Скандальна забудова на Кондратюка: про що домовились за посередництва нардепа

На Мінському масиві киянам пропонують скандальний детальний план території (ДПТ). Забудова передбачає збільшення кількості жителів на понад 11 тисяч і побудову 26-поверхових будинків на 6307 квартир на землях тепличного господарства агрокомбінату "Пуща-Водиця". При цьому один із кварталів лісу пропонується зробити парком. Презентацію ДПТ для жителів масиву взявся модерувати нардеп-мажоритарник від "Слуги народу" Дмитро Гурін після того, як слухання в департаменті КМДА було провалене.

Хто зацікавлений у будівництві?

Інвестором у ДПТ значиться ТОВ "Датоліт". За інформацією видання "Наші гроші", з-поміж засновників цієї компанії є юридичні особи, близькі до власників будівельної компанії "Stolitsa Group" Владислави Молчанової та Раймондаса Тумєнаса. Дві компанії-засновниці інвестора ДПТ журналісти пов’язують із нардепом від ОПЗЖ Вадимом Столаром.

Владислава Молчанова була довіреною особою Юлії Тимошенко на президентських виборах. "Stolitsa Group" є забудовником ЖК "Варшавський квартал" на землях агрокомбінату "Пуща-Водиця" на Виноградарі.

Цікаво, що розробку ДПТ погоджував у 2015 році тодішній заступник директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА Андрій Вавриш, який нині відомий як девелопер та друг керівника Офісу президента Андрія Богдана.

Журналісти видання "Радіо Свобода" пов’язували нардепа Гуріна із забудовником Вавришем, оскільки Гурін був співавтором концепції розвитку території Рибальського острову та брав участь у розробці концепції реконструкції Контрактової площі. Водночас сам Гурін в інтерв’ю "Главкому" заявляє, що його розважає, коли його називають "людиною Вавриша".

"Щодо Андрія Вавриша, звісно, ми знайомі. Але тут є політичний тонкий момент щодо Рибальського острову. 70% землі території, на яку ми з командою робили концепцію розвитку – це “Ленінська кузня”, яка належала або належить Порошенку, не знаю, як там юридично оформлено зараз. З точки зору політичної атаки, у цій ситуації було б набагато краще називати мене людиною Порошенка. Тут опонентам потрібно підвищувати кваліфікацію", – говорив тоді Гурін.

Обговорення ДПТ з громадою – це рівень не народного депутата, а радше сфера діяльності депутата Київради. Разом з тим, як народний депутат-мажоритарник Гурін обіцяв перед виборами зокрема і захист зелених зон столиці.

У коментарі Руху ЧЕСНО Гурін каже, що мешкає не на Мінському масиві і, "щоб розуміти, що відбувається, потрібні дослідження і збір інформації у мешканців".

"Ідея була в тому, щоб показати людям, як може змінитися їх район, і послухати, що вони про це думають. ДПТ – реальний проект документа і, звісно, є шанси, що його може бути прийнято на сесії Київради. Якось вплинути на забудову, коли вона вже почалась, майже неможливо, тому мешканцям залишиться тільки валити паркани та нескінченно судитися… Не дати виникнути війні – адекватна задача для народного депутата. Також є проблема, що позиції місцевого депутата не вистачає для цього ваги", – каже народний депутат.

Тож Гурін взявся модерувати зустріч місцевої громади із керівницею ПП "АРГ", яке проектувало ДПТ, Оленою Збаратською

Громада обурена проектом

Гурін анонсував зустріч громади з проектантами ДПТ заздалегідь, у неробочий час в приміщенні актової зали школи №9 на Мінському масиві, щоби якомога більше охочих могли прийти на збори.

І люди прийшли. Уся актова зала була заповнена вже о 19:00. 

Дехто із сусідів прийшли з дітьми, навіть із немовлятами. 

Доки чекали на проектувальника, аудиторія поділилася на дві групи – "давніх" жителів радянських панельок і "новоселів" із новобудов, які взялися висловлювати претензії одні одним.

Одне з перших питань до Гуріна було стосовно того, чому під забудову розглядається земельна ділянка агрокомбінату, яка має сільськогосподарське призначення.

Нардеп пояснює, що зміна цільового призначення належить до функції Київради  і поцікавився, чи є в залі депутати Київради. Але попри те, що в залі були двоє депутатів міськради (Костянтин Богатов і Ольга Веремеєнко), на той момент вони не зголосилися до виступу. 

Пізніше Богатов візьме слово, а Веремеєнко так і не наважиться.

Також присутні наполягають на веденні паперового протоколу зборів. 

На це Гурін відповідає, що ведеться відеозапис, який буде розшифрований пізніше.  

Гурін вислуховує нарікання жителів на комунальні і транспортні проблеми масиву, хоча це взагалі не його рівень і компетенція, а комунальні й побутові питання не входять до повноважень законотворця.

Коли прийшла представниця проектувальника ДПТ зі слайдами, аудиторія об’єдналася перед новими викликами.

"Проблема таких зустрічей – з людьми розмовляють після проектування ДПТ, а не до. Люди приходять, бачать, що замість парку намальована дорога і все, війна почалась. Тому такі зустрічі є принципово конфліктними. Якщо ви модеруєте гостро-конфліктну зустріч мешканців і вона відбулась без драки – це вже успіх", – вважає народний депутат Гурін.

Територія ДПТ охоплює понад 94 га земель.

Причому ця територія частково розташована в охоронній зоні газогонів міжнародного значення з високим тиском.

Проектувальниця Олена Збаратська починає розповідати громаді про дитячі садки та школу, що їх передбачає ДПТ.

За словами Збаратської, передбачається будівництво трьох закладів дошкільної освіти на 420 місць. Два дитсадки місткістю на 80 та на 100 місць запроектовані як вбудовано-прибудовані, а один – розташований окремо, на 240 місць.

Також планується комплекс об’єднаних закладів загальної середньої освіти з закладом професійної освіти, який передбачає 1440 місць загальної освіти та організацію 60 місць для отримання професійної освіти.

Присутніх батьків хвилює питання, чи будуть ці заклади комунальними, чи стануть приватними.

Місцевий депутат Київради Владислав Турець, до якого Рух ЧЕСНО звернувся по коментар щодо ДПТ, зауважує, що готує проект на добудову нових шкільних корпусів у школі, де проводили збори, бо учні сьогодні там займаються у дві зміни. 

"Варто зазначити, що дуже символічно, що збори по обговоренню ДПТ проходили в 9 школі. Цікаво, а чи відомо учасникам зібрання, що 9 школа – чи не єдиний навчальний заклад у місті Києві, який має дві зміни навчання через переповненні і перенавантажені класи!" – каже Турець.

Нагадаємо, що Верховна Рада України скасувала сплату забудовниками пайових внесків. Саме за ці кошти в містах нині мали з'являтися нові школи, дитсадки, медзаклади, розвиватися інфраструктура. Відповідний законопроект №1059 зареєструвала депутатка від партії "Слуга народу" Олена Шуляк.

У коментарях до посту Гуріна про слухання ДПТ в Департаменті містобудування та архітектури КМДА дописувачі поцікавилися, навіщо "Слуга народу" скасувала пайову участь забудовникам.

Також хвилю обурення здійняли слова проектувальниці про знесення гаражного кооперативу і побудови на його місці паркінгу.

"Я не можу лишити в детальному плані боксові гаражі. Це те, що повинно залишитися в минулому. Ми будуємо у майбутнє", – каже Збаратська.

Де ж депутати Київради? 

Депутатом Київради від Мінського масиву є "бппівець" Владислав Турець, який був помічений у  катанні виборців на кораблику. На збори він не прийшов.

Рух ЧЕСНО поцікавився в депутата про його позицію щодо представленого ДПТ. 

Турець обурюється, що в ДПТ планується знести 2 сквери, створені за його ініціативи на запит місцевої громади. 

"Перший сквер на перетині вулиці Кондратюка і проспекту Рокосовського... З 2012 року були неодноразово спроби зробити там дорогу, яка б з’єднала Велику Окружну дорогу з проспектом  Рокосовського, але мешканці, згуртувавшись, не допустили свавілля, яке могло б порушити спокій всього Мінського масиву", – каже Турець.

Депутат додає, що інший сквер на Мінському Шосе очікує на рішення Київради.

"У Детальному плані запропоновано там зробити величезну транспортну розв‘язку для мешканців комплексу, який планують побудувати. Але переконаний, що здоровий глузд переможе і нам всім разом вдасться відстояти цю зелену оазу в серці Мінського масиву", – каже Турець.

Загалом щодо запропонованого ДПТ у коментарі Руху ЧЕСНО Турець висловлюється негативно. 

"ДПТ суперечить здоровому глузду... Це злочин перед киянами і мешканцями північної Оболоні. Це нонсенс будувати житло, де будуть мешкати 11 000 нових мешканців на старі комунікації, на інфраструктуру, яка вже не витримує навантаження і функціонує на межі можливостей", – каже депутат. 

Дальші дії щодо ДПТ місцевого депутата – не допустити його прийняття.

"Буду робити все можливе, аби даний ДПТ навіть не вийшов на розгляд сесії Київради! Разом з небайдужими мешканцями будемо тримати оборону під час розгляду на профільній комісії, членом якої я є. І переконаний, що разом зможемо відстояти інтереси Мінського масиву, захистивши Оболонь від проштовхування злочинного детального плану території", – обіцяє депутат Київради Турець своїм виборцям із Мінського масиву.

Чому Турець не прийшов на збори озвучити свою позицію виборцям, депутат не коментує.

Натомість прийшов і виступив депутат Київради із "Київської команди" Костянтин Богатов.

Богатов узяв слово і замість запитань до проектувальниці закликав громаду протестувати проти ДПТ. 

За словами Богатова, він звернувся до інвестора з проханням надати інвестиційний договір, але йому його не надали "у зв’язку з конфіденційністю".

Насамкінець люди підписали звернення до Гуріна із категоричним запереченням проти забудови території та затвердження ДПТ.

Нардеп прийняв звернення від мешканців, які зібрали підписи проти ДПТ.

"Важко уявити, що в такому вигляді ДПТ буде прийнято. Зараз ми закінчуємо розшифровку (відео зустрічі – прим. автора), після формування стенограми отримаємо весь пакет, щоб відправити звернення", – відповідає депутат на питання ЧЕСНО щодо того, яка дальша доля цього звернення.

Житель району Дмитро Сахаров закликав сусідів протестувати проти ДПТ, яке, за його словами, призведе до знищення лісу і перетворить життя Мінського масиву на пекло.

Рух ЧЕСНО звернувся до народного депутата з проханням прокоментувати його особисте ставлення до ДПТ.

"Щодо проекту у мене немає позиції, я представник мешканців. Але викликає подив поверховість. Ті самі 11 тисяч людей можна було б спокійно розмістити в 6-7 поверховій забудові, сформувати нормальну вуличну мережу і отримати значно більш якісне середовище для майбутніх мешканців", – розповідає Гурін.

Народний депутат резюмує, що в результаті зустрічі ключовими були такі теми: "...Перенавантажені школи, садки, 99 автобус, проект дороги замість скверу і руйнування гаражів. Також людей дратує поверховість забудови (24 поверхи)".

"Все це не є питання до розробника ДПТ – вони запланували і школу, і садочок, і місця для паркування. Але місто всі ці роки не будує заплановані школи, або їх роблять приватними. Тому, звісно, весь район проти забудови як такої", – каже народний депутат. 

Окремо Гурін наголошує на конфлікті із власниками боксів у гаражному кооперативі.

"Дуже важлива історія відбувається з гаражами, на місці яких хочуть побудувати багатоповерховий паркінг. Люди готові лягати під бульдозер і їх не цікавлять ніякі бокси в новому паркінгу. Ці гаражі – не місце для зберігання автівок, це майстерня, соціалізація, друзі — для багатьох єдиний простір, в якому можна отримати приватність від сім'ї", – каже нардеп.

Зауважимо, за даними на сайті Департаменту містобудування та архітектури, громадські слухання щодо ДПТ були проведені в Департаменті містобудування та архітектури КМДА 14 січня, а строк прийняття пропозицій і завершення обговорення сплив 27 січня 2020 року.

Нагадаємо, на Оболоні громада вже протестує проти ДПТ на ділянці площею 430 га, яка обмежена з півночі Оболонськими луками, з півдня – житловою забудовою вздовж вулиці Маршала Тимошенка, частково вулицями Зої Гайдай та Героїв Дніпра. 

Також міський голова Віталій Кличко 16 грудня 2019 року на НСК "Олімпійський" презентував проект Генплану Києва. У проекті заплановано більш ніж 28 млн кв.м нового житла і збільшення кількості киян до 3,8 млн. Якщо порахувати кількість майбутніх новобудов, то це в середньому понад 1200 двадцятип’ятиповерхівок по 2 під’їзди в кожній. Киян, які прийшли пікетувати захід, до приміщення не пустили.