Пустовойтенко Валерій Павлович

Колишній прем’єр-міністр України (1997-1999), міністр транспорту та зв’язку України (2001-2002) та міністр Кабінету міністрів (1993-1997). 

У 2024 році журналісти “Схем” з’ясували, що Пустовойтенко був одним із політиків, які просували передачу стратегічного озброєння РФ. Зокрема, він на посаді прем’єра підписував з тоді ще прем’єром РФ Володимиром Путіним угоду без погодження з Верховною Радою про передачу крилатих ракет та стратегічних бомбардувальників в обмін на погашення боргів за газ. 

За даними журналістів, цю зброю РФ використовувала проти України після початку повномасштабної війни в 2024 році. Сам Пустовойтенко у коментарі журналістам заперечував факт передачі стратегічних бомбардувальників у угоді, яку він підписував з Путіним.

У 2010-2014 роках був радником президента Віктора Януковича. Був звільнений після втечі Януковича.

У 2006 році невдало балотувався до Верховної Ради 5 скликання від блоку Народно-демократичних партій.

У тому ж році виконував обов’язки голови Київської міської держадміністрації, згодом покинув посаду.

У 2002 році був обраний до Верховної Ради 4 скликання від Виборчого блоку "За Єдину Україну!". Голова комітету Верховної Ради з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку.

З 2001 до 2002 року був міністром транспорту в уряді Анатолія Кінаха.

З 1999 до 2006 року був головою Народно-демократичної партії.

У 1999 році втратив посаду прем’єра після обрання Леоніда Кучми на другий термін президентства, його наступником став Віктор Ющенко.

У 1998 році невдало балотувався до Верховної Ради 3 скликанні від Народно-демократичної партії.

З 1996 до 2000 року очолював Федерацію футболу України.

У 1997 році був призначений прем’єр-міністром України після скандального прем’єрства Павла Лазаренка.

У 1993 році був міністром Кабінету міністрів України. Повернувся на цю посаду через рік і пробув на ній до 1997 року.

У тому ж році став заступником голови кредитно-фінансового союзу “Експобанк”.

У 1990 році був обраний народним депутатом Верховної Ради 1 скликання. Член комісії з питань будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства.

У 1987 році став заступником голови виконкому Дніпропетровської міської ради. Згодом став головою Дніпропетровської міської Ради народних депутатів та голова виконкому до обрання у Верховну Раду.

У 1986 році став головою виконкому Бабушкінської районної ради Дніпра.

У 1984–1986 роках – керуючий трестом “Дніпробудмеханізація”.

У 1975 році працював майстер, головний інженер тресту "Дніпрважбудмеханізація".

У 1966-1968 році служив в радянській армії.

У 1961 році працював токарем Одеського заводу сільськогосподарського машинобудування.

Закінчив Одеське ремісниче училище № 9. Навчався в Одеському політехнічному та Дніпропетровському інженерно-будівельному інститутах. Доктор технічних наук.

Народився 23 лютого 1947 року у селі Адамівка, Миколаївської області.