Охендовський Михайло Володимирович

Депутат Дніпровської обласної ради 8 скликання, голова Центральної виборчої комісії (2013-2018). Фігурант антикорупційних розслідувань.

У 2020 році був обраний до Дніпропетровської обласної ради 8 скликання від Блоку Вілкула “Українська перспектива”.

У 2019 році невдало балотувався до Верховної Ради 9 скликання від “Опозиційного блоку” (№34 у списку).

У 2020 році САП закрила кримінальне провадження проти Охендовського, якого підозрювали в хабарі, отриманому з "чорної каси" Партії регіонів. До цього Вищий антикорупційний суд скасував призупинення цієї справи і вирішив, що строки досудового розслідування у ній спливли, і в прокурора "був єдиний вихід" – закрити провадження.

У вересні 2018 року Верховна Рада звільнила Охендовського з посади голови Центральної виборчої комісії (ЦВК).

У 2017 році САП призупинила розслідування проти Охендовського, підозрюваного в незаконному отриманні грошей із "чорної каси" Партії регіонів через недостатню кількість доказів. При цьому у САП наголошували, що детективи НАБУ отримали докази отримання Охендовським 16 тисяч доларів.

У 2016 році прізвище Охендовського почало фігурувати у справі чорної бухгалтерії Партії регіонів. За даними “Української правди” голова ЦВК щонайменше 6 разів отримував кошти і розписувався в “амбарній книзі”. Охендовський звинувачення в отриманні хабарів відкидав, однак експертиза НАБУ підтвердила справжність підписів.

У тому ж році Охендовський отримав підозру від НАБУ та САП за фактом можливого хабаря з “чорної бухгалтерії” Партії регіонів.

У 2013 році був обраний головою ЦВК. На цій посаді він змінив Володимира Шаповала, який з ініціативи президента Віктора Януковича був позбавлений повноважень члена ЦВК у зв'язку із досягненням 65-річного віку.

З 2004 до 2007 року тричі ставав членом ЦВК, у 2007 році був призначений на цю посаду втретє за квотою антикризової коаліції, яку очолювала Партія регіонів

У 2004 році був вперше призначений членом ЦВК, окрім цього був членом Української асоціації міжнародного права.

У тому ж році Охендовський, як член ЦВК, представляв інтереси виборкому у Верховному Суді України в справі за скаргою довіреної особи кандидата в президенти Віктора Ющенка. За даними ЗМІ, Охендовський відстоював позицію Сергія Ківалова, який оголосив переможцем другого туру провладного кандидата Віктора Януковича.

З 2002 до 2006 року був помічником народного депутата від Блоку “Єдність” у Верховній Раді 4 скликання Олександра Задорожнього.

У 2002 році став начальником управління, віцепрезидентом Національної телекомпанії України. 

З 1993 року працював у товаристві з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма “Проксен” на посадах референта, юриста, заступника директора. Главою та засновником цієї фірми у 1990-1998 роках був Олександр Задорожній – нардеп Верховної Ради 3 та 4 скликань, представник президента Леоніда Кучми у Верховній Раді (в останні роки правління).

У 1991 році працював на Норильському гірничо-металургійному комбінаті ім. Завенягіна (РФ). 

У 1997 році закінчив Інститут міжнародних відносин Київського університету ім. Тараса Шевченка за спеціальністю “міжнародне право”.

Народився 27 жовтня 1973 року в місті Дубоссари, Молдова.