8 червня 2022 року восьмий апеляційний адміністративний суд заборонив діяльність партії "Опозиційний блок".
20 березня 2022 року Президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони (РНБО) про припизупинення діяльності низки політичних партій. До списку потрапила і партія "Опозиційний Блок". Представники цієї політичної сили співпрацювали з окупаційною владою, і потапили в Реєстр ДжерZрадників від Руху ЧЕСНО.
Основні акценти у своїй програмі “Опоблок” робить на врегулюванні війни на Донбасі. Також "опоблоківці" відмовляються вголос називати Росію агресором.
Партія стартувала у 2014-му з непоганого рейтингу, але вже за кілька років його втратила. Станом на квітень 2020 року згідно із соцопитуваннями має рейтинг 1%.
На парламентських виборах 2019 “Опоблок”, який об’єднав представників “Опоблоку”, “Партії миру і розвитку”, “Наші”, “Відродження” та “Довіряй ділам”, набрав лише 3% голосів виборців і не потрапив до Верховної Ради. Пройшли тільки 6 кандидатів-мажоритарників.
Активність “Опозиційного блоку” після провалу на парламентських виборах 2019 значно зменшилася, а самі партійці почали розвивати власні проєкти. Серед таких проектів: Євген Мураєв на чолі партії “Наші”; Запорізький міський голова Володимир Буряк, котрий оголосив, що йде на місцеві вибори від партії “Єднання”; Олександр Вілкул, який піариться на власному фонді “Українська перспектива” і заявив, що підтримує Анатолія Шарія; партія “Перспектива” на чолі з Оксаною Живага, яка є керівницею ГО “Фонд Олександра Вілкула “Українська перспектива”. Ймовірно, що Вілкул йтиме на місцеві саме з цією політсилою; Геннадій Труханов та Геннадій Кернес від партії “Довіряй ділам”; партія “Блок Вадима Бойченка”, названа на честь мера Маріуполя.
Згідно зі звітами “Опоблок” має 78 зареєстрованих місцевих організацій, проте лише одного працівника у складі апарату (станом на І квартал 2020 року). У партії також не вказано автомобілів, нерухомості та жодного орендованого приміщення.
2018 року в партії стався розкол: “промисловці” залишилися в основі “Опоблоку”, а “газовики” разом з групою Рабіновича і Медведчука утворили нову політсилу – “Опозиційну платформу – За життя”.
У 2016 році керівником партії став Касянюк Олександр Ростиславович.
На місцевих виборах 2015 року “Опозиційний блок” здобув 11,5% голосів.
На позачергових парламентських виборах 2014 року “Опоблок” провів до ВРУ 29 нардепів, здобувши 4 місце в рейтингу (9,4% голосів). Перша трійка у списку політсили - Юрій Бойко, Олександр Вілкул (обоє займали посади віце-прем’єрів в уряді Миколи Азарова) і Михайло Добкін.
Від часу створення “Опозиційного блоку” партія мала два крила: т.зв. “газовики” та “промисловці”. У першому провідну роль відігравали Дмитро Фірташ, Сергій Льовочкін та Юрій Бойко, у другому – Рінат Ахметов, Вадим Новинський і Борис Колесніков. Іще трьох осіб в “Опоблоці” пов’язували з Віктором Медведчуком: Тараса Козака, Василя Німченка та Нестора Шуфрича.
У 2014 році партію “Закон і порядок”, яка була зареєстрована у 2010 році, перейменували в “Опозиційний блок”. Оскільки під час Революції Гідності фракція Партії регіонів розпалася, ті політики-регіонали, які не втекли з України, створили окремий бренд для парламентських виборів-2014, аби повернутися до парламенту.
Фінанси партії.
Фінансові звіти центрального офісу та регіональних партійних організацій “Опоблоку” за І квартал 2020 року переважно порожні. Упродовж 2016-2019 років партія назбирала 277 млн грн. (частини державного та приватного фінансування фактично рівні). Левова частка цих грошей надійшла у 2019 році, напередодні виборів.
Серед приватних донорів: ТОВ “Магден плюс” (5,6 млн грн., при цьому за адресою реєстрації фірми – перукарня); одеське ТОВ “Інвест Девелопмент ЛТД” (3,3 млн грн., фігурує в переліку фірм, які за підозрами Генпрокуратури отримували комунальне майно в Одесі поза аукціонами); ТОВ “Трансстроймонтаж ЛТД” (3,3 млн грн., серед його засновників є компанія “Софіївський-інвест”, яка теж фігурує у приватизації комунальної власності); ТОВ “Шерді Корпорейшн” (3,3 млн., якій одеська мерія також передавала нерухомість).
14 донорів-фізосіб переказали “Опозиційному блоку” максимально дозволену суму – 1,6 млн грн., серед яких директори металургійних заводів з групи Ахметова.
Також “Опоблок” – лідер із заведення коштів через громадські організації, які створюють саме для виборчої кампанії.