Опис політика

National Democratic Institute, Київський Міжнародний Інститут Соціології, Демократичні Ініціативи включили у перелік потенційних кандидатів.

Особиста заява про можливість балотування.

Народна депутатка 8-го скликання. Членкиня комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин з листопада 2014. Обрана від партії “Всеукраїнське об'єднання “Батьківщина” другим номером списку.

Голова партії “Батьківщина”. У 2014 році балотувалась на посаду президента України від ВО “Батьківщина”.

11.10.2011 року була засуджена на 7 років позбавлення волі за перевищення службових повноважень на посаді прем’єр-міністра України. Після перемоги Революції Гідності була визнана політв’язнем, вирок було скасовано.

У 2010 році балотувалась у президенти України від ВО “Батьківщина”, вийшла у другий тур.

Грудень 2007 - березень 2010 - прем’єр-міністр України.

У 2007 році обрана народною депутаткою України 6 скликання, 1 номером списку Блоку Юлії Тимошенко. Незабаром склала мандат у зв’язку із призначенням прем’єр-міністром.

У 2006 році обрана народною депутаткою України 5 скликання, 1 номером списку Блоку Юлії Тимошенко.

Лютий 2005-вересень 2005 - прем’єр-міністр України.

Брала активну участь у “Помаранчевій Революції”, підтримувала Віктора Ющенка у рамках коаліції “Сила народу”.

У березні 2002 року була обрана народним депутатом 4 скликання, 1 номером у списку Блоку Юлії Тимошенко. Брала активну участь в акціях “Україна без Кучми” та “Повстань, Україно!”

13.02.2001 була заарештована ГПУ за розкрадання державних коштів та ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах. Проти політикині була відкрита кримінальна справа у РФ за підозрою у підкупі посадовців Міноборони РФ. Пізніше ці справи були закриті, а Тимошенко випустили на волю.

Із грудня 1999-го по січень 2001-го - віце-прем'єр-міністр України з питань паливно-енергетичного комплексу. До цього була народною депутаткою 3-го скликання як самовисуванка по виборчому округу №99 (частина м.Кропивницький, Бобринецький, Кіровоградський, Кампаніївський, Маловисківський, Новоукраїнський та Устимівський райони). Тоді Тимошенко була першою заступницею голови ВО "Громада", заснованого Павлом Лазаренком, балотувалась у списку за номером 6, але обрала мажоритарний мандат.

Із січня 1997 до 1998 року - народна депутатка 2 скликання від Бобринецького виборчого округу №229 (Кіровоградська область).

До початку політичної кар’єри разом із чоловіком займалася бізнесом, зокрема, очолювала корпорацію ЄЕСУ, що мала монополію на торгівлю російським газом в Україні. У 1995 році була затримана через кримінальну справу за статтею “контрабанда валюти”. Пізніше суд закрив цю справу. Займалась торгівлею нафтопродуктами та відеопрокатом. Працювала на Дніпровському машинобудівному заводі на посаді інженера-економіста. Має відповідну кваліфікацію, закінчила економічний факультет ДНУ. Є кандидаткою економічних наук.

Прогульниця. Фігурантка антикорупційних розслідувань. Зокрема, у схемах щодо махінацій з природними ресурсами (надання неправомірних преференцій при передачі землі у користування або власність та нецільове використання земельних ресурсів для забудови прибережної зони у Козині на користь Нестора Шуфрича). У схемах щодо податкових зловживань: не задекларувала свій бізнес (4 підприємства) у деклараціях за 2014 рік, а також у 2009 році не задекларувала 5 маєтків своєї родини. У схемах щодо владних зловживань: уклала газовий контракт з Росією, коли не мала на це повноважень. Спеціальною резолюцією підписала бонуси голові Нафтогазу. Від імені кіпрської компанії Somolli Enterprises наповнювала бюджетними грошима рахунки Лазаренка. Через прес-секретаря вимагала від обласного телебачення транслювати її політичну рекламу перед виборами 2010 року. Користувалася послугами американських лобістів попри заборону в українському законодавстві на фінансування політики із-за кордону. Своїм підписом заблокувала для керівництва держави призначення голови державної компанії “Укрнафта”, діючи в інтересах Ігоря Коломойського. По закінченню Революції Гідності у маєтку Віктора Януковича активісти знайшли документи, що свідчать про ймовірні наміри Тимошенко розділити владу з Януковичем на 20 років до 2029-го року. У вересні 2009 року Рахункова палата звинуватила Тимошенко та Олександра Турчинова у створенні передумов корупції. У період прем’єрства Тимошенко в рамках урядової програми із забезпечення сільських регіонів автомобілями швидкої допомоги були закуплені автомобілі Opel Combo, що не відповідали стандартам ДСТУ і були незаконно ввезені як медичні спецзасоби без сплати податку.


Балотування Балотування


Фракції Фракції

  • Верховна Рада 8
  • з 27 листопада 2014 - ... ВО "Батьківщина"
  • Верховна Рада 6
  • 23 листопада 2007 - 19 грудня 2007 Блок Юлії Тимошенко
  • Верховна Рада 5
  • 25 травня 2006 - 14 червня 2007 Блок Юлії Тимошенко
  • Верховна Рада 4
  • 14 травня 2002 - 4 лютого 2005 Блок Юлії Тимошенко
  • Верховна Рада 3
  • 15 березня 1999 - 2 березня 2000 Фракція "Батьківщина"
  • 15 січня 1999 - 15 березня 1999 Позафракційні
  • 12 травня 1998 - 15 січня 1999 Фракція "Громада"

Депутатські групи Депутатські групи

  • Верховна Рада 2
  • Конституційний Центр 11 травня 1994 - 12 травня 1998

Міжфракційні обʼєднання Міжфракційні обʼєднання


Комітети Комітети

  • Верховна Рада 8
  • з 26 листопада 2014 - ... Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин

Посади Посади

  • 18 грудня 2007 - 11 березня 2010 прем'єр-міністр
  • 4 лютого 2005 - 8 вересня 2005 прем'єр-міністр
  • 30 грудня 1999 - 19 січня 2001 Віце прем'єр-міністр

Посади у партіях Посади у партіях


Фігурування в антикорупційних розслідуваннях Фігурування в антикорупційних розслідуваннях

Помічники Помічники

За строковим трудовим договором на постійній основі

  • Лівінський Михайло Олександрович
  • Петрочук Надія Петрівна

На громадських засадах

З поширенням дії Закону України «Про державну службу»

Приймальні Приймальні

Архів політичної агітації Архів політичної агітації