Фото: Турчинов Олександр

Турчинов Олександр Валентинович


Негативні характеристики


Опис політика

Секретар Ради національної безпеки і оборони України з 15 грудня 2014 року. 17 травня 2019 року подав у відставку з посади у зв’язку зі зміною президента України. Був обраний народним депутатом 8 скликання у 2014 році від “Народного Фронту” (№3 у списку) як член партії. Член Політичної та Військової Рад, Керівник Центрального Штабу “Народного Фронту”.

У 2014 році обіймав посади Голови Верховної Ради України та в.о. Президента України. Під час Євромайдану очолював Штаб Національного Спротиву. У 2012 році був обраний депутатом Верховної Ради 7 скликання від ВО “Батьківщина” 3 номером у списку.

У 2008 році балотувався на посаду Київського міського голови від ВО “Батьківщина”. У 2007, 2006 та 2002 роках був обраний народним депутатом від Блоку Юлії Тимошенко, у 2006 та 2007 роках 2 номером у списку, у 2002 - 7 номером. У 1998 році був обраний народним депутатом 3 скликання від ВО “Громада” номером 12 у списку, у 1999 році очолив парламентську фракцію ВО “Батьківщина”.

У 2007-2010 роках працював першим віце-прем'єр міністром України та першим заступником голови РНБО. У 2005 році очолював Службу Безпеки України. У 2004 році очолював виконком, що координував акції протесту Помаранчевої Революції, був заступником керівника виборчого штабу кандидата у президенти Віктора Ющенка.

Брав участь в акціях протесту “Повстань, Україно!” у 2002-2003 роках. У 2001 році став одним із засновників громадської ініціативи “Форум національного порятунку”. З 1999 до 2014 року - перший заступник голови партії ВО “Батьківщина”. Під час ув’язнення Юлії Тимошенко і до об’єднання із “Фронтом Змін” керував партією. З 2013 до 2014 року очолював Центральний штаб партії.

У 1994-1998 роках був генеральним директором Інституту економічних реформ, завідувачем лабораторії дослідження тіньової економіки Інституту Росії НАН України, професором Київського національного економічного університету. З 1994 до 1997 року був головою партії ВО “Громада”, у 1997-1999 роках - член її керівних органів.

У 1993-1994 роках працював радником прем'єр-міністра України Леоніда Кучми з питань мікроекономіки, тоді ж був віце-президентом Українського союзу промисловців та підприємців. З 1992 до 1993 року працював головою Комітету з роздержавлення і демонополізації виробництва Дніпропетровської ОДА.

У 1991-1992 роках - керівник Інституту міжнародних зв'язків, економіки, політики і права. З 1990 до 1991 року - головний редактор Українського відділення інформаційного агентства УНА-прес АПН. До того працював на комбінаті “Криворіжсталь” та у місцевих органах ЛКСМУ Дніпропетровської області.

Письменник, автор художніх книжок: “Ілюзія страху” (2004), “Свідоцтво” (2006), “Таємна вечеря” (2007), “Пришестя” (2013). Член Національної спілки письменників України. Проповідник євангельсько-баптистської церкви. З 2019 року є координатором громадського союзу “Всеукраїнський собор”.

Закінчив Національну металургійну академію України за спеціальністю “обробка металів”. Доктор економічних наук.

Фігурант антикорупційних розслідувань.


Балотування Балотування


Фракції Фракції

  • Верховна Рада 8
  • 27 листопада 2014 - 14 січня 2015 Народний фронт
  • Верховна Рада 7
  • 22 лютого 2014 - 27 листопада 2014 Позафракційні
  • 12 грудня 2012 - 22 лютого 2014 ВО "Батьківщина"

Посади Посади

  • 22 лютого 2014 - 27 листопада 2014 Голова Верховної Ради
  • 23 лютого 2014 - 7 червня 2014 В.о. Президента України
  • 18 грудня 2007 - 11 березня 2010 перший віце-прем'єр-міністр

Посади у партіях Посади у партіях


Фігурування в антикорупційних розслідуваннях Фігурування в антикорупційних розслідуваннях

Рахункова палата звинуватила уряд часів Тимошенко та Турчинова у руйнуванні прозорості системи держзакупівель

  • тендерні махінації: необґрунтоване проведення закупівлі "в одного учасника"
  • махінації на безтендерних держзакупівлях: порушення процедури проведення закупівлі

Інші порушення Інші порушення

  • 2012 Приймальні народного депутата приховано
  • 2012 Біографію на звернення не надано
  • 2012 Помічники-консультанти народного депутата приховані

Помічники Помічники

Архів політичної агітації Архів політичної агітації