гривень, і бізнес таких коштів не має.

“Стагфляція, до якої ми йдемо, — одна з найскладніших економічних проблем. Падає економіка, а МВФ до кінця року прогнозує падіння ВВП на 0,5–0,6%, на 2027 рік інфляція — близько 12%. В таких умовах ще дотискати МСБ не зовсім правильне рішення”, — наголосив Ігор Марчук.

“Зараз укриття коштує два млн грн, влітку було менше за мільйон.Ціна росте, як курс біткоїна в найкращі часи. Скоро будуть черги перепродавати, тому що можливість виготовити укриття доволі обмежена. Мінекономіки працює, намагається почути бізнес і врегулювати ці проблеми”, — додав голова Нафтогазової асоціації України Ярослав Стародубченко.

Проте крім фінансових перепон для встановлення захисних споруд є і технічні. Голова підкомітету регуляторної політики Ганна Лічман наголосила на кросфункціональному характері проблеми та потребі системного підходу:

“Це питання безпекове. Не бізнесу, а систем держвлади й органів місцевого самоврядування щодо забезпечення безпеки громадянам і підприємцям”.

Вона зосередила увагу на тому, чи зможуть підприємці встановити укриття на земельній ділянці, адже для цього потрібно отримати відповідні дозволи, а земельні питання є одними з найскладніших в місцевому самоврядуванні. Крім того, захисні споруди повинні відповідати визначеним технічним характеристикам та мати сертифікати безпеки.

“За технічні рішення має нести відповідальність держава та ОМС”, — підкреслила голова підкомітету розвитку конкуренції та рівних умов для бізнесу Людмила Буймістер.

Також представник Національної ресторанної асоціації Тарас Ковальчук закликав ОМС створювати карти укриттів, а державу — виставляти чіткі характеристики безпечного простору.

Він зауважив, що попри заявлене відтермінування вимог щодо укриттів до 4 квітня 2027 року досі немає оновленої постанови, а отже строк до 4 грудня досі актуальний.

Ковальчук також закликав надати бізнесу напряму або через профільні асоціації доступ до безпекової системи моніторингу повітряного простору “Графіт”, щоб підприємці могли оцінювати рівень загрози та ухвалювати обґрунтовані рішення щодо продовження або призупинення роботи.

Зазначимо, що голова підкомітету промислової політики Муса Магомедов значну частину виступу говорив російською мовою, і жоден з учасників засідання не зробив йому зауваження.

Читайте також: “Язик” нардепів: чому українські політики далі рекламуються російською?

Раніше Рух ЧЕСНО писав про пільгове розмитнення на авто для ветеранів, а також про 25 законопроєктів щодо цього питання, які зависли в Раді.
 

[[ action.title ]]

[[ action.description ]]

[[ action.button ]]