Політика з СІЗО: Шуфрич пише закони, Дубінський формує “За мир”

Загалом наразі пʼятеро нардепів перебувають у СІЗО. Це вже згадані Дубінський, Шевченко та Шуфрич, а також ще двоє депутатів від ОПЗЖ Олександр Пономарьов і Федір Христенко. Усі пʼятеро мають підозри в державній зраді. Та попри це вони не лише зберігають депутатський мандат (адже наявність підозри не є підставою для втрати місця у Верховній Раді), але й знайшли способи виконувати деякі депутатські обов’язки попри триваюче слідство й суд.   

Наприклад, Нестор Шуфрич нещодавно подав свій уже третій законопроєкт із СІЗО. На цей раз Шуфрич з-за ґрат пропонує механізм, щоб позбуватися санкцій, накладених указом президента. У пояснювальній записці Шуфрич пише, що "в Україні стрімко зросли випадки необґрунтованого введення проти осіб указом президента індивідуальних санкцій, а також позбавлення українського громадянства".

Нагадаємо, в січні цього року указом президента Шуфрич і сам потрапив під санкції РНБО. Нардепа підозрюють у держзраді, і з вересня 2023 року він перебуває в СІЗО. 

У грудні 2024 року суд дозволив Шуфричу виконувати депутатські повноваження, оскільки він не визнаний винним і не втратив мандат. Водночас суд відмовив Шуфричу в частині клопотання, в якому він просив надати дозвіл брати участь у пленарних засіданнях і голосувати в Раді, адже нардеп не зможе робити це, допоки перебуває в СІЗО.  

Проте нардепу вдалося знайти лазівку, як реалізовувати своє право на законодавчу ініціативу навіть попри те, що в СІЗО він не має доступу до робочого компʼютера з програмою, яка дозволяє реєструвати законопроєкти.

Спочатку Шуфрич пробував зареєструвати законопроєкт, надіславши таке прохання у зверненні до голови ВРУ Руслана Стефанчука і прикріпивши текст законопроєкту в додатку. Таким чином у лютому цього року він намагався внести до Ради законопроєкт про захист прав нацменшин. 

Але тоді регламентний комітет рекомендував відхилити це прохання. Комітет пояснив, що звернення до голови ВР і реєстрація законопроєкту — це дві різні дії. До того ж нардеп не додав електронну версію документа, як цього вимагає закон. Та у квітні цей законопроєкт таки зареєстрували. 

Станом на зараз Шуфрич зареєстрував вже три законопроєкти із СІЗО. Окрім вже згаданих скасування санкцій і захисту прав нацменшин, цього літа він також вніс проєкт, яким пропонував змінити механізм арешту й взяття під варту осіб, підозрюваних у злочинах. 

Як видно з листа регламентного комітету голові Верховної Ради, алгоритм депутатської роботи Шуфрича із СІЗО такий: свої законопроєкти він передає у паперовому вигляді разом із флешкою, де є електронні копії цих документів. Усе це разом із супровідним листом до Верховної Ради надсилає начальник відділу досудового забезпечення слідства СБУ, відповідальний за утримання Шуфрича в ізоляторі. 

Тоді регламентний комітет Ради розглядає доручення від голови Ради щодо можливості реєстрації законопроєктів, що були внесені Шуфричем. В усіх трьох випадках комітет своїм рішенням давав дозвіл Апарату Ради реєструвати законопроєкти, які надійшли в паперовій формі. 

Хоч механізм робочий, але не надто швидкий. Так в одному випадку між листом Шуфрича і реєстрацією законопроєкту в електронній системі Ради минуло 38 днів. Останній свій лист він надіслав ще 12 листопада, а сам законопроєкт було зареєстровано 28 числа того ж місяця. 

Водночас інший депутат у СІЗО Олександр Дубінський нещодавно заявив про створення нового міжфракційного депутатського обʼєднання в Раді із назвою “За мир”. Серед заявлених цілей МФО — підтримка ініціатив з припинення війни, зокрема мирного плану президента США Дональда Трампа.

Читайте також: "Сіра зона" парламенту. Міжфракційні депутатські об’єднання: що з цим не так?  

Дубінський заявив, що до його МФО доєдналися четверо депутатів. Це колишній “слуга” Артем Дмитрук, який переховується від правосуддя за кордоном, ще один представник монобільшості Олександр Куницький, який понад рік не повертається із закордонного відрядження, а також Євгеній Шевченко і Олександр Пономарьов, які, як і Дубінський, перебувають у СІЗО.  

Про своє нове МФО Дубінський розповів 27 листопада у своєму Telegram-каналі. Він активно веде соцмережі із СІЗО, адже його запобіжний захід не передбачає обмежень на це. Нардеп повідомив, що надіслав відповідний лист спікеру Ради Стефанчуку. За регламентом, спікер має офіційно оголосити про створення нового МФО на найближчому засіданні Ради. Показово, що жоден із членів міжфракційного депутатського обʼєднання не зможе бути присутнім у залі.  

Читайте також: Нардепи в розшуку: кого з обранців ВРУ-9 шукають правоохоронці? 

А втім, Дубінський не лише створює МФО в СІЗО. Він також відправляв депутатські звернення, а ще писав на бланку нардепа листи світовим політикам, зокрема угорському премʼєру Віктору Орбану й білоруському диктатору Олександру Лукашенку, а ще колегам-депутатам. 

А нещодавно нардеп заявив, що теж планує зареєструвати законопроєкт — про амністію після війни усім, хто був звинувачуваний за статтями про держзраду, злочини проти нацбезпеки й ухилення від військової служби. Хоч поки документ офіційно не зʼявився на сайті Ради. 

Тож ми спостерігаємо нову й досі не бачену ситуацію: коли підозрювані в державній зраді депутати все ще можуть виконувати деякі зі своїх повноважень, навіть перебуваючи в СІЗО. Вони не мають змоги голосувати в Раді й впливати на ухвалення рішень, проте все ще можуть подавати законопроєкти, писати депутатські звернення та створювати нові об’єднання. Звісно, це логічно, зважаючи на презумпцію невинуватості — наразі вони є лише підозрюваними, і доки їхню провину ще не встановив суд, вони зберігають мандат. З іншого боку, це точно новий виклик для української політики, ще й в умовах повномасштабної війни з РФ. 

Нагадаємо, раніше ЧЕСНО писав, що народні обранці, які перебували в СІЗО станом на цей березень, не подали декларації за минулий рік.