Комуністична партія України

Опис партії

Ультраліва, проросійська заборонена партія в Україні. Правляча і єдина партія періоду радянської окупації України. Причетна до таких масштабних злочинів як Голодомор, колективізація, репресії проти інтеліґенції. Після відновлення незалежності України вона поновила свою роботі. Лідером партії був з 1993 року Петро Симоненко.

Представники КПУ після початку російсько-української війни були причетні до підтримки проросійських та російських бойовиків на сході України та російської окупації та анексії АР Крим та Севастополі, до колабораціонізму в російсько-українській війні.

Історія

КПУ виникла на базі Російської соціал-демократичної робітничої партії, її осередків на укранських землях.

У липні 1918 року в Москві розпочав роботу установчий з'їзд Комуністичної партії України, створеної шляхом об'єднання наявних в Україні російських більшовиків та лівих українських соціал-демократів. Попри попередні ухвали про організаційну самостійність Комуністична партія (більшовиків) України, вона була заснована як невід'ємна складова РКП(б), якою й залишилася до заборони КПУ в серпні 1991 року. Одразу після цього відбувся переїзд керівних органів КП(б)У до Таганрогу, (тепер Ростовська область у росії) де 19-20 квітня і відбулася партійна нарада більшовиків України. Там було відкинуто пропозицію назвати партію Російською комуністичною партією на Україні та затверджено внесену Миколою Скрипником назву Комуністична партія (більшовиків) України.

Представники КПУ брали активну участь в українсько-радянській війні 1917-1921, встановленні комуністичного терору. Також комуністи та її керівництво причетні до організації та здійснення Голодомору — масштабного геноциду українців, що було встановлено судом у 2010 році.

Політика компартії призвела також і до втягування українців в другу світову війну (пакт Молотова-Ріббентропа), агресії проти сусідніх держав та народів, зокрема Польщі, країн Балтійського регіону та Фінляндії, а також інших масових злочинів, таких як репресії проти інакомислячих, економічні злочини, зокрема злочини проти власності.

Увесь час існування комуністичного режиму та СРСР КПУ була єдиною легальною партією, ситуація змінилася лише в останні роки існування СРСР.

На перших альтернативних виборах до Верховної Ради УРСР КПУ отримала 331 місце з 450 можливих. З проголошенням Незалежності України 24 серпня 1991 року КПУ вперше було заборонено вже 26 серпня того ж року за участь в державному перевороті, більш відомому як ДКНС (“ГКЧП”). Багато членів забороненої компартії перейшли в новостворену Соціалістичну партію України.

В 1993 році діяльність КПУ було відновлено, хоча юридично партія була створена наново.

У 1994 році, на виборах до Парламенту партія отримала 86 мандатів, вибори відбулися за мажоритарною системою. На дострокових виборах Президента, що відбувалися в тому ж році партія підтримала лідера соціалістів Олександра Мороза, який посів на них третє місце.

На виборах до Парламенту 1998 року компартія отримала 24,65% в пропорційній частині виборів та 37 з 225 можливих мажоритарних округів. В цілому КПУ отримала 121 мандат.

В 1999 році лідер КПУ Петро Симоненко балотувався на пост Президента, зумів вийти до другого туру (22% в першому), але там поступився чинному Президенту Леоніду Кучмі. Петро Симоненко отримав 37,8% голосів.

В 2001 комуністи підтримали відставку Віктора Ющенка з посади Прем’єр-міністра України.

На виборах 2002 року до Парламенту КПУ вперше не отримала першого місця. Компартія отримала 19,98% голосів, та перемогла лише в шести округах, що в цілому забезпечило 65 мандатів.

На виборах Президента 2004 КПУ знову висунула Петра Симоненка, який посів четверте місце з майже 5%. В другому турі комуністи формально не підтримали жодного кандидата.

У 2006 році КПУ ледь подолала виборчий бар’єр. Показник 3,66% дозволив отримати 21 мандат. В Парламенті КПУ увійшла в коаліцію з Партією регіонів та Соціалістичною партією. В другому уряді Януковича КПУ отримала портфелі Міністерства промислової політики (Анатолій Головко) та Міністерство охорони здоров'я (Юрій Гайдаєв).

На дострокових виборах 2007 року КПУ вдалося покращити свої показники, партія отримала 5,39%, що конвертуватися в 27 мандатів. Партія перебувала в опозиції як до Президента Віктора Ющенка так і до Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко.

У 2010 році на виборах Президента КПУ знову виставила Петра Симоненка, який отримав шосте місце з показником 3,55%. У другому турі комуністи підтримали Віктора Януковича, в обмін на обіцянку виконувати платформу заходів лівих сил.

В 2012 році КПУ значно покращила свої електоральні результати, зайняла четверте місце з 13,18% та 32 мандати, втім, через цілковиту поразку на мажоритарці, в кількісному плані чисельність фракції КПУ в Парламенті не дуже виросла. Через поразку на мажоритарці Компартія сформувала лише п’яту, найменшу фракцію в Парламенті — після Партії регіонів, Батьківщини, УДАРу та Свободи. Фракція КПУ одностайно голосувала за призначення першого та другого урядів Миколи Азарова. Також КПУ підтримувала Харківські угоди з РФ. Під час та після Революції Гідності КПУ підтримувала антимайдан.

На виборах Президента 2014 року Петро Симоненко отримав 1,51% голосів. 24 липня голова Верховної Ради Олександр Турчинов оголосив про розпуск фракції Компартії України. На Парламентських виборах того ж року КПУ вперше не потрапила до Парламенту, сила отримала 3,88%. Пізніше Міністерство юстиції заборонило КПУ та іншим комуністичним партіям в Україні брати участь у виборах, згідно з законами про декомунізацію.

На місцеві вибори 2015 року представники КПУ йшли від партії Нова держава.

В 2019 році Петро Симоненко намагався балотуватися на пост Президента, але ЦВК відмовила йому в цьому.

В 2022 році, з повномасштабним російським вторгненням, 5 липня колегія суддів Восьмого Апеляційного адміністративного суду завершила розгляд адміністративної справи № 826/9751/14 про заборону Комуністичної партії України. Діяльність Комуністичної партії України було заборонено, а її майно, кошти та інші активи партії, та її місцевих осередків передано у власність держави.

Економічні позиції

КПУ обіцяла в своїй програмі зниження податкового тиску, скасування податку на додану вартість, підтримувала монополію держави на виробництво лікеро-горілчаних і тютюнових виробів, на зовнішню торгівлю, експлуатацію енергетичних мереж, рейкового, трубопровідного, морського й авіаційного транспорту.

Соціальна політика

Програми КПУ, які вона виставляла на вибори, носили підкреслено ліво-популістський характер.

Так, КПУ обіцяла “зупинити пенсійний геноцид” та “встановити розмір пенсій залежно від обсягу і характеру праці і заслуг перед суспільством, а не від рангу державного службовця”. Забезпечити передбачені законами пільги ветеранам війни і праці, інвалідам, пенсіонерам, багатодітним сім’ям, воїнам-інтернаціоналістам, чорнобильцям, учням і студентам, учителям, медичним і культурно-освітнім працівникам, військовослужбовцям, правоохоронцям. · Знизити ціни і тарифи на житлово-комунальні і транспортні послуги, товари першої необхідності.

Зовнішня політика

Компартія виступала за розширення співпраці з країнами СНД, особливо з Росією та Білоруссю та проти європейської та євроатлантичної інтеграції України. Також КПУ виступала проти, на їхню думку, “американської адміністрації”, яка “керує Україною” та співпраці з Міжнародним валютним фондом.

Гуманітарна політика

Партія підтримувала надання російській мові статусу другої державної. Також комуністи обіцяли “поставити надійний бар`єр масовій псевдокультурі, яка руйнує традиційну гуманістичну мораль нашого народу”. Комуністи обіцяли дотримання свободи совісті і віросповідання, що, втім, протирічить діяльності комуністів в період перебування при владі.

Соціологія

Загалом, протягом періоду Незалежності України є загальна тенденція на зниження підтримки комуністів, масштабний виняток становлять тільки вибори до Парламенту 2012 року, коли КПУ істотно покращила свій результат.

Міжнародна співпраця

Компартія була членом Союзу комуністичних партій — Комуністичної партії Радянського Союзу, федерації комуністичних партій колишнього Радянського Союзу. Також Компартія мала теплі стосунки з китайськими комуністами.

Фінанси партії

Петро Симоненко раніше в інтерв’ю казав, що партія існує завдяки “партійним внескам”. На сайті НАЗК у звітах КПУ від 2016 року можна простежити помітну динаміку у зростанні кількості донорів. Так, у 2018-му партія отримала 608 тисяч гривень від 43-х людей, а протягом 2019-го – 4,7 мільйона від 306-ти донорів (для порівняння: “Слуга народу” 2019 року одержала внески від 94 фізосіб, однак на значно більшу суму – майже 91 мільйон гривень). Це свідчить про те, що політсила справді готувалася до виборів народних депутатів та активізувала збирання коштів.

У звіті за 2016 рік зазначено, що частину внесків партія одержувала готівкою. Хоча у статті 14 ЗУ “Про політичні партії в Україні” сказано, що гроші на партійний рахунок мають потрапляти тільки в безготівковій формі. Тоді НАЗК в аналізі звітів наголошувало на порушенні й намагалося притягнути секретаря КПУ до адміністративної відповідальності. Але Шевченківський суд м. Києва в жовтні 2017 року ухвалив, що, оскільки готівка надходила до черкаського та сумського осередків партії, секретар КПУ не повинен за це відповідати, і закрив провадження.

Схожа справа була в Комунарському суді м. Запоріжжя. Там розглядали справу проти запорізької парторганізації КПУ, яка також отримувала внески готівкою. Суд закрив провадження через закінчення строку давності порушення. Ймовірно, за готівку 2016 року нікого в КПУ не покарали.

Більшість донорів КПУ – її партійці. Це здебільшого колишні нардепи від партії чи очільники партосередків. Найбільше грошей у 2019-му (162,8 тисячі гривень) віддав Георгій Буйко. Це народний депутат України III-IV скликань, а нині директор газети “Комуніст” і керівник ГО “Антифашистський комітет України” та ГО “Всеукраїнське громадське об’єднання “Інтелігенція України за соціалізм”. Від 2016 року він також очолює Донецьку обласну організацію Комуністичної партії України. Згідно з даними в держреєстрах, бізнесу Буйко не має.

У. звіті за 2019 рік, коли партія отримала рекордну протягом останніх 4 років суму внесків, зазначено, що КПУ витратила з рахунку 10,7 мільйона гривень. Із них 6,7 мільйона заплатила ЦВК за реєстрацію кандидатів під час парламентських виборів і президентських у 2019-му, коли політсила невдало висувала Петра Симоненка. Партія отримала ці гроші назад. Значні видатки з партійного рахунку припадають також на жовтень 2019 року.

Партія переказала 2,5 мільйона на рахунок організації “Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення”, керівником якої є Андрій Симоненко, син Петра Симоненка. Ніде, крім держреєстрів, цей фонд не згадується. Ймовірно, так партія вивела зі свого рахунку гроші, які не знадобилися їй на виборчу кампанію, котрої не було.

232 тисячі гривень КПУ витратила на комунальні послуги та інтернет, а ще 1,02 мільйона – на сплату податків (на нерухомість, земельного та інших).

У липні 2022 року КПУ була заборонена і згідно із ухвалою про забезпечення позову, партія володіє 61 об'єктом нерухомості — квартирами, офісами, гаражами та навіть земельними ділянками. Згідно із даними ухвали партія у власності партії є 16 авто. Йдеться передусім про вітчизняні “Славути” (ЗАЗ-110307) 2004-2008 років випуску. Також, партія має дві “Газельки”. Найновішою в автопарку КПУ є LADA Samara 2012 року виробництва.

Керівництво партії

Симоненко Петро Миколайович

Керівник

Балотування

Верховна Рада 8-го скликання 2014 рік

Балотувалося 310 Депутати 0

Голоси: 612456 (3,9%)

Не обрано

Назва: КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ
Верховна Рада 7-го скликання 2012 рік

Балотувалося 444 Депутати 34

Голоси: 2687976 (13,2%)

Обрано

Назва: КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ
Верховна Рада 6-го скликання 2007 рік

Балотувалося 444 Депутати 0

Голоси: 1257716 (5,4%)

Обрано

Назва: КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ
Верховна Рада 5-го скликання 2006 рік

Балотувалося 449 Депутати 0

Голоси: 929866 (3,7%)

Обрано

Назва: КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ
Верховна Рада 4-го скликання 2002 рік

Балотувалося 443 Депутати 0

Голоси: 5179709 (20,0%)

Обрано

Назва: КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ
Верховна Рада 3-го скликання 1998 рік

Балотувалося 411 Депутати 4

Голоси: 6550353 (24,7%)

Обрано

Назва: КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ