Джинса для Тимошенко, ТЦК та мільйонери з Полтави: як українські політики рекламуються у Facebook

Топ-5 сторінок політиків

За перші шість місяців 2026 року, за даними бібліотеки реклами Meta, українські сторінки у Facebook та Instagram витратили понад 430 тисяч доларів, тобто майже 20 мільйонів гривень, на політичну й соціальну рекламу. 

Звісно, в цю суму входять витрати не лише політиків та партій. Meta зараховує до цієї категорії також медіа, міжнародні та громадські організації, навіть Паломницький центр ПЦУ. 

Політиком, який витратив найбільше на просування власної сторінки у Facebook, за даними Meta Ad Library, став Валерій Пархоменко. За пів року він сплатив за ці послуги понад 600 тисяч гривень (еквівалент приблизно 14 тисяч доларів).

Пархоменко працює першим заступником міського голови Полтави й уже очолював  рейтинг політиків із найвищими рекламними бюджетами 2025 року. Тоді він витратив на платформах Meta понад 1,5 млн гривень. Це — більше, ніж його річний заробіток у виконкомі Полтавської міськради, за даними аналітичної платформи YouControl.

Читайте також: Мільйони на рекламу: хто з політиків витратив найбільше в 2025 році?

Пархоменко здебільшого розповідав у дописах про роботу в місті — толоки в дворах, боротьбу за нові укриття та участь у тренуваннях дитячо-юнацьких спортивних шкіл.

Інший його полтавський колега, депутат облради Олексій Чепурко витратив трохи більше за вісім тисяч доларів (приблизно 360 тисяч гривень), за даними бібліотеки реклами Meta. Тематика схожа — укриття, дороги, транспорт й інші міські проблеми.

Троє інших політиків, що увійшли в цьогорічний топ-5 за витратами на рекламу у Facebook, уже фігурували в аналогічному списку за попередній рік. Мова йде, наприклад, про колишнього міністра екології Ігоря Шевченка. Він за пів року витратив понад пів мільйона гривень на просування власної сторінки.

Теми незмінні — агітація проти вступу України в ЄС, а натомість за запровадження смертної кари та зменшення кількості депутатів. Нагадаємо, що раніше на своїй сторінці Шевченко активно просував власні політичні проєкти: спершу — “Антикорупційний фронт”, а потім — “Успішну Україну”. 

Читайте також: “Це нормально. Почитайте класику книжки політтехнології”: як працюють партії, що приховують свої гроші?

Його рекламу в самому центрі Києва на Хрещатику раніше завішували світлинами собаки.

Четверте місце зайняв Віктор Куртєв, який у 2019 році балотувався в народні депутати від “Слуги народу”. Нині він бере участь у ток-шоу, створює дописи на підтримку FirePoint (компанії, що спеціалізується на оборонних технологіях) та постить згенеровані штучним інтелектом картинки.

Ще кілька сотень тисяч гривень на просування витратив народний депутат Олександр Фельдман. Нині він член групи “Відновлення України”, а раніше входив до фракції наразі забороненої проросійської партії ОПЗЖ.

Він російською вітає жінок з 8 березня, перефразовуючи слова російського письменника Достоєвського, а також регулярно згадує про гуманітарну допомогу жителям Харкова під час війни з неназваним у його дописах ворогом.

Сумнівні медіа, “джинса” та Тимошенко

Цього року Рух ЧЕСНО зафіксував і явні прояви “джинси” в рекламних дописах на Facebook. Так, сторінка “Київ Інфо” за шість місяців витратила близько 130 тисяч гривень на просування. 

Більшість реклами при цьому стосувалася “справи Тимошенко”. Нагадаємо, що у 2026 році за даними ЗМІ, НАБУ й САП викрили політикиню на хабарі народним депутатам з інших фракцій за відповідні голосування в раді. Згодом правоохоронці вручили підозру Тимошенко й опублікували відео обшуків у офісі "Батьківщини", а справу передали до суду.

Водночас деякі проплачені дописи про цю справу супроводжувалися картинкою із заголовком “Порно більше не злочин”.

Іншим прикладом стала мережа дніпровських сторінок, серед яких “Дніпро. Головне”, “Дніпро — це Україна”, “Наше місто Дніпро”. За шість місяців лише ці три сторінки витратили понад шість тисяч доларів (більше за чверть мільйона гривень) на просування часто ідентичних дописів.

Частина цих дописів була спрямована проти скандального депутата Дніпровської міськради Загіда Краснова, а також проти відомого блогера Ігоря Лаченкова (власника Telegram-каналу “Лачен пише”). 

Натомість рекламні дописи про очільника Дніпра Бориса Філатова містили виключно позитивні згадки про нього — зокрема, його політичні заяви та розповіді про те, що Дніпро пройшов зиму без колапсу, на відміну від Києва та Харкова.

Раніше Рух ЧЕСНО уже писав про те, як анонімні Telegram-канали просувають міську владу Дніпра за кошти місцевого бюджету.

Саме поняття “політичної реклами” доволі широке, особливо у випадках, коли ця реклама публікується третіми сторонами, а не особисто політиками або партіями.

На початку 2026 року сторінка медіа з сумнівною репутацією “Новини України —  From-UA” опублікувала чотири рекламні відео про 3-й армійський корпус. До прикладу, назва одного з них — “Корпус Білецького як “міні-держава” без корупції”.

На просування лише цих чотирьох відео сторінка витратила близько трьох тисяч доларів, згідно з даними бібліотеки реклами. Дописи навряд чи мали на меті скерувати користувачів на сайт “Новини України”, адже посилань не містили.

У цьому випадку межа між кампанією з рекрутингу до війська та політичною рекламою дещо розмивається. Варто нагадати, що Андрій Білецький, який нині очолює 3-й армійський корпус, був народним депутатом VIII скликання. Також він балотувався до Верховної Ради в 2019 році від ВО “Свобода”. 

Політичні партії та їхні потенційні конкуренти

За відсутності можливості проведення виборів в Україні політичні партії, на відміну від конкретних політиків, не особливо вкладають кошти в рекламу. Найбільше витратила регіональна організація партії “Рідне місто” в Зінькові Полтавської області.

За шість місяців 2026 року партія рекламувала дописів на 4,3 тисячі доларів, що становить близько 200 тисяч гривень. Згідно з фінансовими звітами політсили, за дописи заплатив Андрій Удовиченко, депутат Полтавської облради від “Рідного міста”.

Близько 70 тисяч гривень на рекламу у Facebook та Instagram витратила київська сторінка партії “ВО “Батьківщина”. У дописах здебільшого згадується її лідерка Юлія Тимошенко, а також нардеп Валерій Дубіль.

Ще одного народного депутата активно просуває сторінка громадської сторінки “Мир. Розвиток. Стабільність”. Мова йде про Юрія Бойка, нині голову депутатської групи “Платформа за життя та мир”, а в минулому — забороненої проросійської партії ОПЗЖ.

Раніше Рух ЧЕСНО писав, що сама громадська організація декларує мільйонні доходи, а найбільшими витратами організації є “грошова допомога малозабезпеченим верствам населення від депутата Р. С. Ахметова”.

Читати також: Десятки тисяч доларів на рекламу: як нардепи від ОПЗЖ використовують благодійні організації для самопіару

Вже не перший рік сторінка ГО просуває Бойка, який у своїх відео розповідає російською мовою про “беспредел ТЦК”, необхідність завершення війни та тотальне зубожіння.

Ще одна сторінка, яка постійно згадує ТЦК — “7 кроків до перемоги”. За пів року сторінка витратила 2,5 тисячі доларів на просування дописів, які поєднують тези про “полювання на людей” (нібито зі сторони ТЦК, — ред.) і необхідність активніше залучати ветеранів до державного управління.

На сайті “7 кроків до перемоги” можна ознайомитися також із командою ініціативи. Її засновник — Святослав Дубина, військовий і політичний коментатор. 

В переліку членів ініціативи можна побачити колишнього нардепа Олеся Донія, політтехнолога Сергія Гайдая, голову “Лібертаріанської партії 5.10” Юрія Коновальчука, а також політолога Павла Жовніренка, який виступав на російському телебаченні після окупації Криму та на початку російської агресії на Донбасі.

Раніше Рух ЧЕСНО також писав про те, хто та як фінансує українські політичні партії в часи відсутності реальної перспективи виборів.