За лаштунками Київради: застій роботи комісій та відсутність пленарних засідань

Фракційні пріоритети

Робота депутатів Київради охоплює більший перелік обов’язків, аніж відвідування та голосування на пленарних засіданнях. Згідно з регламентом, депутат має входити до складу однієї з комісій Київради, які, своєю чергою, мають засідати “в міру необхідності, але не рідше одного разу на місяць”. 

Під час засідань комісій депутати займаються підготовкою, обговоренням та ухваленням проєктів рішень, що пізніше потрапляють на голосування в сесійну залу — кожна працює за своїм функціональним спрямуванням. Крім цього, саме комісії мають контролювати виконання рішень Київради та актів КМДА. 

Всього у столиці працюють 15 постійних комісій, їхній склад налічує від 3 до 30 членів. Найбільш “впливовими” та чисельними незмінно є бюджетна (30 депутатів) та земельна (26 депутатів). У цих комісіях більшість часто складають представники владної фракції, натомість опозиція частіше представлена в менш популярних напрямках, які подекуди формуються за залишковим принципом.

Щоб потрапити до постійної комісії, депутату необхідно написати заяву, а ухвалити його входження до складу мають під час пленарного засідання. На початку депутатської каденції ситуація з комісіями в Київраді була настільки критичною, що подані заяви депутатами ігнорувалися, а деякі комісії понад півроку не могли розпочати роботу. Проте крім бажання самого депутата, на написання заяви на включення до якоїсь із комісій може мати вплив і фокус самої фракції чи групи. 

Наприклад, “Європейська Солідарність” має найвищий рівень представлення серед усіх комісій, крім участі у трьох. Звісно, що це є можливим, зокрема, через чисельність самої фракції, яка наразі є найбільшою в Київраді. 

Найменша депутатська група ПЗЖМ, розподіляючи своїх п’ятьох депутатів, зробила акцент на популярних комісіях — бюджетній, земельній, регуляторній, ЖКГ та законності. “Голос” розподілила чотирьох обранців у земельну комісію, а в освітню, охорони здоров’я, благоустрою та цифровізації — по одному. 

Частина фракцій зробила значний акцент на земельній та бюджетній комісіях — 33% “Батьківщини” займаються питаннями архітектури та містопланування, а серед “Слуг народу” ця часткаа складає майже 42%. Половину свого складу УДАР, як зазначалося раніше, розподілив до комісії з питань бюджету. 

Вплив і пропорційність 

Що більше представництво депутатської фракції, то більший її вплив на прийняття рішень. Стаття 28 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад” хоч і передбачає право “на пропорційне представництво” в комісіях місцевої ради, проте на практиці ця норма рідко виконується. 

Згадану пропорційність, щоправда, вдалося частково реалізувати в головуванні комісій. По три комісії очолюють депутати “Єдності” та “ЄС”. Донедавна у цьому списку був УДАР, проте після операції “Чисте місто” голову земельної комісії Михайла Терентьєва виключили з фракції. Натомість “Слуга народу”, “Батьківщина”, “Голос” та вже згаданий УДАР головують у двох комісіях.

За кількістю заступників голів лідером залишається “ЄС”, маючи заступників чи перших заступників у десятьох різних комісіях. Одразу двоє з “ЄС” обіймають ці посади в земельній комісії: Владислав Турець (заступник) та Олександр Міщенко (перший заступник). На наступному місці “Батьківщина” з шістьома заступниками у п’ятьох комісіях — цього разу двоє перших заступників (Володимир Слончак та Алла Шлапак) вже в бюджетній комісії. 

“Єдність” має заступників у чотирьох комісіях, а “Слуга народу”, УДАР та “Голос” представлені на цих посадах у двох. Зокрема, “Слуга народу” та УДАР розподілили по троє депутатів у земельну комісію, а одного — в бюджетну. 

Комісія з питань бюджету сьогодні налічує 30 депутатів, половина з них — представники партії Кличка. Комісія займається ухваленням обсягу та розподілом столичних грошей, тож усі очікувано зацікавлені в членстві. Зазначимо, що бюджетна комісія — єдина з 15-ти, де присутні члени з усіх депутатських фракцій та груп. 

До складу земельної комісії входять 26 столичних обранців, і 42% з них обіймають керівну посаду, адже комісія налічує трьох перших заступників і шістьох заступників голови — на додачу до голови та секретаря. “ЄС” та УДАР займають у складі однакову частку, маючи по 6 депутатів, “Слуга народу” — 5.

Нагадаємо, що за 2025 рік земельна комісія провела всього два засідання. Після оприлюднення “плівок Комарницького” та деталей “Чистого міста” депутатам вдалося зібратися лише один раз у квітні. Тоді засідання провів секретар Олесь Маляревич, а розглядали питання зі скасування “туалетних схем” авторства Володимира Бондаренка.

Жодну з керівних посад не обіймають депутати від ПЗЖМ, відповідно до рішення Київради від листопада 2023 року. До цього розподіл сил у постійних комісіях був зовсім іншим, і вже згадану комісію з питань дотримання законності очолював обраний від ОПЗЖ Олександр Плужник. 

На початку 2024 року була також спроба ввести Ігоря Кириленка до комісії з питань культури на посаду заступника голови, проте завдяки розголосу й громадськості цю ініціативу відкликали. Наразі Кириленко не входить до складу жодної з комісій. 

Читайте також: Хто підтримує ОПЗЖ в Київраді, або Як провалили позбавлення їх керівних посад у комісіях

Лідери та антилідери

Попри застій у пленарних засіданнях, комісії Київради намагалися продовжувати роботу. Щоправда, більше ніж третина з них зібралися менше ніж 5 разів за 8 місяців року, а 3 — лише одного разу в січні. Натомість бюджетна, регуляторна та комісія з питань охорони здоров’я опинилися в лідерах і зустрічалися понад 8 разів. 

Найбільше засідань провела Комісія з питань власності та регуляторної політики — всього їх було 11, і подекуди вони відбувалися кілька разів за один місяць. Нагадаємо, що в червні 2023 року Київрада об'єднала Комісію з питань власності із Комісією з питань регуляторної політики, тим самим скорочуючи загальну кількість комісій із 16 до 15. 

Однією з причин такого об’єднання була низька активність Комісії з питань регуляторної політики, головою якої тоді був обраний представник від забороненої ОПЗЖ та адвокат Віктора Медведчука Ігор Кириленко. Згідно з протоколами, комісія Кириленка зібралася всього 6 разів від початку депутатської каденції в 2020 році. 

Зараз новостворена комісія, серед іншого, займається питаннями власності та розпорядження комунальним майном Києва, а також здійснює регуляторну політику в господарській діяльності. Тож на її розгляд потрапляють проєкти, що містять затвердження статутів комунальних некомерційних підприємств, майнові питання та інші регуляторні акти.

На другому місці Комісія з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності, яка мала 10 засідань протягом 2025 року. Зокрема, в січні депутати збиралися двічі, а в травні — тричі. Були і невдалі спроби провести засідання, які супроводжувала нестача кворуму. Так сталося 29 травня, коли комісія не розпочала роботу перед пленарним засіданням Київради, яке також не відбулося через відсутність депутатів у сесійній залі. Тоді ж міський голова Віталій Кличко заявив про тиск на місцеве самоврядування:

“Тиск на місцеве самоврядування триває, він ще більше посилюється, і тривають спроби зірвати роботу Київради, щоб вона не збиралась і була недієздатною”. 

Натомість бюджетна комісія таки зібралася повторно того ж дня та проголосувала, зокрема, за виділення матеріальної допомоги військовим і постраждалим від російських атак. 

Читайте також: Крайнощі Київради: від “земельних пакетів” до відсутності кворуму

Дев’ять разів за 2025 рік засідала Комісія з питань охорони здоров’я та соціальної політики, обов’язками якої є, зокрема, організація надання медичної допомоги, соціальний захист громадян та реінтеграція військовослужбовців і їхніх сімей завдяки соціальній допомозі. Цьогоріч роботу комісія розпочала в лютому, і з того часу проводила засідання фактично щомісяця, про що свідчать опубліковані протоколи та записи трансляцій. 

Лише одне засідання провели одразу три комісії: 1) транспорту, зв’язку та реклами; 2) цифрової трансформації та регулювання надання публічних послуг; 3) дотримання законності, правопорядку та зв’язків із силами безпеки і оборони. Збиралися вони наприкінці січня, і відтоді частина проєктів рішень встигла потрапити до них на розгляд. 

У Комісії з питань цифрової трансформації таких ініціатив найменше — всього дві. Комісія з питань дотримання законності має розглянути ще десять проєктів, а найбільше накопичилося у транспортної — 52 ініціативи, які розподілили на комісію після її єдиного за рік засідання. 

Неповна комісія: кейс Володимира Левіна

Наразі Комісія з питань дотримання законності перебуває в унікальній ситуації, адже вона єдина, де всього двоє членів — голова Ігор Опадчий з фракції УДАР та Олександр Плужник із групи ПЗЖМ. А відповідно до чинного положення про постійні комісії Київради, кількість членів має складати щонайменше три. 

Раніше до комісії входив ще Володимир Левін та був її секретарем. Депутата обрали від “Європейської Солідарності”, однак у грудні 2024 року його виключили з її складу “через порушення спільно виробленої позиції фракції”. Крім цього, у заяві “ЄС” йшлося про застосування імперативного мандату щодо Левіна наприкінці січня 2025-го. 

Відповідне повідомлення фракції оголосили на пленарному засіданні Київради в березні. У своєму виступі Володимир Левін зазначив: “Мене як члена партії “ЄС” не запросили на засідання фракції та не повідомили про розгляд питань щодо мене, тому не визнали мою думку”.

Депутат також згадав голосування за звернення до міст-побратимів Києва, яке ухвалили мінімальною кількістю голосів із другої спроби. Тоді “ЄС” подавала правки до проєкту, що так і не були прийняті. Натомість Володимир Левін став єдиним із фракції, хто проголосував “за” ініціативу. Детальніше про розгляд цього проєкту ЧЕСНО писав в одному з репортажів.

Рух ЧЕСНО звернувся за роз’ясненням поточного статусу Володимира Левіна до голови Київської територіальної виборчої комісії Романа Кисленка:

“Ситуація така, що Володимир Левін оскаржувати рішення почав ще до нашого розгляду як комісії. Але суд відхилив забезпечення позову про зупинення дії рішення партії “Європейська Солідарність”. Відповідно, він позбавлений мандату, але ще немає судового рішення щодо протиправності рішення з’їзду партії. І фактично, він вже не депутат, але ми поки вирішили його не заміщати, доки йде судовий розгляд”, — йдеться в коментарі голови ТВК. 

Тож наразі комісія очікує на фінальне рішення суду, а Володимир Левін оскаржує рішення щодо забезпечення позову в апеляції. 

Водночас комісія з питань дотримання законності опинилася в глухому куті, адже зібратися не може через нестачу у своєму складі. 

Що далі? 

Раніше ЧЕСНО писав, що 2025 рік став важким у системній роботі Київради. Блокування трибуни, корупційні скандали та заміна секретаря призвели до того, що з січня депутати ухвалили всього 63 рішення. Натомість частина засідань завершувалася передчасно через тривогу, незгоду між депутатами чи нестачу кворуму. 

Активність постійних комісій також зменшилася — протягом червня не засідали 9 з 15 комісій, і така ж динаміка тривала й у липні. Для порівняння, у квітні 2025 року, коли Київрада бодай частково зібралася тричі, не проводили засідання лише чотири постійні комісії. У другій половині серпня було заплановане засідання лише в освітньої комісії, і коли відновиться повноцінна робота Київради — досі невідомо. 

Наразі ж необхідно, щоб самоврядування столиці зрушило з “мертвої точки”, адже Київ має слугувати прикладом для інших обласних центрів і міст. До того ж, питання та проблеми місцевого характеру надалі потребують регулювання та розгляду.