Вибори нардепа від Черкащини. Дивіться, хто йде! (Оновлено)

Фото: Вибори нардепа від Черкащини. Дивіться, хто йде! (Оновлено)

На 197 округ подалося 25 кандидатів. Та не всі вони мріють стати народними депутатами та представляти своїх виборців у Верховній Раді. 

Для одного з лідерів перегонів, самовисуванця Владислава Голуба зареєстрували двох “клонів”. Так називають тезок, які мають відтягнути голоси від справжнього кандидата. ЦВК ввело порядкову нумерацію претендентів, щоб виборці могли розпізнати клонів та реальних кандидатів.

З Владиславом Голубом конкурує Віталій Войцехівський — представник провладної партії “Слуга народу”. У нього теж був клон, який змінив прізвище та ім’я перед виборами. Цю зміну скасували в суді й тепер представник партії центральної влади може не переживати, що втратить голоси.

Частина кандидатів від локальних партій виконують суто технічну роль. Згідно із законодавством, партію можуть ліквідувати у судовому порядку, якщо вона не бере участі у парламентських чи президентських виборах. Такі партії зазвичай створені для роботи у громадах, а іноді — для легкого заробітку. Під останнім варіантом маємо на увазі продаж квот у виборчих комісіях різних рівнів чи зняття кандидата на користь певної політсили.

Войцехівський VS Голуб

Віталій Войцехівський — чинний голова Золотоніської міської ради, представляє партію провладної монобільшості у парламенті. Торік на місцевих виборах був беззаперечним лідером та отримав 55,67% підтримки виборців. 

Войцехівський обіймає посаду Золотоніського міського голови з листопада 2010 року по теперішній час, тобто виборці знають його як управлінця не першу каденцію та за різної влади. Примітно, що у 2015 році його переобрали від партії "Блок Петра Порошенка", а у 2010 році обрали на посаду від "Соціально-екологічної партії "Союз. Чорнобиль. Україна."

До обрання головою ради обіймав різні посади на Золотоніському лікеро-горілчаному заводі "Златогор”. Трудову діяльність почав у 1990 році на ВАТ "Київметробуд”.

Нині рекламних бордів з агітацією Войцехівського аналітиками Руху ЧЕСНО зафіксували найбільше на окрузі.

Владислав Голуб вже балотувався до парламенту, але посів на виборах у 2019 році друге місце як самовисуванець. Тоді він набрав понад 17%. Його обрали нардепом на цьому окрузі у попередній каденції у 2014 році від БПП (ЄС). Голуб є зятем Сергія Соболєва — заступника голови парламентської фракції "Батьківщина”.

У квітні 2017 року Голуб заявив, що голова Черкаської обласної державної адміністрації Юрій Ткаченко погрожує вбити його. За погрозами на його адресу, на думку депутата, стояла влада Черкаської області, яку представляв “Блок Петра Порошенка”. Згодом Голуб покинув фракцію партії у Раді. У 2017 році політик у погрозах звинувачував і Войцехівського, з яким тепер зустрілися у боротьбі за округ.

За депутатства Голуб неодноразово відзначився гречкосійством. То екскурсії до парламенту проводив, то принтери дарував та солодощі малятам від Миколая роздавав.

Також кандидат піарився на коштах субвенцій і у 2019 позиціював це як власну заслугу. Навіть борди по округу розміщував.

Більшу частину з прозвітованого 21 мільйона гривень субвенцій нардеп спрямував на капітальні ремонти освітніх, медичних і культурних закладів на окрузі. Наприклад, у школах замінили вікна та підлогу, відремонтували приміщення. Один з найдорожчих проєктів — капітальний ремонт спеціалізованої школи №6 у Каневі, на який витратили 2,5 млн грн субвенції.

До того, як Голуба обрали до Верховної Ради, він був помічником-консультантом “батьківщинівців” Володимира Бондаренка та Ігоря Гриніва. Наразі на окрузі також зафіксували агітаційні борди кандидата.

Владислав Голуб — той кандидат якому найбільше не пощастило. Він має двох клонів у виборчому бюлетені. Один з них — його повний тезка. І всі три Голуби — самовисуванці, тобто виборець не зможе ідентифікувати кандидата навіть за партією. 

Залишається тільки розрізняти за місцем роботи, адже найчастіше клони тимчасово не працюють, місцем проживання або роком народження. Але усе це може заплутати виборця ще більше.

Повний тезка справжнього кандидата Голуба, Владислав Володимирович, хоч і зазначає, що тимчасово не працює, але веде рієлторську діяльність з продажу квартир у столиці, де він і проживає. Про це свідчать дані одного з сайтів. Рух ЧЕСНО звертався про коментар до кандидата, але той попросив набрати його пізніше і після цього слухавку більше не брав.

Декларація про доходи кандидата абсолютно порожня.

Про Голуба Вячеслава з Чернігова не вдалося знайти додаткової інформації, крім тієї, що міститься на сайті ЦВК.

Обидва клони Владислава Голуба не мали торік ані доходів, ані активів. Їхні декларації — порожні. Це при тому, що застава для кандидатів склала 60 тисяч гривень.

Усі клони-самовисуванці зазвичай подають документи в останні дні реєстрації, щоб їх було важче розшукати до виборів і вони не знялися. Це роблять також, щоб штаб опонента не встиг “подякувати” у відповідь клоном.

Справжній Голуб вже зазначає для виборців свій порядковий номер у бюлетені.

Хто представляє ЄС, “Свободу”, “Нацкорпус” та “Народовладдя”

Партія ЄС висунула кандидатом голову Черкаської обласної організації партії Романа Сущенка. На місцевих виборах 2020 року Сущенко очолював партійний список до облради та був обраний. Наразі є першим заступником голови облради. 

В агітаційній кампанії Сущенка використали інформацію про його арешт та засудження російським судом до 12 років колонії суворого режиму за шпигунство на користь України. В результаті чого його ув'язнили у Лефортовській в'язниці.

Лише за три роки Сущенка звільнили з полону в РФ під час обміну українських полонених на злочинців. За даними адвоката Марка Фейгіна, після цього Сущенкові заборонили в'їзд до Росії на 20 років.

До ув’язнення бранець Кремля працював спецкором Укрінформу у Франції. Нагороджений Орденом "За мужність" III ступеня за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної журналістики, багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм.

Від ВО “Свобода” балотується Андрій Іллєнко. Його обирали народним депутатом у 2014 та 2012 роках, а у 2010 році — депутатом Київської облради. У 2019 також балотувався до парламенту, але не пройшов. Має досвід кандидування на посаду столичного мера у 2020 та 2014 роках, проте кияни двічі віддали перевагу Віталію Кличкові. Очолював Київську міську організацію партії ВО “Свобода”.

За депутатства Іллєнко не був помічений у кнопкодавстві, не підтримував антидемократичних актів, не є фігурантом антикорупційних схем. Згідно з даними, розміщеними на офіційному сайті ВРУ, мав зразкову відвідуваність засідань сесій та комітетів

Зараз Іллєнко веде на окрузі активну агітацію, хоч на бордах і не зазначено, від якої партії балотується.

 Як і у Києві, проводить особисті зустрічі з виборцями.

А виборців з Канева навіть на концерт гурту ROMAX запрошує, що розцінюється як гречкосійство.

Сергій Василюк представляє партію “Народовладдя”. Вона утворилася внаслідок виходу зі “Свободи” нардепа Юрія Левченка 8 скликання, депутатів Київради ЯКОГО скликання Ярослава Кутняка та Прохора Антоненка, а згодом й інших її членів.

Василюк є членом партії та керівником Кіровоградської обласної організації “Народовладдя” та фронтменом і засновником гурту “Тінь Сонця”, автор більшості пісень гурту та виконавець.

На момент моніторингу рекламних бордів на окрузі чи агітації Василюка Рух ЧЕСНО не зафіксував. Але кандидат звітує на своїй фейсбук-сторінці про зустрічі з виборцями. 

Примітно, що у кожному дописі політик дякує за підтримку і дає посилання на сторінку сайту партії, де можна зробити фінансовий внесок. “Народовладдя” — одна з небагатьох партій, які ведуть низову фандрейзингову кампанію.

Більшість українських партій та політиків не залучає публічно коштів від своїх прихильників. Найрейтинговіші політсили часто не мають на офіційних сайтах навіть реквізитів для потенційних донорів. 

Попри те, що торік у січні змінилося законодавство й перерахування внесків на користь партій стало простішим, політики не поспішають використовувати це у своїх інтересах.

“Нацкорпус” кандидує очільника міського осередку — бойового офіцера в запасі Дмитра Кухарчука. Представник партії не раз відзначився своїми активними діями на масових акціях. Наразі Кухарчук перебуває під вартою до 28 жовтня за підозрою у хуліганських діях під Офісом Президента 14 серпня. 

Тоді на акції під ОП учасники вимагали відмовитися від імплементації “Формули Штайнмаєра” в українське законодавство і не відновлювати подачу води в окупований Крим. Відбулися сутички з правоохоронцями, під час яких були постраждалі з обох сторін.

Кухарчук робив заяви про здачу інтересів держави Соросу та Ротшильду. А того ж 2019 року брав участь у заворушеннях “Національного корпусу” проти президента Порошенка. Тоді кортеж глави держави намагалися заблокувати. У результаті Кухарчука затримали.

Раніше кандидат уже балотувався і до міськради торікі, і на посаду голови тієї ж ради, і навіть до парламенту у 2019 році. Але обраним жодного разу не був. Відзначився гречкосійством.

Хто інші кандидати від партій?

Андрій Лобунець представлятиме "Європейську партію України". Він очолює Черкаську обласну організацію партії. Лобунець є керівником кількох юридичних осіб, які зареєстровані у Черкасах. Основним місцем роботи зазначає ТОВ "Центр землеустрою та кадастру".

На брифінгу голова партії Микола Катеринчук запевнив, що партія понад сім років не висувала своїх кандидатів на Черкащині. Це було пов’язано з низкою причин, але тепер з’явився кандидат, який підтримує і розділяє усі цінності "Європейської партії України".

У фейсбуці кандидат комунікує свої наміри очолити округ та зазначає номер у бюлетені.

Молодіжна партія України висунула мешканця столиці Романа Коніжая. Він балотується вперше, але був активним учасником виборчого процесу в інших амплуа.

Під час моніторингу Рух ЧЕСНО не зафіксував агітаційних матеріалів кандидата, але на своїй сторінці у фейсбуці Коніжай активно комунікує з виборцями та навіть публікує звернення до ЦВК та її відповіді.

Під час місцевих виборів торік Коніжай був членом обласної ТВК і тоді представляв провладну партію “Слуга народу”.

Того ж року на позачергових парламентських став довіреною особою самовисуванця технічного кандидата Владислава Сидоренка, який зайняв 41 місце з 42 кандидатів із результатом 0,04%.

Також Коніжай був офіційним спостерігачем під час останніх президентських перегонів у 2019 році на 68 окрузі (м. Ужгород) від ГО “АСОЦІАЦІЯ ПОЛІТИЧНИХ ЮРИСТІВ”.

Був спостерігачем від ГО “УДАР Віталія Кличка” у 2015 році на проміжних виборах до парламенту по 151 округу на Полтавщині.

На позачергових парламентських виборах у 2014 році був довіреною особою кандидатки Анни Жумар, яка, ймовірно, виконувала технічну функцію і набрала лише 0,55%.

У 2012 році став спостерігачем кандидатки у народні депутати від Києва Ганни Федорченко, яка на той момент представляла Молодіжну партію України, від якої нині балотується Коніжай.

У попередньому скликанні ВРУ працював за трудовим договором помічником-консультантом нардепки від ЄС Ірини Луценко.

Навіщо партіям кандидати, які не ведуть агітацію?

Окрім парламентських та активних партій, які регулярно висувають свої представників, на Черкащину висадили десант кандидатів від регіональних та не дуже популярних у широкому колі політичних проєктів “Нові Обличчя”, “Рівне разом”, “Молодий Харків” та інші. 

Закон України “Про політичні партії” передбачає, що ті політсили, які впродовж десяти років не брали участь у президентських чи парламентських виборах, мають бути ліквідовані у судовому порядку. 

Участь у довиборах — це шанс для партій подати кандидата і заплатити менші кошти за заставу, ніж чекати наступних парламентських виборів, де треба буде висувати кандидатів по всій країні. Сума застави складала б шість мільйонів гривень, а подати кандидата по одному округу і зберегти реєстрацію вартує лише 60 тисяч.

Так вчиняють два типи партій. Одні, які працюють на місцевому рівні й брали активну участь у місцевих виборах, які не хочуть бути ліквідованими, а другі — ті, які використовують своє право подати кандидатів на жеребкування до складу виборчих комісій, щоб потім торгувати квотами. Ціна за квоту може доходити до 15 тисяч доларів, про що раніше писав Рух ЧЕСНО. Тобто партія як юрособа може не вести політичного життя, але власник цього “бізнес-проєкту” може заробляти на квотах.

Вячеслав Резніков є головою Черкаської обласної організації та членом партії “Команда Андрія Балоги”, від неї ж і кандидується. Резніков — менеджер з дослідження ринку та вивчення суспільної думки у компанії "АВЕ Мукачево". Живе на Закарпатті. 

Партія “Команда Андрія Балоги” раніше мала назву “Єдиний центр”. На місцевих виборах амбіції “Команди Андрія Балоги” обмежилися Закарпатською областю, де партія висунула понад тисячу кандидатів у депутати й отримала щонайменше 124 мандати.

Видимих ознак того, що Резніков веде кампанію, ЧЕСНО не виявив: не зафіксували зовнішньої реклами, друкованої продукції, реклами у соцмережах.

Від місцевої “Партії Антона Яценка” балотується його помічник-консультант Сергій Чередніченко. Ще кілька років тому, у 2017 на посаду голови Кам’янської ОТГ його висував УКРОП, але виборці довірили політику лише посаду депутата громади. З 2019 по квітень 2021 року був головою Чигиринської РДА.

Раніше впродовж 2010-2014 років Чередніченко був заступником Кам’янського міського голови. З 2015 року очолює громадську організацію "Народна влада Черкащини".

Руслан Алексіюк представлятиме в окрузі інтереси партії “Рівне разом”. Наразі кандидат значиться керівником ТОВ "СТУДІЯ ОБРІЗ.ПРОДАКШН" та ГО “Клуб веселих та найкмітливіших м. Рівного”.

Алексіюк тричі підряд балотувався до Рівненської ради, але навіть різні політичні бренди не дали йому шансу бути обраним. Торік йшов від “Рівне разом”, у 2015 — від ЄС, а у 2010 — від СПУ.

Примітно, що партія “Рівне разом” змінила свою назву із “Партія громади об'єднаних власників багатоквартирних будинків, будівельників та будівельних організацій” лише перед місцевими виборами торік і кандидувала свого очільника на посаду голови Рівненської міськради. Це політсила, створена під вибори до конкретної ради.

Фейсбук-сторінка партії “Рівне разом” протягом останнього місяця жодного разу не публікувала інформації про балотування свого кандидата на Черкащині. І навіть сам Алексіюк ніяк не комунікує своє балотування на власній сторінці.

Олена Козачук з Київщини представлятиме партію “Молодий Харків”. Як і попередня партія, вони створені для локальних рад, але, щоб їх не ліквідували, вони висувають кандидатів-парашутистів на довибори на Черкащині. Раніше Козачук не мала досвіду у балотуванні та не обіймала політичних посад.

Одесит Григорій Козьма балотується від партії “Блок Едуарда Гурвіца”. Ця політсила веде свою діяльність в Одесі. Очолює партію Едуард Гурвіц — колишній міський голова Одеси, народний депутат 2-4 та 7 скликань. Торік ТВК не зареєструвала списки кандидатів у депутати Одеської міської ради від політичної партії "Блоку Едуарда Гурвіца", бо політична сила не виконала вимоги Виборчого кодексу за гендерними квотами, але рішення ТВК блок успішно оскаржив у судовому порядку і кандидатів зареєстрували (Додано)

Кандидат стверджує, що його участь у виборах не є формальною. У тому, що він буде брати участь у цій кампанії, сумнівів немає, але Рух ЧЕСНО не зафіксував його агітаційної діяльності на окрузі.

Ще одна локальна партія “Нові обличчя” висунула немісцеву кандидатку. 21-літня Наталія Степушенко проживає в Ірпені Київської області. Там і балотувалася на попередніх місцевих виборах. Торік Степушенко не обрали, але через відмову від посади інших депутатів від партії вона посунулася у партійному списку і наразі є депутаткою Бучанської районної ради.

На своїй фейсбук-сторінці Степушенко комунікує роботу райради, а от інформація про балотування до парламенту відсутня.

Примітно те, що у 2019 Степушенко була офіційним спостерігачем від ОПЗЖ.

Петро Кур’ят з Києва представлятиме на Черкащині партію “Справжня Україна”. Раніше він кандидував до Верховної Ради у 2006 від партії “Держава — трудовий союз”, а у 2002 році — від “Всеукраїнської партії трудящих”. 

У 2012 був довіреною особою самовисуванця Мирослава Якібчука, який балотувався по 199 округу Черкащини.

Українська Галицька Партія, яка за всю свою історію кандидувала лиш на заході та півдні країни, вирішила податися і на Черкащину. ЇЇ представлятиме засновник партії Богдан Панкевич зі Львова. Торік він балотувався до Львівської обласної та міської рад. 

На парламентських виборах у 2019 році партія оголосила про кооперацію з політсилами “Сила людей” та “Демократична сокира” для “опору російському реваншу” та просування демократичних реформ. Також представники партій домовлялись про розподіл мажоритарних кандидатів так, аби від кожного одномандатного округу йшов кандидат від одного з трьох політичних формувань. Згодом стало відомо, що представники УГП йдуть на вибори разом з “Голосом”. Парламентарями стали такі вихідці з партії: Роман Лозинський, Галина Васильченко, Наталія Піпа. Панкевич був 48 у списку “Голосу”. А у місцевих виборах 2015 року представляв знову ж таки УГП, але обраним так ні разу і не був.

У соцмережах Панкевич робить публікації із Золотоноші, у яких більше розповідає про місто, аніж агітує за себе.

Владислав Пильник ще у 2019 підкорював парламент як представник і член партії “Голос” на 145 окрузі Полтавщини, а вже у 2021 представляє маловідому партію “Могутня Україна” на Черкащині.

За попередньої каденції був керівником громадської приймальні місцевого столичного депутата від ЄС Олега Петровця. Останній теж у 2019 балотувався по 145 округу як самовисуванець, що видавав себе за члена ЗЕ!Команди. Жоден з кандидатів обраним не був.

Від “Християнського руху” балотується киянка Тамара Звягінцева. Про неї не так багато відомо. У 2012 та 2002 Звягінцева вже намагалася потрапити до парламенту як представниця цієї ж партії, але безрезультатно. Була помічницею-консультанткою на громадських засадах нардепа п'ятого скликання регіонала Юрія Болдирєва.

Безробітний киянин Антон Подчапко представляє маловідому партію “Влада народу”. Його торішня декларація без доходів, ймовірно, виконує технічну роль для введення членів ТВК та спостерігачів на дільниці.

Претенденти-самовисуванці

Юлія Гершун ще донедавна розвивалася у модельному бізнесі — Місіс Всесвіт-2018, Топмодель світу-2017, а з 2019 вирішила просувати свою політичну кар’єру. 

Балотувалася до парламенту дев’ятого скликання як самовисуванка у Дніпрі. Торік подалася до партії УДАР, яка кандидувала її до Київради. Як бачимо, партія не висувала її як кандидатку в нардепи Черкащини.

У 2017 році Юлія Гершун вела червону доріжку фестивалю Євробачення. Тоді ж ведучим фестивалю був нинішній голова черкаської ОДА — Олександр Скічко.

Після проведення заходу Гершун, Скічко та третій ведучий Володимир Остапчук знялися в еротичній фотосесії.

Примітно, що у декларації про доходи Гершун вказує нульовий дохід, проте має майже 240 тисяч доларів готівкою та коштовні прикраси.

Іван Степанець мігрує у балотуванні від Київщини до Черкащини й назад. Також представляв різні партії на виборах.

Торік Степанець балотувався як представник УДАРу до Київської облради та Бориспільської райради, але його не обрали.

У 2015 році став депутатом Черкаської райради, тоді він представляв “Батьківщину”. Коли у 2020 відбулося укрупнення районів, Степанець теж був обраний і знову представляв “Батьківщину”.

На окрузі ще до реєстрації кандидатом у ЦВК, ймовірно, для ідентифікації, Степанець розмістив борди із привітаннями з Днем Незалежності.

Рух ЧЕСНО для Дзеркала тижня.


[[ action.title ]]

[[ action.description ]]

[[ action.button ]]