Перша сесія Київради 1 грудня. Хто відмовився від депутатства?

Фото: Перша сесія Київради 1 грудня. Хто відмовився від депутатства?

Київська ТВК призначила першу установчу сесію нової Київради на 1 грудня 2020 року. Про це було прийняте відповідне рішення на засіданні 25 листопада. Саме в цей день комісія також розглянула останні заяви про реєстрацію депутатами. 

Кличко відмовився від депутатського крісла – обрав крісло столичного мера.

Ще п’ятеро обраних депутатами відмовилися від мандатів та подали відповідні заяви до ТВК. Найбільше відмовників у “Батьківщині” , жодного у “Голоса”, “Слуги народу” та ОПЗЖ.

Очікувано, як ми і прогнозували раніше, відмовився від мандата депутата Віталій Кличко, якого обрано Київським міським головою у першому турі. Кличко залучився підтримкою більш ніж 50% голосів виборців. Натомість депутатом пощастить стати перекладачці жестової мови Лесі Петрівській, яка увійшла до загального списку під № 9 і є першою, хто не потрапляв до ради.

У “Батьківщини” аж три заміни. Першою відмовилася від місця у Київраді екснардепака Олександра Кужель. Понад 800 виборців віддали за неї свої голоси. Рух ЧЕСНО вже писав про те, що народні депутати, які балотуються на місцевих виборах, фактично ошукують виборців і після виборів відмовляються від мандату в місцевих радах. Так партії не розбудовують регіональне лідерство, а на рейтингу народних депутатів заводять менш відомих осіб.

ЇЇ місце займе перша, хто не пройшла по загальному списку – Богдана Тимощук, яка принесла партій 450 голосів.

Олексій Кучеренко, який безуспішно балотувався на посаду міського голови та очолював список кандидатів у депутати, написав заяву та залишає за собою мандат народного депутата і продовжить працювати у парламенті. Замість Кучеренка в раду зайде Михайло Ковальчук. Його надбання – майже 900 голосів.

Якщо партія долає виборчий бар'єр, депутати, які очолювали список, автоматично проходять до ради. 

Читати також: “Підманули-підвели: чому нардепи відмовляються від перемоги у місцевих виборах”

Ольга Гоцуляк, яка отримала довіру лише 77 виборців, поступилася мандатом і натомість вкотре депутатом стане гречкосій Анатолій Шаповал. Його внесок у перемогу партії – трохи більше ніж 800 голосів.

Ймовірно, відмова Гоцуляк була виправдана, адже її здобуток був мізерним навіть у порівнянні із результатом Шаповала.

Примітно те, що у ”Батьківщини” було найбільше кандидатів, які відпрацювали на окрузі та заручилися значною підтримкою виборців - понад 25% від квоти, що становить 4779 голосів. Але жоден з них не отримає мандат через те, що у загальному списку вони посідають непрохідні місця і тому заходять ТОПові, але їх виборці підтримала значно менше.

Ольга Галицька, яку обрано від “Європейської солідарності”, також відмовилася від посади депутата Київради попри те, що виборці довірили їй понад 4 тисячі голосів, а це майже цілий мандат. Тепер місце у сесійній залі належатиме Юрію Тихоновичу, який зміг отримати в чотири рази менше голосів, ніж Галицька.

З “Єдності Омельченка” пішла… Ні, не Олеся Самолудченко, яка зуміла отримати мандат із мінімальними 15 голосами, а Оксана Поцілуйко, хоча її показник є другим після Самолудченко – 38 виборців віддали за неї свої голоси.

Натомість депутатом стане Костянтин Бровченко. Йому довірилися майже 1,3 тисячі виборців.

Читати також: “Нерівні умови: як колишні депутати Київради вигравали вибори”

Те, що партії в ручному режимі поставили цих кандидаток і кандидатів на завідома прохідні місця, не стимулювало їх ані до агітації, ані до фінансування кампанії, ані до роботи над партбудівництвом. Принаймні участь цих кандидаток у кампанії залишилася непомітною.

Раніше Рух ЧЕСНО проаналізував, наскільки оновилася Київрада та чи допомогли запроваджені гендерні квоти збільшити число депутаток та посилити політичне лідерство.

Наразі з урахуванням змін, що відбулися, представництво жінок скоротилося з 39 до 36. Але у порівнянні із минулою каденцією це усе одно в половину більше, ніж було у 2015-2020 роках.

На цих виборах партії вдавалися до різних хитрощів. Квоту треба було витримати лише на етапі висування на партійному з’їзді. Для цього не потрібно було навіть мати документи від цих кандидаток, зокрема і згоду на балотування. 


[[ action.title ]]

[[ action.description ]]

[[ action.button ]]