Віктор Таран, ЧЕСНО: Декларативний вимір чесності

Рік тому, в розпал передвиборчої кампанії, копії декларацій всіх кандидатів на депутатський мандат публікувалися на сайті ЦВК. Це – умова для участі у виборах. Але досить було виборам закінчитися і кандидатам стати нардепами, як прозорості та підзвітності не стало. Про те, наскільки радо народні обранці показують виборцям свої статки читайте у матеріалі Віктора Тарана.

Тепер в чиновників є судове рішення, яке дозволяє народним депутатам фактично приховувати свої доходи.

9 серпня Окружний адміністративний суд Києва постановив, що Апарат ВР має право не надавати копії декларацій про доходи парламентарів. Аргумент – у документах міститься конфіденційна інформація. Йдеться про персональні дані, які можуть надаватися тільки з персональної згоди депутатів.

Судова справа щодо декларацій народних депутатів була пов’язана з тим, що Апарат Верховної Ради не надає на запити копії декларацій, та й в офіційному виданні "Голос України" публікуються далеко не всі декларації народних обранців, хоча це прямо передбачено законом.

Громадський рух ЧЕСНО передовсім зацікавився публічністю декларацій шести народних депутатів – голів парламентських фракцій та голови ВРУ.

На сьогодні в газеті "Голос України" були оприлюднені лише уривки з декларацій Арсенія Яценюка, Олега Тягнибока, Віталія Кличка та Володимира Рибака. У відкритому доступі є лише 183 декларації народних депутатів. Декларації решти 263 депутатів залишаються до цього часу недоступними для громадян.

Опублікована інформація є частковою і не дає можливості оцінити відповідність стилю життя народних обранців їхнім доходам. Вона також не дає можливості мати уяву про рівень доходів сімей депутатів та не дозволяє дізнатися про все майно, що перебуває в їх власності.

Якщо опозиційні депутати опублікували хоч щось, то представники провладних фракцій не зробили і цього. Відомості про доходи Олександра Єфремова і Петра Симоненка взагалі ще ніде не оприлюднювалися.

У зв’язку з цим ЧЕСНО звернувся до вищезгаданих депутатів з проханням надати копії декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий 2012 рік, що були подані до Апарату Верховної Ради.

Запит також базувався на нормі закону "Про доступ до публічної інформації", про те, що відомості, зазначені у деклараціях народних депутатів, є відкритими. Лише невелика частина таких відомостей є інформацією з обмеженим доступом. Їх вичерпний перелік передбачений у законі "Про засади запобігання і протидії корупції".

І... отримав публічну відмову від голови фракції Партії регіонів пана Єфремова та очільника комуністичної фракції Симоненка, який сказав, що здав декларацію у секретаріат Верховної Ради України.

Водночас обидва політики, заявили: якщо громадяни звернуться з відповідним проханнями до Апарату Верховної Ради, то зможуть їх отримати.

Взагалі то, закон про засади запобігання і протидії корупції передбачає, що народні депутати мають надавати свої декларації з інформацією про доходи за минулий рік до 1 квітня до Апарату ВР.

Відмову апарат мотивував так: декларації містять конфіденційну інформацію, а також те, що всі лідери фракцій (окрім Арсенія Яценюка) та Володимир Рибак не дали згоди на надання копій їх декларацій.

Зважаючи на явну суперечність цієї логіки нормам закону, Інститутом Медіа Права була подана позовна заява до Окружного адміністративного суду Києва. Впродовж двох засідань суд дослідив обставини справи і прийняв рішення на користь Апарату Верховної Ради.

Хоча лише деякі відомості у деклараціях обмежені у доступі, суд відхилив можливість надання копій, у яких такі дані були б заретушованими.

Такі дії нібито не передбачені законодавством, якого має суворо додержуватися апарат парламенту. Суд також розмежував поняття "декларація" та "відомості з декларації": відкритість таких відомостей не є підставою надавати копії самих документів.

Натомість закон "Про доступ до публічної інформації" передбачає, що "якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений".

Цей закон також вказує, що орган влади повинен надавати на запити копії документів: не створювати інформацію і не відсилати запитувача до інших джерел, наприклад, "Голосу України". Але цю норму суд взагалі вирішив не помітити.

Отже, Рух ЧЕСНО тепер змушений оскаржувати це судове рішення в суді апеляційної інстанції.

Практика розміщення даних з декларацій депутатів у газеті "Голос України" існує не так давно, але положення закону "Про засади запобігання і протидії корупції", як бачимо, уже не виконуються. Знаково й те, що порушниками цих норм стають народні депутати, які самі ці норми і приймали.

Віктор Таран, директор Центру Політичних Студій та Аналітики, Рух "Чесно", для УП