Соболєв Сергій Владиславович

Народний депутат Верховної Ради 1, 2, 4, 6, 7, 8 і 9 скликань.

У 2025 році став членом тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради з питань  розслідування злочинів, вчинених збройними формуваннями РФ проти журналістів та інших працівників суб'єктів у сфері медіа.

З 2019 до 2023 року був заступником голови ТСК Верховної Ради з питань для проведення розслідування відомостей щодо укладання Угоди між Міністерством фінансів  та Спеціальним комітетом кредиторів з реструктуризації зовнішнього боргу у 2015 році.

У 2021 році за даними "Радіо Свобода" Соболєв регулярно брав працювати помічницею свою дружину впродовж декількох скликань, коли він обирався нардепом. При цьому його дружина, попри великий досвід, не була помічницею інших нардепів коли Соболєв у парламент не потрапляв.

У 2019 році був обраний народним депутатом 9 скликання від ВО “Батьківщина” номером 4 у списку як член партії. Заступник голови однойменної фракції. Член Комітету з питань правової політики.

У 2014 році був обраний народним депутатом Верховної Ради 8 скликання, обраний від ВО “Батьківщина” (№4 у списку), член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

З 2013 року – заступник голови партії ВО “Батьківщина”, заступник голови однойменної фракції у Верховній Раді.

З 2016 року - віцепрезидент групи Європейської Народної Партії в ПАРЄ.

У 2012 році був обраний народним депутатом 7 скликання від ВО “Батьківщина” 8 номером у списку як безпартійний. Під час каденції був першим заступником голови однойменної фракції. Став заступником голови української делегації в ПАРЄ.

З 2010 року був головою опозиційного тіньового Кабінету Міністрів, що був сформований Блоком Юлії Тимошенко.

У 2007 році був обраний депутатом Верховної Ради 6 скликання від Блоку Юлії Тимошенко 25 номером у списку як член партії “Реформи і порядок”, під час каденції був першим заступником голови фракції.

У 2006 році балотувався до парламенту 7 номером у списку Громадянського блоку “Пора-ПРП”.

У 2002 році був обраний народним депутатом 4 скликання від блоку “Наша Україна” 16 номером у списку.

У 2005 році був постійним представником президента Віктора Ющенка у Верховній Раді.

У 2005-2006 роках очолював фракцію партії “Реформи і порядок”.

З 1999 до 2001 року - радник прем’єр-міністра України Віктора Ющенка.

У 1998-2000 роках був керівником групи експертів ТОВ “Середньоєвропейська агенція”.

У 1998 році балотувався до Верховної Ради від партії “Наша Україна” (Реформи і порядок) за списком та за 76 округом (м.Запоріжжя).

З 1997 року - один із засновників партії “Реформи і порядок”.

До 2010 року - заступник голови партії та керівник Запорізької обласної організації, з 2010 до 2013 року - голова партії.

У 1994-1998 роках був народним депутатом 2 скликання. Очолював депутатську групу “Реформи”. Був членом Комітету з питань правової політики і судово-правової реформи, заступником голови Контрольної комісії Верховної Ради з питань приватизації.

З 1990 до 1994 року був народним депутатом 1 скликання, обраний за Хортицьким виборчим округом номер 184 (м.Запоріжжя). Був лідером депутатської групи “Демократичне відродження України” (був членом однойменної партії), членом Комітету Верховної Ради з питань освіти і науки.

До липня 1990 року був членом КПРС. Перейшов до опозиції, став до лав Народної Ради.

До того працював викладачем історії у педагогічному училищі та робітником на заводах.

Закінчив Запорізький Національний Університет за спеціальністю “історія” та КНУ ім.Т.Г.Шевченка за фахом “правознавство”.

Народився 5 вересня 1961 року у Запоріжжі.