Скалецька Зоряна Степанівна

Ексміністерка охорони здоров’я України, депутатка Київської міської ради 9 скликання від “Слуги народу”, викладачка.

У 2025 році депутатка проголосувала "за" 67% так званих "туалетних схем" - корупційних виділень землі.

У 2023 році Скалецька стала депутаткою Київської міської ради від “Слуги народу” замість депутата-втікача Владислава Трубіцина, мандат якого відкликали.

У 2020 році невдало балотувалась до Київської міської ради 9 скликання від партії “Слуга народу”, як безпартійна.

У тому ж році Скалецьку відправили у відставку разом із урядом Олексія Гончарка. Її звільнення також відбувалось на тлі скандалу з евакуацію українців з міста Ухань в Китаї під час початку пандемії COVID-19 та подальшим розвитком подій у Нових Санжарах. 

Сама Скалецька під тиском президента Володимира Зеленського заселялась в медичний центр "Нові Санжари", де перебували на 14-денній обсервації евакуйовані з Китаю українці.

У 2019 році була призначена на посаду міністра охорони здоров’я в уряді Олексія Гончарука. Після призначення на посаду в міністерстві майже одразу розгорівся скандал, у ЗМІ потрапив запис розмови нового керівництва МОЗу зі співробітниками, які працювали ще з часів попередні міністерки - Ульяни Супрун. 

У розмові новопризначений заступник очільниці МОЗу Михайло Загрійчук погрожував звільненням головам директоратів та анонсував перегляд медичної реформи. Сама Скалецька на момент конфлікту перебувала в США, але згодом у ЗМІ заявила, що “не починала цю війну в МОЗ, але її завершить”.

У 2014-2017 роках працювала експерткою з питань реформування системи охорони здоров'я Громадської ради при Міністерстві охорони здоров'я України у Реанімаційному пакеті реформ.

З 2011 до 2014 року була головою комісії з реформування охорони здоров'я Громадської ради при Міністерстві охорони здоров'я України.

У 2011-2012 роках керувала юридичним відділом громадської організації "Українська ліга сприяння розвитку паліативної та хоспісної допомоги".

З 2010 до 2011 року була експерткою Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України.

З 2007 до 2009 року була членкинею Консультативної ради з питань охорони здоров'я при Комітеті Верховної Ради України з питань охорони здоров'я.

У 2015 році почала працювати як заступник декана факультету правових наук. Викладає дисципліни "Права людини та біомедицина" та "Медичне право". Також була директором програми "Етико-правові питання біоетики, фармацевтичного та медичного права" Центру міжнародного захисту прав людини НаУКМА.

З 2006 до 2014 року була викладачкою у Києво-Могилянській академії спочатку на кафедрі міжнародного права та спеціальних правових наук, потім на кафедрі міжнародного та європейського права. 

З 2001 до 2006 року працювала в Головному управлінні регуляторної політики Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва.

У 2001 році закінчила бакалаврат у Національному університеті Києво-Могилянська академія за спеціальністю “право”, а у 2002 році отримала кваліфікацію спеціаліста в тому ж виші. У 2007 році закінчила аспірантуру університету Марії Кюрі-Склодовської у Любліні. Захистила дисертацію на ступінь доктора права на тему "Правовий статус пацієнта у Польщі та Україні. Порівняльний аналіз".

Народилася 9 серпня 1980 року у Львові.