100 днів: як працюють депутати від Солом'янки в Київраді

Представники “Солідарності” - Андрій Андрєєв, Микола Негрич та Вячеслав Непоп - стали депутатами-прогульниками в Київраді. А голова Солом’янської райдержадміністрації Максим Шкуро дозволяє собі запізнюватись мало не на півгодини.

Якщо в обласній раді кількість депутатів зменшили мало не на чверть, то інтереси киян мають захищати, як і раніше, 120 депутатів. Але те, що кількість залишилася незмінною, не означає, що рада працює ефективно. Через відсутність чи запізнення зокрема і депутатів Солом’янського району в раді зривається кворум.

На відміну від парламенту, де колеги можуть порушувати Конституцію та кнопкодавити, у Київраді стоїть спеціальна запобіжна система. Щоби проголосувати тільки за себе, кожен депутат має тиснути одночасно дві кнопки на своєму місці й тримати їх доти, доки не закінчиться процес голосування з кожного питання. Таким чином докнопкодавити кворум у Київради, на щастя, не виходить.

“Через відсутність кворуму у нас початок засідання постійно затримується десь на півгодини. Півсотні депутатів може сидіти й чекати, доки ще 10 добіжить. Після того, як я оголошую перерву й засідання має продовжитися, скажімо, після 14:00, то я чудово знаю, що всім доведеться знову чекати, доки в залі буде більше 60 депутатів і можна буде працювати”, - каже секретар Київради Володимир Прокопів.

Загалом сумарний час запізнень депутатів перевищив 90 людино-годин (понад 2 робочих тижні). Більше того, якщо десятки депутатів чекають по півгодини, доки з’явиться кворум, то часу марнується неспівмірно більше.

Депутат від ”Солідарності”, голова Солом'янської райдержадміністрації, Максим Шкуро, протягом перших 100 днів роботи Київради дозволив собі запізнюватися на засідання в середньому на 25 хвилин. Шкуро увійшов в топ-10 депутатів, які здебільшого приходять невчасно.

Щодо депутатів-прогульників сесійних засідань, то до цього списку з представників Солом’янського району потрапили ще двоє, а саме - Андрій Андрєєв (29% пропущених засідань), який пройшов до Київради від Чоколівки, та мільйонер-забудовник Микола Негрич (29% пропущених засідань). Обидва є представниками партії “Солідарність”.  

“Стосовно засідання, яке було 17 грудня, то там виникла помилка. Я був на початку засідання, але в кінці мусив його покинути. Щодо засідання 3 березня, то визнаю, що пропустив його через поважну причину - був у офіційному відрядженні”, - прокоментував Громадському руху ЧЕСНО Негрич.

Крім того, Андрій Андрєєв також увійшов до топ-10 депутатів, які найчастіше пропускають засідання Комісії з питань власності.

ЧЕСНО також звернулось за коментарем до депутата Андрєєва, однак він два дні поспіль перебував на якихось нарадах і просив перетелефонувати пізніше. Крім того, після першої розмови з ним в подальші рази додзвонитись до нього стало важче. Офіційний телефон ЧЕСНО, швидше за все, було додано до небажаних, адже оператор після кожного набору повідомляв, що абонент розмовляє. І тільки, коли до Андрєєва телефонували щоразу з іншого номеру, він брав слухавку.

Його колега, також депутат від “Солідарності”, Вячеслав Непоп також поповнив лави депутатів-прогульників. Він пропустив 3 з 10 робочих днів Комісії з питань містобудування та архітектури.

Вячеслав Непоп повідомив руху ЧЕСНО, що в один з цих днів перебував на лікарняному.

Депутат наполягає на тому, що методологія ЧЕСНО є неправильною і її можна застосовувати лише стосовно роботи депутатів Верховної Ради, які отримують заробітню платню.

“Ваша методологія побудована на основі контролю роботи депутатів Верховної Ради. Для місцевих рад методологія має бути інша. Робочі дні обліковуються за основним місцем роботи. Депутат Київської міської ради - це діяльність на громадських засадах, неоплачувана і така, яка передбачає поєднання з працею за основним місцем роботи”, - переконаний Непоп.

Однак ЧЕСНО наголошує, що згідно з Законом України "Про статус депутатів місцевих рад" (ст. 32 і 36), на час сесії чи засідання постійної комісії місцевої ради, а також для здійснення депутатських повнаважень в інших передбачених законом випадках, депутат місцевої ради звільняється від виконання виробничих або службових обов'язків. А у разі здійснення депутатських повноважень у робочий час, депутату місцевої ради за основним місцем роботи відшкодовуються середній  заробіток та інші витрати, пов'язані з депутатською діяльністю, за рахунок коштів місцевого бюджету.

“Депутат забуває про те, що відвідувати засідання - це його прямий обов'язок. У ст. 37 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" є норма, яка передбачає навіть можливість позбавлення депутатського мандата за прогули”, - зазначає учасниця Громадського руху ЧЕСНО Галина Чижик.

До топ-пасивів (пасив - відсоток неголосувань депутата від кількості випадків реєстрацій його картки в системі, - прим. ред.) Київради, депутати від Солом’янського району не увійшли, але відсоток пасивних голосувань доволі високий: Микола Негрич - 31,58%, Максим Шкуро - 30,50%, Роман Ярошенко - 30,16%, Вячеслав Непоп - 26,01%, Максим Конобас - 20,87%, Сергій Пилипенко - 23,81%, Андрій Андрєєв - 14,46%, Олег Костюшко - 10,96%, Андрій Таранов - 9,48%, Володимир Назаренко - 6,893%.

До слова, в чинному Регламенті КМР у пп.3 п.1 ст. 6 ідеться про те, що депутат міськради зобов’язаний брати участь у голосуванні, а в ст. 29 розтлумачується порядок голосування.

Депутатські запити: не туди, не про те і не так

Після моніторингу ЧЕСНО новообрані депутати столиці почали виносити на розгляд ради сотні депутатських запитів.

“Запити ми зачитуємо на початку засідання. Доходить вже до абсурду. Сидить голова РДА поруч із керівником одного з комунальних підприємств і один іншому пише запит. А ми не маємо права не ставити цього на голосування. Або читаю запит про поштові скриньки, які депутат хоче встановити в під’їзді, дивлюся наступний його запит, а там під’їзд №2, далі інший запит про скриньки в під’їзді №3 і т. д. Ще одна тактика депутатів для того, щоб нагнати собі позитивну статистику запитів - це писати один і той самий текст запиту до різних установ. Це при тому, що можна давати це одним запитом і зазначати інших адресатів у копії”, - наголошує секретар міськради Володимир Прокопів.

Найбільшу кількість запитів від депутатів Солом’янського району подав Микола Негрич (8). Зокрема депутат звертається до міського голови Віталія Кличка щодо ремонту доріг, надання працівниці КП “Батиївське” кімнати в гуртожитку, а також щодо встановлення МАФів з продажу соціального хліба.

“Таким чином більшість депутатів просто працюють на кількість, а не на якість і адресують більшість питань, про що свідчить статистика, міському голові Кличку, коли можна звернутися з депутатськими зверненнями до відповідних комунальних установ і не забирати сесійний час”, - резюмує Прокопів.

“Свободівець” Володимир Назаренко подав 6 запитів, в яких він переважно пише стосовно незаконних забудов.

Андрій Андрєєв (“Солідарність”) написав 5 запитів до Кличка. Мера міста-мільйонника депутат просить встановити лічильники. Крім того, він просить мера звернути увагу на функціонування незаконного грального закладу на Чоколівському бульварі. Інші запити стосуються нарахування оплати за теплову енергію та приватизації підвального приміщення.

“Є суттєва різниця між депутатським зверненням та депутатським запитом. Звернення депутат може подавати сам. Щодо запитів, то тут вимогу депутата має підтримати своїм голосуванням рада. Під час моніторингу результатів роботи Київради попереднього скликання ми наголошували на тому, що значна кількість питань, які порушуються депутатами, а також адресати - неприйнятні для депутатських запитів. У новому складі Київради проблема зберігається”, - наголошує координатор Громадського руху ЧЕСНО Андрій Круглашов.

“Коли до від мера міста-мільйонника депутати вимагають труїти щурів, ставити скриньки, лагодити під’їзд чи ліфт, це свідчить або про брак знань основ самоврядування або про бажання підмінити якість видимістю. Такі питання вирішують профільні комунальні господарства. І тільки у випадку, коли профільне комунальне господарство не реагує на звернення - не запит (!) -  депутата, обранцю громади доцільно винести питання на розгляд всієї ради шляхом запиту щодо бездіяльності у вирішенні його звернення. У інших випадках депутатський корпус, який голосує за запити, несе повну відповідальність за те, що заохочує використовувати інструмент запиту не за призначенням”, - додає Круглашов.

Регламентна комісія Київради вже вивчила це питання і пропонує вирішити цю проблему шляхом внесення змін до регламенту.

“Депутатські запити - окреме питання. Ми не можемо обмежити депутата - він може подавати ту кількість запитів, яку вважає за потрібне, але ми не можемо паралізувати роботу Київради”, - резюмує голова регламентної комісії Олег Макаров.

Підвищити ефективність роботи депутатів з інструментом депутатського запиту члени комісії планують, підвищуючи культуру написання запитів депутатами.

На думку членів комісії, кількість запитів зменшиться, щойно депутати будуть належним чином підходити до їхньої підготовки і готувати відповідні проекти рішень. Також, депутати будуть використовувати інструмент запиту лише після того, як не досягли результату, направивши звернення.

В свою чергу депутат Андрій Таранов (“Самопоміч”) написав за цей час 3 запити. Зокрема його турбує реконструкція та облаштування Солом’янського ландшафтного парку і заходи з благоустрою та озеленення ділянок. Ще один запит депутата від “Самопомочі” стосується боротьби з незаконною рекламою.

Депутати Максим Конобас (“Солідарність”), Олег Костюшко (“Солідарність”), Вячеслав Непоп (“Солідарність”), Сергій Пилипенко (“Солідарність”), Максим Шкуро (“Солідарність”) та Роман Ярошенко (“Єдність”) за 100 днів роботи Київської міської ради не подали жодного запиту.

Нагадуємо, що рух ЧЕСНО також дослідив зв’язки депутатів Київради.

У Солом’янському районі найсильнішим залишається вплив команди Дмитра Андрієвського, не склав іспит на доброчесність через імовірну причетність до корупційних дій.

Автор: Олександр Саліженко, журналіст ЧЕСНО