Які законодавчі ініціативи Арахамії стали законами: аналіз ЧЕСНО

Арахамія працює у Раді в Комітеті з питань нацбезпеки, оборони та розвідки й очолює підкомітет з нагляду за розвідувальними та правоохоронними органами спеціального призначення. Тому частина поданих ним законопроєктів — це те, що стосується війська, ОПК, оборонного бюджету і закупівель. На початку повномасштабного вторгнення Арахамія подав постанову про організацію роботи Верховної Ради в умовах воєнного стану.    

Чимало ініціатив Арахамії — це те, що властиво підписувати голові депутатської фракції: звернення від імені Верховної Ради до іноземних держав і різноманітні постанови про перестановки посад у комітетах. 

Утім, не всі свої такі пропозиції він доводить до кінця. Наприклад, з травня 2025 року так і не просунулась постанова його авторства про виключення нардепа-втікача Олександра Куницького з правоохоронного комітету. Однак сам Куницький після двох років за кордоном 9 листопада цього року як нічого не бувало повернувся працювати до Верховної Ради.  

За час роботи в Раді Арахамія також створив кілька тимчасових слідчих комісій (ТСК) з розслідування оборонних питань. У 2019 році Арахамія очолив ТСК з розслідування вибухів на складах боєприпасів у 2014–2018 роках і увійшов до ТСК з питань відновлення територіальної цілісності України. 

У 2021 році Арахамія був ініціатором створення ТСК щодо розслідування імовірної держзради чиновників, зокрема можливого зриву операції із затримання літака з членами російської “ПВК Вагнера”. Співголовою цієї ТСК обрали представника проросійської ОПЗЖ Нестора Шуфрича, який нині сам підозрюється у держзраді, а Арахамія до складу комісії не увійшов.  

Також він ініціював ТСК з моніторингу міжнародної матеріально-технічної допомоги під час воєнного стану та ТСК для розслідування військових і корупційних порушень в обороні під час воєнного стану.  

Утім, ініціативи Арахамії виходять далеко за межі військової тематики. Він один зі 100 співавторів проєкту оновленого Цивільного кодексу, який розкритикували правозахисники через пункти, що становлять загрозу постраждалим від домашнього насильства. У 2020 році пропонував зміни до Регламенту Ради, щоб зокрема оптимізувати розгляд поправок, але відкликав законопроєкт через запитання щодо конституційності деяких норм. Також Арахамія один із співавторів ідеї Національного дня молитви, який Рада встановила у лютому 2025 року. Подавав і ініціативи щодо місцевого самоврядування. 

У 2023 році Арахамія виступив співавтором закону про відновлення е-декларування, яке призупинили через воєнний стан. А у 2022-му разом з Олександром Корнієнком зареєстрував законопроєкт з новими критеріями щодо того, хто не може бути призначений на посаду директора НАБУ, після того, як попередні пропозиції викликали критику послів країн G7.  

Інструментом депутатських запитів Арахамія майже не послуговується. Серед небагатьох: колективний запит 2024 року про присвоєння звання Героя України ексміністру МВС Денису Монастирському, запит про збереження унікальної експериментальної бази Науково-дослідного інституту “Молнія” Харківської політехніки та запит до президента щодо угоди про будівництво дороги через румунсько-український кордон.

А ще Арахамія нерідко береться за економічні питання. Був одним з ініціаторів законопроєкту про ринок деревини, про стимулювання розвитку рибного господарства, про зміну ввізного мита на бітум і бітумні суміші і законопроєкту про впровадження малих модульних реакторів в Україні. 

У 2024 році він подав законопроєкт, який пропонував конфіскувати в дохід держави компанії, частка яких перебуває під санкціями. Критики вказували, що такі зміни відкривають можливість націоналізації будь-якої компанії, навіть якщо санкції стосуються міноритарного акціонера з 1% акцій, тож врешті законопроєкт зняли з розгляду.  

У 2025 році разом з Данилом Гетманцевим подав пакет законопроєктів про Defence City, який передбачає особливий режим для підприємств ОПК зі звільненням від низки податків. 

У медіа Арахамію нерідко називали лобістом грального бізнесу та тютюнових компаній.

У 2021 році ЗМІ писали, що він займався розробкою законопроєкту про легалізацію грального бізнесу. За даними журналістів, на процес впливали букмекерські компанії, а Арахамія зокрема лобіював інтереси “Parimatch”. Нардеп підтвердив зустріч з гендиректором компанії Сергієм Портновим. До робочої групи він також запросив бізнесмена з російськими зв'язками, власника “грального” офшору First National Lotteri Ltd Бориса Баума, з яким вони кілька років були сусідами. Нардеп пояснював, що залучив Баума, бо той "мав досвід управління казино і знає багатьох учасників ринку".

Примітно, що нардеп не був серед авторів відповідного закону і не подав до нього жодної з понад трьох тисяч правок, але подавав інші законопроєкти на цю тему.

Арахамію звинувачували і в лобіюванні тютюнових компаній. Він пропонував на 30% знизити акциз на електронні сигарети (тютюнові вироби для електричного нагрівання, ТВЕН). Він вніс відповідну правку до законопроєкту №4278. Арахамія пояснював, що так намагається боротися з контрабандою ТВЕН,і заявляв, що домовився з компанією “Philip Morris”, яка займається дистрибуцією тютюнових виробів в Україні, що попри зниження акцизу вона гарантовано сплатить до бюджету 11 млрд грн. Подавав також законопроєкт про стимулювання вирощування тютюну в Україні.  

У 2021 році ЗМІ повідомляли, що Арахамія відпочивав на Мальдівах в один час з куратором тютюнового ринку Борисом Кауфманом. А у 2023 році журналісти Bihus.info з'ясували, що Арахамія неодноразово використовував автівки фірми Кауфмана для поїздок за кордон. Сам Арахамія таку щедрість бізнесмена пояснював особистою дружбою з ним. 

До того ж прізвище Арахамії сплило на свіжих плівках НАБУ у справі “Карфаген”, що викриває злочинний наркокартель “Хімпром”, який контролював 52 шахрайські кол-центри і торгував наркотиками. На записах фігурант справи на прізвисько “Кримінал” говорить про зустріч з головою парламентської фракції “Арах…”, щоб обговорити легалізацію марихуани в Україні. Плівок із голосами самого посадовця немає. Арахамія заявив, що вважає це інформаційною атакою, щоб усунути його від переговорного процесу.